8. Відповідальність за бюджетні правопорушення

У Бюджетному кодексі крім контрольних повноважень окремих органів влади встановлено відповідальність за виявлені бюджетні правопорушення учасникам бюджетного процесу.

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним коде­ксом та іншими нормативно-правовими актами порядку складан­ня, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи оде­ржувачем бюджетних коштів, може бути підставою для вжиття наступних заходів:

1. призупинення бюджетних асигнувань;

2. зупинення операцій з бюджетними коштами;

3. накладання стягнень.

Призупинення бюджетних асигнувань

Відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна кон­трольно-ревізійна служба України, місцеві фінансові органи, го­лови виконавчих органів міських міст районного значення, сели­щних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигну­вання, тобто повноваження на взяття бюджетного зобов'язання, у разі:

• несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету;

• невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

• подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету;

• порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;

• нецільового використання бюджетних коштів.

Порядок призупинення бюджетних асигнувань затвердже­но наказом Міністерства фінансів України № 319 від 15 травня 2002 року, згідно з яким:

1) Рішення про призупинення бюджетних асигнувань у вигляді розпорядження (додаток Е) приймає Міністр фінансів України на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів.

Розпорядження про зупинення бюджетних асигнувань скла­дається у п'яти примірниках - один оригінал і чотири копії, спря­мування яких відображено на рисунку 10.

2. Бюджетні асигнування призупиняються з 1-го числа місяця, наступного за датою прийняття розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань, на термін від одного місяця до рьох у межах поточного бюджетного періоду в обсязі, що дорівнює 50 відсоткам асигнувань, затверджених у плані асигнувань озпорядника бюджетних коштів за скороченою економічною ласифікацією видатків бюджету на цей період, за винятком асигнувань на оплату праці (1110), нарахування на заробітну плату 1120) та трансфертів населенню (1340).

3. Пропозиції щодо призупинення бюджетних асигнувань, кі підписує керівник органу, що встановив бюджетне правопорушення, або особа, що його заміщає, повинні містити назву ідповідної бюджетної програми (тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів), за якими пропонується призупинити юджетні асигнування. Разом з пропозиціями необхідно подати опію плану асигнувань розпорядника бюджетних коштів, яким чинено бюджетне правопорушення, та копії довідок про внесення змін до нього.

Рисунок 10 –Органи, яким надаються примірники розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань

Відновлення дії бюджетних асигнувань здійснюється у на­ступному порядку:

1. Розпорядник чи одержувач коштів, якому були призупинені бюджетні асигнування, подає відповідному органу інформацію про усунення бюджетного правопорушення та копії документів, що її підтверджують.

2. Міністр фінансів аналізує надану інформацію та приймає ішення про відновлення дії бюджетних асигнувань, яке оформляється у вигляді розпорядження про відновлення дії бюджетних сигнувань (додаток Ж).

Розпорядження складається у чотирьох примірниках - один оригінал і три копії, спрямування яких наведено на рисунку 11.

Рисунок 11 – озподілення примірників розпоряджень про відновлення призупинених бюджетних асигнувань

3) Відповідальний розпорядник на підставі розпорядження вносить зміни до помісячного плану асигнувань з 1-го числа міся­ця, наступного за датою прийняття цього розпорядження.

Нецільове використання коштів вважається бюджетним пра­вопорушенням, яке відображається в протоколі або в акті ревізії (перевірки), складеному контролюючим органом. Примірник цього документа разом з довідкою відповідного контролюючого ор­гану щодо бюджетного правопорушення надається Міністерству фінансів (місцевому фінансовому органу).

Нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, установленим Законом України "Про Державний бюджет України" або рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

У разі встановлення факту нецільового використання бюджетних коштів приймається рішення про зменшення бюджетних призначень та призупинення бюджетних асигнувань в обсязі, що передбачений для зменшення бюджетних призначень. Зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам юджетних коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у 2005 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 15 січня 2005 року здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 4 лютого 2004 року.

Зупинення операцій з бюджетними коштами

З метою реалізації статті 120 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1627 від 28 жовтня 2002 року „Про механізм зупинення операцій з бюдже­тними коштами”

Операції з бюджетними коштами зупиняються у разі вияв­лення бюджетного правопорушення органами, визначеними у статті 118 Бюджетного кодексу України, а саме: Міністерством фінансів України, Державним казначейством України, органами Державної контрольно-ревізійної служби України, місцевими фі­нансовими органами, головами виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад і головними роз­порядниками бюджетних коштів у межах своєї компетенції. Крім зупинення операцій з бюджетними коштами до правопорушників можуть застосовуватися адміністративні стягнення з відшкоду­ванням заподіяної таким правопорушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом.

Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупи­ненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку пору­шника бюджетного законодавства.

Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами ви­значається Кабінетом Міністрів України. Термін зупинення опе­рацій –до 30 днів.

Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами визна­чений наказом Державного казначейства України № 213 від 18 ли­стопада 2002 року. Цей Порядок застосовується до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі виявлення бюджетних правопорушень стосовно недотримання порядку складання, роз­гляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

При виявленні правопорушення складається протокол або акт ревізії, на підставі яких уповноважений орган приймає рішення у формі розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами (додатки К, Л)

Зупиненню підлягають усі операції з бюджетними коштами на рахунках розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, за винятком

• сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), інших платежів до бюджетів і державних цільових фондів (у тому числі пені, фінансові санкції),

• виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано раво стягнення коштів,

• операцій із здійснення видатків, які передбачені за кодами кономічної класифікації видатків 1110 (у тому числі 1111, 1112, 113), 1120, 1340 (у тому числі 1341, 1342, 1343)

Рисунок 12 - Механізм зупинення бюджетних асигнувань

Розпорядження про зупинення операцій з бюджетними кош­тами складається у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу і

надсилаються проіяі ом 2 робочих днів з дати йо­го реєстрації уповноваженим органом Механізм іупинення бю­джетних асигнувань правопорушнику розглянуто на рисунку 12.

Операції за рахунками розпорядників та/або одержувачів бю­джетних коштів відновлюються на підставі розпорядження упов­новаженого органу про відновлення операцій з бюджетними кош­тами (додаток М) після закінчення терміну, зазначеного в розпо­рядженні про зупинення операцій, або відповідно до статті 120 Бюджетного кодексу України (30 днів). Механізм відновлення асигнувань подано на рисунку 13.

Відновлення операцій на рахунках правопорушника органи Державного казначейства здійснюють не пізніше наступного дня з дати одержання відповідного розпорядження, корінець якого не пізніше наступного робочого дня після відновлення операцій з бюджетними коштами направляється до відповідного уповнова­женого органу.

Рисунок 13 - Механізм відновлення зупинених операцій з бюджетними коштами

Бюджетним правопорушенням визнається також нецільове використання бюджетних коштів. Відповідно до законодавства може в цьому випадку прийматися рішення про зупинення опера­цій з бюджетними коштами.

Порядок накладення стягнення за бюджетні правопору­шення визначено статтею 124 Бюджетного кодексу, згідно з якою:

- стягнення за бюджетні правопорушення накладаються за рішенням Міністра фінансів України, керівника органу Державно­го казначейства України, керівника органу Державної контрольно-ревізійної служби України, Міністра фінансів Автономної Респуб­ліки Крим, керівника місцевого фінансового органу, голови вико­навчого органу міської міста районного значення, селищної та сільської ради;

- рішення про накладення стягнення за бюджетне правопо­рушення приймається вищеназваними особами на підставі прото­колу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів.

Форма, порядок складання та передачі за належністю Прото­колу про бюджетне правопорушення встановлено наказом Мініс­терства фінансів України № 129 від 26 грудня 2002 року.

Згідно з цим документом: протокол про бюджетне право­порушення (далі - Протокол) – е документ, яким засвідчується факт недотримання учасниками бюджетного процесу установленого Бю­джетним кодексом України та іншими нормативно-правовими акта­ми порядку складання, розгляду, затвердження, унесення змін, вико­нання бюджету чи звіту про виконання бюджету”

Протокол:

1. складається особами, що уповноважені здійснювати контроль та проводити перевірки дотримання порядку складання, розгляду, затвердження, унесення змін, виконання бюджету чи звіту ро виконання бюджету;

2. оформляється уповноваженою особою на підставі довідок, о складені за результатами проведених перевірок і засвідчують акт бюджетного правопорушення, та матеріалів звітності, за аналізом яких виявлені бюджетні правопорушення;

3. складається у чотирьох примірниках – дин оригінал і три опії, які спрямовуються:

• оригінал – ргану, керівник якого має право накладати стягнення за бюджетні правопорушення;

• одна копія Протоколу залишається органу, посадова особа кого склала Протокол;

• друга копія Протоколу надається керівнику органу, установи, організації, підприємства, де вчинене бюджетне правопорушення;

- третя копія Протоколу надсилається до відома оріану вищого рівня учасника бюджетного процесу, де вчинене бюджетне равопорушення.

У разі складання акта ревізії Протокол не оформляється. Рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами може бути оскарже­не в порядку, визначеному статтею 125 Бюджетного кодексу Украї­ни, а саме – органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.

Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства несуть згідно із законодавством України відповідальність:

• цивільну;

• дисциплінарну;

• адміністративну;

• кримінальну.

Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи оде­ржувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притяг­нення до відповідальності згідно з законом його керівника чи ін­ших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчине­них ними діянь.

З часу видання Указу Президента України № 1251/2001 від 25 грудня 2001 року „Про зміцнення фінансової дисципліни та за­побігання порушень у бюджетній сфері” багато зроблено для створення дійового механізму протидії правопорушенням та зло­вживанням у бюджетній сфері, а саме:

- розроблені стандарти контролю за використанням бюджетних коштів, державного та комунального майна;

- впроваджене казначейське обслуговування місцевих бюджетів;

• встановлені у бюджетних установах уніфіковані та інтегровані комп'ютерні програми складання звітності;

• кошти Пенсійного фонду консолідовані на єдиному казначейському рахунку Державного казначейства України;

• впроваджено основні принципи управління фінансовою системою;

• посилена координація роботи фінансово-фіскальних органів;

• внесено зміни та доповнення до законів України, що регулюють питання закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти та становлено відповідальність за порушення цього законодавства.

Незважаючи на багаточисельні конкретні дії щодо запобіган­ня правопорушень, фінансова дисципліна учасників бюджетного процесу потребує цодальшого зміцнення, а система відповідальності за правопорушення –подальшого вдосконалення. Першим кроком в цьому напрямі має бути прийняття законодавства про державний контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення.