Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦ-Я 19. Серцево-судинна система.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
65.02 Кб
Скачать

III. Загальні закономірності будови серця. Взаємозв’язок із колами кровообігу в плода і дорослої тварини

Серце – cor (лат.), cardia (грец.). Наука, що вивчає структурно-функціональні особливості і хвороби серця називається кардіологія.

Серце – порожнистий, м’язовий орган, який забезпечує безперервну циркуляцію крові. Це особливий біологічний насос – камерний насос з клапанами. Відносна маса серця (від маси тіла) становить 0,5-0,6%. Чим більша відносна маса, тим повільніше скорочується серце.

В основі серця розміщується м’який скелет (фіброзний скелет серця), представлений двома парами дуже тонких фіброзних кілець, закладених на межі передсердь і відповідних шлуночків, а також в устях аорти та легеневої артерії. На стику лівого передсердно-шлуночкового кільця з кільцем аорти закладено додатково два фіброзних трикутника, які можуть мати хрящоподібну консистенцію, а іноді костеніти (велика рогата худоба, дрібна рогата худоба, олень, верблюд, жираф, слон).

Будова стінок серця

1. Внутрішня оболонка – ендокард – ендотелій на базальній, сполучнотканинній мембрані (негативний електричний заряд). Відштовхування негативно заряджених елементів крові від однойменно зарядженої стінки – важливий фактор у попередженні тромбоутворення. Ендокард забезпечує легке ковзання крові в порожнинах серця. Похідні – складки ендокарду з розрощеною всередині сполучною тканиною – клапани: тристулковий, двостулковий (мітральний), півмісяцеві.

2. Середня оболонка – міокард – посмугований серцевий м’яз, за характером є не довільним. Має суттєві відмінності від посмугованої скелетної м’язової тканини:

а) кожне волокно складається з окремих м’язових клітин, з’єднаних кінець у кінець, між окремими волокнами існують анастомози, в результаті чого міокард – це функціональний синцитій;

б) розрізняють два типи м’язових волокон:

- волокна робочого міокарду, які забезпечують скорочувальну функцію;

- волокна провідної системи, які забезпечують генерацію і проведення збудження до робочих волокон.

Таким чином, завдяки наявності такої тканини серцевий м’яз відноситься до збудливих тканин, проте на відміну від скелетних м’язів, скорочення яких відбувається під дією імпульсів, що надходять із центральної нервової системи, скорочення серцевого м’яза виникає автоматично як результат внутрішніх спонтанних процесів (спонтанна деполяризація мембран). Серце здатне ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, які зароджуються в ньому самому.

Ізольоване серце теплокровного, звільнене від крові і підключене до системи перфузії підігрітим розчином Зінгера здатне скорочуватися довгий час. Провідна система анатомічно відокремлена, представлена синусно-передсердним і передсердно-шлуночковим вузлами, передсердно-шлуночковим пучком, його ніжками і волокнами Пуркіньє. Взаємодія провідної і робочої мускулатури серця проявляється під час культивації у штучному середовищі ізольованих міокардіоцитів. Деякі клітини (приблизно 1 із 100) через декілька годин після ізоляції починають скорочуватися з різним ритмом (від 10 до 100 за хвилину). Згодом між цими клітинами і решта масою встановлюються функціональні зв’язки і всі вони починають скорочуватися в одному ритмі.

Принцип скорочення

Імпульси періодично виникають у синусному вузлі (імпульси збудження – 60-80 імп. за хв.), розповсюджуються до робочого міокарду передсердь, який швидко охоплюється збудженням і скорочується. На шлуночки це збудження не розповсюджується, так як міокард передсердь відмежований від міокарда шлуночків незбудливою сполучною тканиною. До шлуночків імпульси поступають від синусно-передсердного вузла по волокнах провідної системи через атріовентрикулярний вузол (40-50 імп. за хв.). Від атріовентрикулярного вузла збудження досить швидко розповсюджується по пучку Гіса (30-40 імп. → до 20 імп. у волокнах Пуркіньє) до його ніжок і передається робочому міокарду шлуночків (патологія, при якій порушується проведення імпульсів → блокада). Завдяки такій будові і спеціалізації міокарду здійснюється безперервна ритмічна діяльність серця, яка проявляється в поступовому скороченні і розслабленні його відділів. Скорочення відділів серця – систола, розслаблення – діастола. Одне повне скорочення і розслаблення складають серцевий цикл – один поштовх, одна пульсова хвиля. Частота циклів у стані спокою – 60-80 за хв, кінь – 25-42, собака – 80-120, під час максимального фізичного навантаження – до 180-200.

♦ Унікальність міокарда в тому, що лише він з частотою 60-120 циклів за хвилину протягом всього життя людини здатен відновлювати свій енергетичний рівень до попереднього в час того короткого проміжку, який приходиться на його розслаблення. Посмуговані м’язи, які діють у цьому ж режимі, піддаються незворотному пошкодженню за декілька годин.

Проте, якщо розглянути схему серцевого циклу, то видно, що пауза передсердь і шлуночків (період повного розслаблення) займає значну частину кожного циклу. Міокард більше відпочиває, ніж працює. За тривалості циклу 0,8с, загальна пауза, тобто одночасна діастола передсердь і шлуночків складає 0,37 с (майже 50%).

Під час роботи серця виникають механічні явища – серцевий поштовх і звукові явища – серцеві тони.

3. Зовнішня оболонка – епікард – зволожена серозна оболонка, яка полегшує скорочення серця.