- •Модуль 2 патологічні пологи та післяплоговий період
- •Тема 17. Невиношування вагітності
- •Самовільний аборт (викидень)
- •Етіологія
- •1.Материнські причини:
- •3.Екстрагенітальна патологія матері.
- •4. Патологія стану організму батька, у тому числі фактори, що сприяють виникненню патологічних змін еякуляту.
- •6.Нез’ясовані причини.
- •Патогенез переривання вагітності.
- •1. За стадіями розвитку виділяють:
- •Ведення жінок зі звичним невиношуванням вагітності різної етіології.
- •Прегравідарна підготовка при звичному невиношуванні
- •Лікування звичного не виношування вагітності.
- •Тема19. Передчасні пологи
- •Прогнозування передчасних пологів.
- •Діагностика передчасних пологів.
- •Принципи ведення передчасних пологів.
- •Особливості тактики ведення передчасних пологів.
- •Профілактика передчасних пологів
- •Тема 20. Аномалії пологової діяльності
- •Етіологія аномалій пологової діяльності.
- •Класифікація аномалій пологової діяльності
- •Класифікація аномалій пологової діяльності мкх-10
- •Затяжні пологи о63
- •Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (вооз, 1995)
- •В Україні використається наступна класифікація.
- •I. Патологічний прелімінарний період (хибні перейми, або несправжні пологи).
- •Методи оцінки готовності організму вагітної до пологів.
- •Діагнстика аномалій родової діяльності
- •Критерії оцінки характеру родової діяльності: а. За токограмою:
- •Б. За динамікою розкриття шийки матки
- •Патологічний прелімінарний період (удавані, хибні перейми)
- •Слабкість пологової діяльності
- •Діагностика незадовільного прогресу пологів (с)
- •Діагностика та лікування слабкості родової діяльності при пологах в потиличному передлежанні плода відповідно фазам пологів
- •Надмірно сильна пологова діяльність.
- •Дискоординована пологова діяльність.
- •Тема 21. Вузький таз анатомічно вузький таз
- •Особливості біомеханізму пологів при загальнорiвномiрнозвуженому тазі :
- •Клінічно вузький таз
- •Діагностика клінічно вузького таза
- •Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі
- •Тема 22. Акушерський травматизм
- •Акушерський травматизм матері
- •Травми зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки матки
- •Травми зовнішніх статевих органів
- •Розриви промежини
- •Розриви піхви
- •Гематоми вульви, піхви.
- •Розриви шийки матки.
- •Розриви матки
- •Класифікація розривів матки (Рєпіна м.А.,1984).
- •Клініка розриву матки
- •Алгоритм дії лікаря.
- •Виворіт матки
- •Акушерська травма кісткового тазу
- •Травма симфізу
- •Пологові травми новонароджених
- •Ушкодження шкіри та м»яких тканин плода.
- •Пологова пухлина
- •Кефалогематома
- •Вдавлення кісток черепа
- •Переломи кісток кінцівок
- •Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота
- •Тема 23, 24. Кровотечі у іі iiоловині вагітності та під час пологів
- •Передлежання плаценти
- •Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
- •Акушерська тактика при пвнрп під час вагітності та на початку і періоду пологів
- •Тактика при відшаруванні плаценти при повному відкритті шийки матки
- •Тема 25. Кровотечі в послідовому періоді та післяпологові
- •Кровотечі у послідовому періоді пологів.
- •Патологія прикріплення плаценти
- •Затримка в матці частин плаценти та оболонок
- •Защемлення плаценти, що відділилася
- •Акушерська тактика при патології прикріплення, відокремлення або виділення плаценти.
- •Кровотечі в післяпологовому періоді.
- •Гіпотонічні та атонічні кровотечі
- •Методи визначення величини крововтрати
- •1. Метод Лібова
- •2. Формула Нельсона
- •0,036 Х вихідний об'єм крові/ маса тіла х гематокрит
- •4 Шоковий індекс Альговера
- •Гематокритний метод Мооге
- •Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч Крок 1 Первинна оцінка та терапія
- •Крок 2 Цілеспрямована терапія
- •Профілактика післяпологових кровотеч
- •Тема 26. Геморагічний шок і двз-синдром
- •В акушерстві. Інтенсивна терапія
- •Акушерських кровотеч
- •Геморагічний шок
- •Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання
- •Тема 27. Вагінальне оперативне розродження. Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода.
- •Акушерські щипці.
- •I. Показання з боку матері:
- •Iі. Показання з боку плода:
- •Правила і техніка накладання акушерських щипців.
- •Правила накладання акушерських щипців.
- •Правила накладання вихідних щипців.
- •Правила накладання порожнинних щипців.
- •Техніка накладання вихідних акушерських щипців при передньому виді потиличного вставлення голівки плода.
- •Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, I позиції потиличного вставлення голівки плоду.
- •Техніка накладення порожнинних акушерських щипців при передньому виді, II позиції потиличного вставляння голівки плоду.
- •Труднощі при накладенні акушерських щипців і методи їх усунення.
- •Можливі ускладнення при використанні акушерських щипців:
- •Вакуум-екстракція плода.
- •Витягання плода за тазовий кінець
- •Плодоруйнівні операції (ембріотомії)
- •Тема 28. Кесарів розтин
- •Тема 29. Післяпологові інфекційні захворювання
- •Клініка, діагностика й лікування умовно обмежених післяпологових інфекційних захворювань
- •Клініка, діагностика і лікування інфікованої післяпологової рани
- •Клініка, діагностика і лікування післяпологового ендометриту
- •Лактаційний мастит
- •Клініка, діагностика й лікування генералізованої післяпологової інфекції
- •Особливості клініки, діагностики й лікування акушерського перитоніту
- •Особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних тромботичних ускладнень
Розриви шийки матки.
Травматичні ушкодження шийки матки – розриви (ruptura coli uteri) – можуть бути від поверхневих до глибоких і супроводжуватись кровотечею.
Класифікація.
І. За патогенетичними ознаками:
-
спонтанні (мимовільні);
-
насильні.
ІІ, За ступенем тяжкості (за І.Ф. Жорданіа):
-
1-й ступінь – довжина рани до 2см (1/3 довжини шийки);
-
2-й ступінь – розрив перевищує 2см (2/3 довжини шийки), не досягаючи склепіння піхви;
-
3-й ступінь – розрив досягає склепіння піхви; іноді він переходить на тканини склепіння піхви, параметрію, продовжується на нижній сегмент матки.
Клініка. Основним клінічним симптомом розриву шийки матки є кровотеча яскраво-червоною кров’ю, яка починається після народження дитини. Кров може текти струменем. Розриви шийки матки 1-го ступеня можуть перебігати безсимптомно. Інтенсивність кровотечі зумовлена калібром ураженої судини.
Діагностика. Діагностується розрив під час огляду шийки матки у дзеркалах.
Розрив характеризують за ступенем тяжкості, локалізацією, станом країв рани, об’ємом кровотечі. Слід пам’ятати, що довжина розриву шийки матки з зовнішнього боку завжди менша, ніж з боку цервікальної поверхні. Цю особливість потрібно враховувати при ушиванні розривів.
Лікування. Розрив шийки матки ушивають вузлуватими швами синтетичного матеріалу, що розсмоктується.
Важливо оголити верхній край рани з боку porcio vaginalis і переконатися щодо глибини розриву внутрішньої поверхні. Перший шов накладають на 1.0-1,5 см вище верхнього кута рани, подальші – на відстані 0,5-0,7 см з обох боків від країв рани.
Профілактика розриву шийки матки полягає в раціональному веденні пологів (правильне визначення методу розродження, вчасне застосування засобів для знеболювання пологів).
Розриви матки
Розривом матки (ruptura uteri) називається травматичне ушкодження цілості органа під час вагітності або пологів.
Розрив матки - надзвичайно тяжка акушерська патологія, що супроводжується інвалідизацією і високою материнською, перинатальною смертністю: материнська летальність при розриві матки досягає 12-18 %, загибель плода – 35-40%.
Етіологія і патогенез. Проблемі вивчення етіології і патогенезу розривів матки присвячено численні праці видатних вітчизняних та іноземних вчених різних часів. Сьогодні визнані механічна і гістопатична теорії розривів матки.
Розриви матки виникають переважно під час пологів, значно рідше - під час вагітності.
До групи ризику розриву матки під час вагітності та пологів належать:
-
вагітні з рубцем на матці;
-
вагітні, що народили багато разів.
До групи ризику розриву матки під час пологів належать вагітні:
-
перелічені в попередньому пункті;
-
з плодом великої маси;
-
з пере розтягнутою стінкою матки (багатоводдя, багатоплІддя);
-
з неправильним положенням плода;
-
з патологічним вставленням голівки;
-
з клінічно вузьким тазом;
-
з анатомічними змінами шийки матки (рубцями, деформаціями);
-
з пухлинами матки, що блокують вихід з малого тазу;
-
з морфологічними змінами міометрію (дегенеративні та запальні процеси після абортів, операцій, вишкрібання стінок порожнини матки; інфантилізм тощо)