Основні засоби досягнення стратегічних цілей системи освіти
Основними засобами, що забезпечують досягнення стратегічних цілей, є два види основних ресурсів: економічні та людські.
До економічних ресурсів належать, в першу чергу, фінансові, матеріально-технічні та паливно-енергетичні, без яких не можуть функціонувати установи і заклади освіти, і які у технократичній системі управління вважаються ключовими.
З позицій антропосоціального управління громадянським суспільством первинними ресурсами вважається людина, яка забезпечує виготовлення кінцевого продукту, в нашому випадку гармонійно розвиненої особистості, адекватної громадянському суспільству.
Сьогодні явний дефіцит економічних засобів, який відчуває система освіти, відсунув на другий план ресурси людські. Все це не могло не позначитись на різкому погіршенні в цілому якості цінного кінцевого продукту.
Суттєвим ресурсом досягнення стратегічних цілей системи освіти є організація доцільної трудової діяльності усього персоналу, чия трудова діяльність здійснюється як в органах управління, так і в закладах освіти. Для того щоб організувати доцільну трудову діяльність будь-якого працівника, необхідно добитися, щоб його конкретна праця була завжди корисною, а абстрактна – раціональною.
Питання 4.
Змістовні аспекти поняття “освіта”
Освіта є одним з соціальних інститутів, функціонально зорієнтованим на задоволення потреб суспільства у відтворенні та передачі знань, умінь, навичок, підготовки нових поколінь до життя.
Освіта – це один з показників соціального статусу індивіда та один з чинників зміни і відтворювання соціальної структури суспільства. Цей соціальний інститут виконує функції підготовки і включення індивіда в різні сфери життєдіяльності суспільства, залучення його до культури певної суспільної системи. Освіта зумовлює не тільки знання, уміння й навички людини, але і її особистісні якості, світоглядні й поведінкові пріоритети.
Виділяють чотири основних змістовних аспекти поняття “освіта”: освіта як цінність, як система (інститут), як процес і як результат.
Цінність освіти полягає в єдності особистісної, державної та суспільної складових.
Освіта як система включає в себе різні за рівнем та профілем державні й недержавні навчально-виховні організації та заклади, різноманітні форми самоосвіти та інші елементи соціальної системи суспільства. Основними функціями освіти як системи є: передача підростаючому поколінню накопичених людством знань; участь у процесах соціалізації особистості, забезпечення наступності соціального досвіду; засвоєння цінності людської культури; вплив на соціальну мобільність у формуванні соціально-професійної структури суспільства.
В освіті як процесі передачі й засвоєння знань, умінь та навичок і формування різнобічної особистості виділяють два взаємопов’язаних структурних компоненти: процес навчання і процес виховання.
Освіта як результат оцінюється на індивідуально-особистісному і суспільно-державному рівнях. На індивідуально-особистісному рівні її результат обумовлюється досягненням тими особами, які навчаються, встановлених державою освітніх рівнів (освітніх цензів) і підтвердження цього відповідним документом. На державному рівні результат освіти (ефективність функціонування системи освіти) оцінюється опосередковано на основі економічного, науково-технічного і культурного прогресу країни.
Питання 5.