- •Філософія
- •Структура програми навчального курсу
- •1. Опис предмета навчального курсу
- •2. Мета та завдання курсу
- •1. Предметно-інформативні:
- •2. Буттєво-екзистенційні:
- •Тема 2. Філософія Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Антична філософія.
- •Тема 4. Філософія Середньовіччя
- •Тема 5. Філософія Відродження
- •Тема 6. Філософія Нового часу
- •Тема 7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Філософія кінця хіх - початку хх ст.
- •Тема 9. Новітня філософія
- •Тема 9. Українська філософія
- •Тема 11. Онтологія (філософія буття)
- •Тема 12. Антропологія (філософія людини)
- •Тема 13. Феноменологія (філософія духу)
- •Тема 14. Гносеологія (філософія пізнання)
- •Тема 15. Соціальна філософія
- •Тема 16. Філософія культури
- •Тема 17. Філософія науки
- •Тема 18. Аксіологія (філософія цінностей)
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •Змістовий модуль 1.
- •Змістовий модуль 2.
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика та
- •Тема 2. Історична генеза філософської думки від зародже-
- •Тема 3. Розвиток західноєвропейської філософської думки від Нового часу до хх ст.
- •Тема 4. Онтологія, феноменологія та гносеологія
- •Тема 5. Філософія людини і суспільства. Людина і
- •Тема 6. Культура та цінності в житті людини і
- •Тема 1: сутність філософії та коло її проблем
- •Тема 2. Філософія стародавнього сходу Заняття 4
- •Тема 3. Антична філософія Заняття 6 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 4. Західноєвропейська середньовічна філософія Заняття 7 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 5. Філософія епохи відродження і реформації. Заняття 8 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема6. Філософія нового часу . Заняття 9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 7. Німецька класична філософія. Заняття 10 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 8. Європейська філософія кінця
- •Хіх початку хх ст.
- •Заняття 11
- •Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 9. Новітня філософія. Заняття 12 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 10. Філософська думка в україні. Заняття 13
- •Питання для творчого осмислення теми
- •1. Як вплинула християнізація Русі на світогляд Києворусько-
- •Тема 11. Онтологія Заняття 15 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 12. Феноменологія Заняття 16 Питання для обговорення:
- •Тема 13. Філософська антропологія Заняття 17 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •10. Поміркуйте над природою людини і спробуйте дати
- •Тема 14 гносеологія (філософія пізнання) Заняття 18 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 15. Філософія науки Заняття і9 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Тема 16. Соціальна філософія Заняття 20
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 17. Аксіологія Заняття 22 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •Тема 18. Філософія культури Заняття 23 Питання для обговорення:
- •Література:
- •Питання для творчого осмислення теми
- •7. Завдання для самостійної роботи
- •Модуль 1 Тематичні завдання
- •Тестові завдання
- •Модуль II Тематичні завдання
- •8. Навчальний проект Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •9. Орієнтовні питання для підготовки
- •10. Література Підручники. Посібники
- •Хрестоматії
- •Першоджерела
- •Монографії і статті
- •Енциклопедії, довідники
- •11. Методи оцінювання
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам (слухачам):
- •12. Короткий словник філософських
- •13. Відомі філософи минулого і сучасності Філософи Стародавнього Сходу і Античності
- •Філософи Середньовіччя
- •Філософи Відродженя
- •Філософи Нового часу
- •Представники німецької класичної філософії
- •Філософи другої половини хіх– початку хх ст.
- •Філософи хх століття
- •Представники української філософії
Тема 13. Феноменологія (філософія духу)
Феноменологія в системі філософії. Духовний вимір людського буття. Онтологічні виміри духу. Знаково – символічна форма буття духу. Духовна діяльність, її особливості. Категорія “дух”, її роль в осмисленні внутрішнього світу людини. Ідеальне, його природа. Дух і душа. Феноменологія духу. Духовно – практичне перетворення світу. Проблема походження та сутності духовного.
Дух і свідомість. Проблема походження та сутності свідомості. Головні концепції походження свідомості. Свідомість як субстанція. Свідомість як функція мозку і відображення дійсності. Свідомість як гносеологічний, онтологічний, та соціальний феномен. Марксистська концепція свідомості. Феноменологічна концепція свідомості. Свідомість та буття у світі. Свідомість і психіка. Свідомість і самосвідомість. Рефлексивність, свобода та творчість як ознаки свідомої життєдіяльності. Пізнавальна, оцінююча, цілепокладаюча та мотиваційна функції свідомості. Структура свідомості: рефлексія, розум, розсудок, емоції, воля, мислення. Образне та понятійне мислення. Інтуїція, уява, творчість. Мислення і мова, мовний символізм буття.
Феномен несвідомого, його природа та функції. Структура несвідомого: перед свідоме, підсвідоме, позасвідоме. Місце несвідомого в духовному світі людини. Свідомість і несвідоме. Шляхи свідомого впливу на несвідоме: аутотренінг, медитація, молитва тощо.
Суспільна та індивідуальна свідомість і несвідоме. Архетипи колективного несвідомого. Рівні суспільної свідомості: буденний та теоретичний, суспільна психологія та ідеологія. Духовність суспільства. Форми суспільної свідомості. Політична свідомість і політична діяльність. Правосвідомість. Мораль і моральна свідомість як регулятори життєдіяльності. Естетична свідомість і естетичне освоєння світу. Специфіка релігійної свідомості. Феномен революційної свідомості.
Тема 14. Гносеологія (філософія пізнання)
Теорія пізнання в системі філософського знання. Пізнання в
контексті людського існування. Пізнання як напрям самореалізації людини. Головна проблема гносеології та основні підходи до її розв’язання. Основні принципи теорії пізнання. Історичні концепції пізнання – пізнання як відображення і пізнання як творчість, проблема їх синтезу. Механізми соціокультурної детермінації піз-навальної діяльності. Форми пізнавальної діяльності. Буденне, релігійне, художнє, наукове, філософське пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок. Об’єкт-суб’єктна і суб’єкт–суб’єктна пізнавальна ситуація.
Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне в пізнанні. Опосередковане (раціональне, інтелектуальне, ін-телігібельне) та безпосереднє (ірраціональне, містичне, вчуваюче) пізнання. Інтуїція та вчування в об’єкт. Пізнання і творчість. Логіка наукового дослідження та її етапи: факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія. Ідея, як форма систематизації знання.
Пізнання і знання. Проблема істини. Основні сучасні концепції істини. Істина як процес. Істина і заблудження (помилка, хибність). Істина і вірогідність, ймовірність. Істина і правда. Істинність і правдоподібність, істинність і вірність знань. Істина монологічна (наукова, “епістемна”) і поліфонічна (філософська “алетейя”). Критерії істини. Знання і мудрість. Знання і віра (гносеологічна і релігійна). Гадка (доксичне знання), дискурсивне (епістемне) знання і “софійне” знання (мудрість).
Глобальний поворот людства до самоусвідомлення і самовизначення. Рух до постметафізики та альтернативні способи ідеалізації і пізнання: інтуїція, інстинкт, потяги, бажання. Епістемологічні альтернативи логоцентризму: деконструкція Ж. Дерріда, евентуалізація самоочевидностей М. Фуко. Трансформація об’єкта та ідеали об’єктивності. Колективне розуміння суб’єкта наукового пізнання. Співбуттєвість різних дискурсів: метафізики, релігії, науки, риторики. Плюралізація фундаментальних гносеологічних припущень.
Еволюційна епістемологія. Проблема існування загальнолюдських еволюційних структур пізнавального процесу. Концепція вроджених очікувань К. Поппера. Еволюціонуючи робочі гіпотези індивідуальної свідомості К. Лоренца.