3.Типологія міст

У соціології міста при організації практично будь-якого дослідження важливо мати уявлення про типологію міст, яка заснована на деяких ознаках.

Кожне місто виконує певні обов’язки в народногосподарському поділі праці, у кожного міста є своя спеціалізація. Місто може виконувати одну чи кілька функцій, тобто бути:

- монофункціональними;

- поліфункціональними. У залежності від набору функцій формується відповідне соціальне і демографічне середовище. Серед монофункціональних міст зустрічаються міста з переважно чоловічим або жіночим населенням, чи, як пишуть соціологи , з незбалансованим демографічним складом населення.

Залежно від виконуваних функцій можна виділити міста:

Індустріальні центри;

Транспортні центри (порти, великі залізничні вузли);

Наукові міста;

Курортні міста;

Адміністративні центри;

Міста, пов’язані з обслуговуванням сільськогосподарського виробництва.

За часом виникнення виділяють :

Сформовані;

Нові міські поселення

У нових містах часто зустрічаються серйозні диспропорції, перекоси в соціальному, демографічному розвитку. Нові міста найчастіше формуються в районах нового промислового освоєння.

За чисельність населення виділяють міста:

Малі;

Середні;

Великі;

Надвеликі.

За складом міста України мають такі риси:

Поширені монофункціональні міста, зайняті тільки однією справою. Особливо чисельні вузькоспеціалізовані промислові центри. Велика їх кількість створена в роки індустріалізації. Це часто такі міста, які можна назвати поселеннями чи малими містами, чисельністю до 100 тисяч чоловік.

Чисельні сільські міста, що мають сільське походження і сільську сутність. Розвиваючи міські функції, вони зберігають і попередні сільські. Зберігаються сільські риси в забудові, плануванні і способі життя жителів.

На початок 2002 року 14,2 % від загально кількості міст нарахували менш 12 тисяч жителів. На цей період 1/5 частина малих міст недотягувала до встановленого законодавством міського критерію людності, хоча вони вважались за статусом містами.

4.Соціологічні проблеми міста

Серед соціологічних проблем міста, прямо пов’язаних із селом,виділяється проблема міграції. Дві третини міського населення нашої країни – учорашні жителі сел.. мігранти із села й у місті тривалий час зберігають багато ознак сільського способу життя, відбувається руралізація - оселення міст. Міщанином за способом життя важко стати вихідцю з традиційного села. Саме тому нові міста, населення яких складається значною мірою із сільських мігрантів, виділяються невисоким рівнем побутової культури, специфічним укладом повсякденного життя.

З іншого боку із сільських поселень їде наймолодше, освічене населення, і виникають серйозні перекоси в розвитку сільських поселень і галузей економік, зв’язаних з ними.

Великі міста ніби «обезлюднюють» навколишню територію. Є таке поняття, як ареал міста, тобто навколишня територія, на яку воно впливає. І чим більше місто, тим більший такий ареал.

Соціологи вивчають мотиви міграції населення із села в місто. За даними досліджень:

Прагнення отримати професію

Продовжити освіту

Бажання поліпшити соціально-побутові умови

Сімейні обставини

Прагнення бути там, де більше молоді

Небажання займатись сільськогосподарською працею

При всій привабливості міського способу життя він поки що далекий від ідеалу: скупченість, безликість міського середовища, особливо в нових містах, поширення масової культури, ріст неблагополучних сімей, відхиляючої поведінки молоді. Усе помітніше виявляється відчуженість людей, самітність. Не місто для людини, а людина, точніше трудові ресурси для міста.

Першими стали займатись проблемами міста закордонні соціологи. Відповідно до теорії аномії Еміля Дюркгейма і Луїса Арта, міста за своєю природою ворожі людським відносинам. Місто змушує людину віддалятися від інших, знеособлене спілкування поступово входить у звичку. Перші дослідження, що призвели до таких результатів, були проведені в Чикаго ще у 1930 році. Кореляційні зв’язки показали, що рівень психічних розладів вищий в тих районах, де не збалансований статевий склад населення, у сім’ях, де не було радіо.

За минулі десятиліття в соціології нагромадилося ще більше спостережень і висновків про несприятливий вплив на людину міського середовища. Однак сьогоднішня соціологія міста не тільки накопичує такі факти, але і, спираючись на них, активно шукає шляхи поліпшення середовища проживання людини, удосконалення міських поселень.