- •8. Поняття та класифікація методів науково- педагогічного дослідження
- •1. Методи педагогічного дослідження і їх класифікація.
- •21. Методинавчання історії, їх класифікація
- •29. Учитель історії. Права та обов’язки
- •10. Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •1.1. Робочі, часткові методи, до яких відносять: вивчення літератури, документів і результатів діяльності; спостереження; опитування (усне і письмове); метод експертних оцінок; тестування.
- •11. Педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний.
- •9. Теоретичні методи дослідження
- •12. Соціологічні методи в педагогічному дослідженні
- •28. Структура шкільного підручника історії
- •18. Засоби навчання, їх класифікація
- •20. Методи і форми контролю в сучасній школі
- •19. Історичні джерела, робота з ними на уроці
- •23. Історична карта на уроці історії
- •26. Робота з картою на уроках історії
- •25. Основні прийоми викладання історичних фактів
- •4. Професіограма і професійна компетентність учителя історії
- •14. Вимоги до сучасного підручника історії
- •13. Актуальні проблеми підручника історії на сучасному етапі
- •27. Роль особистості в історії. Методи вивчення історичних особистостей
- •30. Функції учителя історії та основні вимоги до нього на сучасному етапі
- •31. Хронологія у вивченні історії
- •22. Місце поняті і термінів у структурі сторичних знань. Методи засвоєння термінології
- •17. Загальна характеристика структури історичного матеріалу: факти, події, явища, процеси
- •16. Загальна характеристика 12- бальної системи оцінювання
- •15. Вплив методів навчання на характер діяльності учнів у процесі навчання:
- •7. Логіка та етапи науково- дослідної роботи з педагогіки
- •6. Науково- педагогічне дослідження: сутність, особливості, принципи, класифікація
- •5. Професійно значущі якості сучасного вчителя історії
- •3. Основні компоненти змісту історичної освіти: факти, поняття, закони, теорії
- •2. Історія я наука і навчальний предмет: поняття, основні категорії
- •1. Предмет « теорія і методика навчання історії» мета . Завдання, місце у структурі підготовки вчителя
9. Теоретичні методи дослідження
Наукове дослідження — особлива форма процесу пізнання, систематичне цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.
Метод - певний систематизований комплекс прийомів, процедур, які застосовуються дослідником для досягнення поставленої мети.
Теоретичні методи - спрямовані на створення теоретичних узагальнень та формулювань закономірностей досліджуваних явищ. Група цих методів включає в себе аналіз та синтез, індукцію та дедукцію, моделювання, узагальнення, формалізацію, абстрагування та ін.
Аналіз (від грец. αναλυσις — розклад, рос. анализ, англ. analysis, нім. Analyse) — розчленування предмета пізнання, абстрагування його окремих сторін.
1.Метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета за допомогою уявного або реального розчленування його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Протилежне — синтез.
2.Уточнення логічної форми (будови, структури) міркування засобами формальної логіки.
3.Синонім наукового дослідження взагалі.
Синтез (від грец. συνθεσις — поєднання, з'єднання, складання) — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле.
Індукція — це процес судження, котрий досягає висновку, що при наявному стані знань є напевно істинний, але не гарантує його. Індуктивний висновок може бути спростований або узагальнений при наявності додаткових фактів. Інакше, індукція полягає у формулюванні закону, ґрунтуючись на обмеженому об'ємі спостережень повторюваних подій.
Дедукція — процес виведення висновку, що гарантовано слідує, якщо вихідні припущення істинні та висновок на їх підставі є чинним. Висновок повинен базуватись винятково на основі попередньо наведених доказів та не повинен містити нової інформації про предмет що досліджується.
Моделювання— це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).
Моделювання в широкому сенсі — це особливий пізнавальний процес, метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання, коли суб'єкт замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об'єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.
Узагальнення бере за основу існування множини елементів та однієї або декількох властивостей, спільних для цих елементів. Наприклад, тварини є узагальненням птахів, оскільки кожний птах є твариною, та існують тварини, що не є птахами (приміром, собаки).
Абстрагування (від лат. abstrahere -відволікати) — смислова операція, філософський і логічний метод «відволікання», який дає змогу переходити від конкретних предметів до загальних понять і законів розвитку.