- •8. Поняття та класифікація методів науково- педагогічного дослідження
- •1. Методи педагогічного дослідження і їх класифікація.
- •21. Методинавчання історії, їх класифікація
- •29. Учитель історії. Права та обов’язки
- •10. Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •1.1. Робочі, часткові методи, до яких відносять: вивчення літератури, документів і результатів діяльності; спостереження; опитування (усне і письмове); метод експертних оцінок; тестування.
- •11. Педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний.
- •9. Теоретичні методи дослідження
- •12. Соціологічні методи в педагогічному дослідженні
- •28. Структура шкільного підручника історії
- •18. Засоби навчання, їх класифікація
- •20. Методи і форми контролю в сучасній школі
- •19. Історичні джерела, робота з ними на уроці
- •23. Історична карта на уроці історії
- •26. Робота з картою на уроках історії
- •25. Основні прийоми викладання історичних фактів
- •4. Професіограма і професійна компетентність учителя історії
- •14. Вимоги до сучасного підручника історії
- •13. Актуальні проблеми підручника історії на сучасному етапі
- •27. Роль особистості в історії. Методи вивчення історичних особистостей
- •30. Функції учителя історії та основні вимоги до нього на сучасному етапі
- •31. Хронологія у вивченні історії
- •22. Місце поняті і термінів у структурі сторичних знань. Методи засвоєння термінології
- •17. Загальна характеристика структури історичного матеріалу: факти, події, явища, процеси
- •16. Загальна характеристика 12- бальної системи оцінювання
- •15. Вплив методів навчання на характер діяльності учнів у процесі навчання:
- •7. Логіка та етапи науково- дослідної роботи з педагогіки
- •6. Науково- педагогічне дослідження: сутність, особливості, принципи, класифікація
- •5. Професійно значущі якості сучасного вчителя історії
- •3. Основні компоненти змісту історичної освіти: факти, поняття, закони, теорії
- •2. Історія я наука і навчальний предмет: поняття, основні категорії
- •1. Предмет « теорія і методика навчання історії» мета . Завдання, місце у структурі підготовки вчителя
2. Історія я наука і навчальний предмет: поняття, основні категорії
Історія (від дав.-гр. ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле[1]) — наука, яка займається вивченням минулого людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.
Із усіх відомих історичних «фактів» лише незначна кількість може бути повною мірою перевірена і підтверджена. Більшість науковців, які займаються вивченням історичних документів, погоджуються, що сучасний погляд на життя в той чи інший спосіб впливає на нашу інтерпретацію та бачення минулого. Тому на одну й ту саму історичну подію може існувати декілька різних точок зору, кожна з яких є по-своєму цінною.
Все ж, найціннішими є ті погляди та дослідження, які ґрунтуються на першоджерелах — документах, створених під час або невдовзі після подій, що вивчаються.
Слово «історія» прийшло до нас від грецького στορία (історія, оповідання), від протоіндоєвропейського «*wid-tor-», від кореня "*weid- "(знати, бачити). Цей корінь присутній в латинській мові — «video», в санскриті — «veda», в праслов'янській мові — «вєдаті».
Давньогрецьке слово «στορία» означає знання набуте дослідженням. Воно було справедливим в тому сенсі, що Арістотель використав це слово в своїй «Περί Τά Ζωα Ιστορία, Peri Ta Zoa Istória» або, як вона звучить в латинізованій формі «Historia Animalium». Термін позбавлений часточки «στωρ», «hístōr» означає «мудрець», «очевидець», або суддя. Слово прижилося в його грецькому значенні настільки добре, що Френсіс Бекон використав термін у XVI ст, коли написав «Natural History». На його думку, історія була «знанням об'єктів, детермінованих, розподілених простором і часом», видом знань, що підтримується пам'яттю (в той же час наука підтримується причиною, а поезія — фантазією).
1. Предмет « теорія і методика навчання історії» мета . Завдання, місце у структурі підготовки вчителя
Методика навчання історії - педагогічна наука про завдання, зміст і методи навчання історії. Досліджує закономірності навчання історії в цілях підвищення його ефективності і якості. Предмет методики - історія як шкільна дисципліна, процес навчання історії. Основні компоненти - цілі навчання, зміст і структура. Дає відповіді на запитання чому вчити, навіщо вчити і як вчити. Завдання: науково-методична організація навчального процесу, організація навчальної діяльності учня, результати навчання. Цілі: оволодіння учнями основами знань про історичний процес розвитку суспільства з найдавніших часів і до наших днів. Розвиток здатності осмислювати події і явища дійсності на основі історичного знання, формування ціннісних орієнтирів і переконань учнів на основі ідей гуманізму, досвіду історії, патріотизму, розвиток інтересу та поваги до історії та культури інших народів. Завдання - визначення змісту і структури історичної освіти, які закріплені в стандартах і програмах та на основі їх викладаються в підручниках (відбір основних фактів, терміни, понять). Науково-методична організація процесу навчання (форми, методи, методичні прийоми, засоби викладання і навчання). Розвиток пізнавальних здібностей учнів (розвиваються в процесі навчання історії, вчаться розуміти засвоювати і застосовувати історичні знання).
місце у структурі підготовки вчителя основоположне тому, що добре продумана та побудована методична організація навчального процесу, дозволяє найбільш ефективно формувати в учнів історичні знання, пізнавальні вміння, ключові і предметні компетентності, розвивати іх історичну свідомість, здібності, виховувати громаднські цінності та якості.