5. Професійно значущі якості сучасного вчителя історії

Професіограма- це опис техніко- технічних , економічних, правових характеристик конкретної діяльності та професійно значущих медичних, психологічних і педагогічних показників і протипоказань до роботи.

Елементи професіоналізму вчителя: 1. ціннісно- смисловий- це та система цінностей, які є у вчителя; 2. мотиваційний – ті мотиви, які визначають діяльність вчителя; 3. когнітивний або змістовий компонент – це та система знань про історію, методику і суміжних дисциплін; 4. процесуально- методичний компонент – вміння і навички вчителя організовувати навчальний процес; 5. особистісний компонент- тип темпераменту, настрій, вік….

Професійно – педагогічні вміння вчителя: 1. визначати рівень особистісного розвитку учнів; 2. Ставити педагогічні цілі різної масштабності; 3. Видозмінювати форми проведення уроків; 4. Ускладнювати форми роботи; 5. Використання нових освітніх технологій; 6. Використовувати дискусійні форми.

Проф. компетентність – це психо- соціальна якість, що означає силу й упевненість, джерелом яких є відчуття власної успішності та корисності.

Вміння необхідні в організації мисленнєвої діяльності педагога: 1. Аналітичні(можливість педагогічно мислити, видобування знань з практики); 2. Прогностичні вміння; 3. Передбачення наслідків власних дій у керівництві навчально- виховним процесом.; 4. Проективні вміння 5. Рефлексивні вміння( постійний аналіз та оцінка власних дій); 6. Мобілізаційні, розвивальні, інформаційні, орієнтаційні, перцептивні(психологія сприймання особистості), комунікативні вміння- виділяють інші вчені. Педагогічна тактовність.

3. Основні компоненти змісту історичної освіти: факти, поняття, закони, теорії

Факти- будь, які події, явища процеси, які відбувалися реально.

Історичним поняттям називають ключове слово (чи ключові слова), у яких відображено головні, важливі, найбільш суттєві сторони історичних подій та явищ. Засвоєння учнями історичних понять є одним із найважливіших завдань навчання історії у школі.

Процес формування історичних понять починається з визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному історичному матеріалі. Далі учні повинні знати сутність історичного поняття. Наступними етапами роботи є визначення місця історичного поняття в загально історичному процесі та їх зв’язок з іншими історичними поняттями.

Виділяються наступні етапи формування понять:

–       створення цілісної картини історичного явища;

–       виділення його суттєвих ознак;

–       повідомлення поняття, яке закріплює сутність цього явища;

–       визначення поняття;

–       вправи на використання поняття;

–       перехід до вивчення нових понять.

 За своєю класифікацією історичні поняття розподіляються на:

–       Одиничні – діють на протязі короткого історичного часу, в тій чи іншій країні;

–       Особові – діють на протязі значного періоду, в одній країні чи групі країн;

–       Загальні – діють в різних країнах, в рамках певного суспільства;

–       Всеохопні – діють в різних суспільствах на протязі великого історичного періоду.

Поняття розрізняються за змістом історичного матеріалу: економічні, соціально-політичні, історико-культурні.

Поняття та теоретичні положення під час вивчення курсу історії можуть бути засвоєні лише за умови знання учнями конкретних історичних фактів.

Історичні закони – це суспільно політичні правила, які здатні повторюватися в історичному розвитку.

Історичні теорії – це певна сукупністі об’єднаних між собою історичних законів.