
- •8. Поняття та класифікація методів науково- педагогічного дослідження
- •1. Методи педагогічного дослідження і їх класифікація.
- •21. Методинавчання історії, їх класифікація
- •29. Учитель історії. Права та обов’язки
- •10. Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •1.1. Робочі, часткові методи, до яких відносять: вивчення літератури, документів і результатів діяльності; спостереження; опитування (усне і письмове); метод експертних оцінок; тестування.
- •11. Педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний.
- •9. Теоретичні методи дослідження
- •12. Соціологічні методи в педагогічному дослідженні
- •28. Структура шкільного підручника історії
- •18. Засоби навчання, їх класифікація
- •20. Методи і форми контролю в сучасній школі
- •19. Історичні джерела, робота з ними на уроці
- •23. Історична карта на уроці історії
- •26. Робота з картою на уроках історії
- •25. Основні прийоми викладання історичних фактів
- •4. Професіограма і професійна компетентність учителя історії
- •14. Вимоги до сучасного підручника історії
- •13. Актуальні проблеми підручника історії на сучасному етапі
- •27. Роль особистості в історії. Методи вивчення історичних особистостей
- •30. Функції учителя історії та основні вимоги до нього на сучасному етапі
- •31. Хронологія у вивченні історії
- •22. Місце поняті і термінів у структурі сторичних знань. Методи засвоєння термінології
- •17. Загальна характеристика структури історичного матеріалу: факти, події, явища, процеси
- •16. Загальна характеристика 12- бальної системи оцінювання
- •15. Вплив методів навчання на характер діяльності учнів у процесі навчання:
- •7. Логіка та етапи науково- дослідної роботи з педагогіки
- •6. Науково- педагогічне дослідження: сутність, особливості, принципи, класифікація
- •5. Професійно значущі якості сучасного вчителя історії
- •3. Основні компоненти змісту історичної освіти: факти, поняття, закони, теорії
- •2. Історія я наука і навчальний предмет: поняття, основні категорії
- •1. Предмет « теорія і методика навчання історії» мета . Завдання, місце у структурі підготовки вчителя
6. Науково- педагогічне дослідження: сутність, особливості, принципи, класифікація
Педагогічне дослідження - це процес і результат наукової діяльності, спрямованої на отримання нових знань про закономірності процесу навчання і виховання, його структуру і механізми теорії і методики навчально- виховного процесу, його зміст, принципи, організаційні форми.
Класифікація пед.. досліджень: 1. Фундаментальні – це відкриття законів і закономірностей педагогічного процесу, загальні теоретичні концепції, методологія та теорія педагогічної думки. 2. Прикладні – вирішують окремі теоретичні питання і виступають зв’язком між наукою і практикою. 3. Розробки – це програми, пояснювальні записки, підручники, навчальні посібники, алгоритми.
Принципи: 1. Принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу припускає:
максимальне використання системного підходу в дослідженні;
встановлення зв'язку досліджуваного феномену із сутнісними силами особистості, тобто головним у її духовному світі. 2. принцип комплексного підходу до вивчення педагогічних проблем вимагає:
· багатоцільової установки під час вивчення педагогічних явищ, що відбивається у висуненні кількох дослідницьких завдань (вивчення сутності та структури явища, його рушійних сил, внутрішніх факторів, зовнішніх умов, шляхів і засобів педагогічного керівництва процесом формування явища з урахуванням усіх відомих теоретичних положень);
· охоплення якомога більшої кількості зв'язків досліджуваного процесу чи явища з іншими і виокремлення з них найсуттєвіших;
· урахування всіх зовнішніх впливів під час проведення дослідної роботи, усунення випадкових впливів, що спотворюють картину педагогічного процесу; 3. Принцип об'єктивності вимагає:
· перевірки кожного факту кількома взаємодоповнюваними та взаємокоригувальними методами вивчення суб'єктів навчально-виховного процесу; · повторного огляду, уточнення здобутого фактичного матеріалу під час проведення експериментальної чи пошукової роботи; · фіксації всіх проявів якостей та властивостей особистості, а не тільки тих, які свідчать про позитивні результати експерименту (для педагогічної науки важливо і те, що підтверджує та підвищує ефективність навчально-виховного процесу і те, що знижує його позитивні результати).
Дослідник має поставити себе в такі умови, за яких він був би однаково зацікавлений у фіксації і позитивних, і негативних проявів досліджуваного педагогічного явища чи процесу.
Особливості науково- педагогічного дослідження
Пошуки шляхів удосконалення навчально-виховного процесу та
розвиток педагогіки як науки, обумовлює необхідність здійснення
педагогічних досліджень на наукових засадах. Науково-педагогічні
дослідження спрямовані на виявлення суперечностей протікання певного
педагогічного процесу, окреслення шляхів подолання даних суперечностей
та обґрунтування правильності знайдених розв’язків проблеми.
При дослідженні педагогічних явищ і процесів науковці вважають за
необхідне враховувати такі їх характерні риси:
Вплив багатьох факторів на розвиток особистості: в період
навчання учня у школі, студента у вищому навчальному закладі, крім
освітньої установи, на молоду людину мають в тій чи іншій мірі вплив
такі основні фактори як родина, друзі, референтна група, засоби масової
інформації, суспільство у цілому (зовнішні фактори). Крім цього,
важливо враховувати індивідуальні особливості кожної особистості, її
фізичний і психічний стан на певних етапах життєдіяльності (внутрішні
фактори). Так, наприклад, якщо дитина хворіє, чи переживає певні
стресові ситуації, процеси сприймання та засвоєння у неї значно
погіршуються.
Неповторність педагогічних процесів: під впливом постійно
діючих зовнішніх і внутрішніх факторів особистість змінюється, тому
при повторному дослідженні дослідник має справу уже з іншим
«матеріалом»;
Участь у педагогічних процесах людей передбачає, що усі
дослідження необхідно здійснювати дотримуючись етичних норм і
правил;
Об'єкти у педагогічному дослідженні не бувають ідентичними:
оскільки кожна людина є індивідуальною і неповторною, тому на одну і
ту ж зовнішню дію, люди реагують по-різному. Отже, у педагогічних
дослідженнях для отримання достовірних даних необхідно чітко
дотримуватися встановлених правил відбору репрезентативної вибірки.
Науково-педагогічне дослідження можна вважати ефективним, якщо
отримано новий результат, збагачено існуючі теоретичні знання, які
сприяють удосконаленню навчально-виховного процесу, розвитку дітей,
дають змогу ефективно і якісно вирішувати в даний момент часу наявні
навчальні та виховні завдання.
Існує ряд вимог, щодо отриманих результатів науково-педагогічних
досліджень, зокрема: суспільна актуальність; наукова новизна; теоретична і
практична значущість; наукова об’єктивність і достовірність; доступність
висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових
дослідженнях або в практичній діяльності; визначення умов ефективного
застосування отриманих результатів.