
- •8. Поняття та класифікація методів науково- педагогічного дослідження
- •1. Методи педагогічного дослідження і їх класифікація.
- •21. Методинавчання історії, їх класифікація
- •29. Учитель історії. Права та обов’язки
- •10. Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •1.1. Робочі, часткові методи, до яких відносять: вивчення літератури, документів і результатів діяльності; спостереження; опитування (усне і письмове); метод експертних оцінок; тестування.
- •11. Педагогічний експеримент: констатувальний, формувальний.
- •9. Теоретичні методи дослідження
- •12. Соціологічні методи в педагогічному дослідженні
- •28. Структура шкільного підручника історії
- •18. Засоби навчання, їх класифікація
- •20. Методи і форми контролю в сучасній школі
- •19. Історичні джерела, робота з ними на уроці
- •23. Історична карта на уроці історії
- •26. Робота з картою на уроках історії
- •25. Основні прийоми викладання історичних фактів
- •4. Професіограма і професійна компетентність учителя історії
- •14. Вимоги до сучасного підручника історії
- •13. Актуальні проблеми підручника історії на сучасному етапі
- •27. Роль особистості в історії. Методи вивчення історичних особистостей
- •30. Функції учителя історії та основні вимоги до нього на сучасному етапі
- •31. Хронологія у вивченні історії
- •22. Місце поняті і термінів у структурі сторичних знань. Методи засвоєння термінології
- •17. Загальна характеристика структури історичного матеріалу: факти, події, явища, процеси
- •16. Загальна характеристика 12- бальної системи оцінювання
- •15. Вплив методів навчання на характер діяльності учнів у процесі навчання:
- •7. Логіка та етапи науково- дослідної роботи з педагогіки
- •6. Науково- педагогічне дослідження: сутність, особливості, принципи, класифікація
- •5. Професійно значущі якості сучасного вчителя історії
- •3. Основні компоненти змісту історичної освіти: факти, поняття, закони, теорії
- •2. Історія я наука і навчальний предмет: поняття, основні категорії
- •1. Предмет « теорія і методика навчання історії» мета . Завдання, місце у структурі підготовки вчителя
25. Основні прийоми викладання історичних фактів
Історичний факт- дійсна реально існуюча подія явища, те, що відбувалося насправді, основа теоретичного узагальнення і висновку. Є абсолютно не повторні і не відтворювані в часі.
Прийоми вивч. Гол. Істор. фактів- це ( за Махмутовим) – це обумовлені методом конкретні дії вчителя і учня направлені на вирішення конкретної задачі навчання.
При вивченні головних істотних фактів використ. Розповідні і описові прийоми.
Розповідні: Розповідь- це послідовне сюжетне розповідання про історичні події або процеси у їх розвитку, про конкретні дії народних мас або окремих історичних осіб.( це коротке повідомлення про історичн. Події , при вивченні головних історичних подій що мають важливе навчальне і виховне значення. В основному в 5= 9 класи) Сужетно – розповідне оповідання- це детальна емоційна розповідь, що має визначений історичний сюжет, який часто вирізняється драматичністю.(образне динамічне викладання фактів; напр..- хрещення усі, козаціко- селянські повстання, оборона севастополя, події великої вітчиз. Війни; вчитель залучає навчальні картини, аплікації, схеми воєнних дій) Образне оповідання- містить більше теоретичних відомостей і передає історичні факти у безконфліктній спокійній формі.(економічне життя суспільства, вчитель може використовувати графічну наочність) Конспективне оповідання та інформативне повідомлення- вчитель використовує на уроках при викладенні неголовних історичних фактів. Для консп. Опов. Характерне позбавленне образності перерахування фактів їх просторових, часових і кількісних характеристик. Інформ. Повідомл. Використовують для перерахування фактів, дат ,імен , географічних місць пов’язаних один із одним з головним фактом уроку.
Описові: Опис- викладання істотних рс, ознак, видів, характрету історичних явищ. Картинний опис- це прийом усного викладу матеріалу, коли за допомогою слова в емоційно= художній формі створюються образи факту, тобто відбувається образне відтворення фактів у вигляді цілісних картин(використовуються длоя відтворення картин природи, побут людей, географічне середовище, при вивченні тем соціально- економічного розвитку в різні епохи). Аналітичний опис- це прийом розповіді в якому дається опис основних складових частин, деталей їх призначення. ( пердаються зовнішні ознаки, показується взаємодія істотних сторін, складових частин; використовується при описі знаряді праці, зброї, памяток архітектури, військових і господарських об’єктів. Ця розповідь може супроводжуватися крейдовими малюнками, схемами)
4. Професіограма і професійна компетентність учителя історії
Професіограма- це опис техніко- технічних , економічних, правових характеристик конкретної діяльності та професійно значущих медичних, психологічних і педагогічних показників і протипоказань до роботи.
Елементи професіоналізму вчителя: 1. ціннісно- смисловий- це та система цінностей, які є у вчителя; 2. мотиваційний – ті мотиви, які визначають діяльність вчителя; 3. когнітивний або змістовий компонент – це та система знань про історію, методику і суміжних дисциплін; 4. процесуально- методичний компонент – вміння і навички вчителя організовувати навчальний процес; 5. особистісний компонент- тип темпераменту, настрій, вік….
Професійно – педагогічні вміння вчителя: 1. визначати рівень особистісного розвитку учнів; 2. Ставити педагогічні цілі різної масштабності; 3. Видозмінювати форми проведення уроків; 4. Ускладнювати форми роботи; 5. Використання нових освітніх технологій; 6. Використовувати дискусійні форми.
Проф. компетентність – це психо- соціальна якість, що означає силу й упевненість, джерелом яких є відчуття власної успішності та корисності.
Вміння необхідні в організації мисленнєвої діяльності педагога: 1. Аналітичні(можливість педагогічно мислити, видобування знань з практики); 2. Прогностичні вміння; 3. Передбачення наслідків власних дій у керівництві навчально- виховним процесом.; 4. Проективні вміння 5. Рефлексивні вміння( постійний аналіз та оцінка власних дій); 6. Мобілізаційні, розвивальні, інформаційні, орієнтаційні, перцептивні(психологія сприймання особистості), комунікативні вміння- виділяють інші вчені. Педагогічна тактовність.