- •Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1. Виникнення політичної науки
- •2. Політологія, її об’єкт і предмет, наука і навчальна дисципліна
- •Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •3. Структура політології, її категорії, методи і функції
- •3.1. Структура політології
- •1. Історія політичних учень
- •2. Теорія політики
- •3. Прикладна політологія
- •3.2. Категорії політології
- •3.3. Методи політології
- •3.4. Функції політології
- •3.5. Закономірності політології
- •1. Марксистський
- •2. Позитивістський
3.4. Функції політології
Політологія як суспільствознавча та навчальна дисципліна виконує ряд теоретичних та практичних функцій (див. схему 4).
Схема 4
Описова (дескриптивна) (відповідь на питання: якою є політична дійсність? У чому її природа і специфіка? Хто виступає суб’єктом політики?) |
|
Ф У Н К Ц І Ї
П О Л І Т О Л О Г І Ї |
|
Методологічна (способи, методи і принципи теоретично7о дослідження політики і практичної реалізації набутих знань) |
|
|
|
|
|
Пояснювальна (відповідь на питання: чому певні факти політичної дійсності існують? Чому ці факти мають саме такі властивості?) |
|
|
Світоглядна (утверджує цінності, ідеали, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соціальних суб’єктів) |
|
|
|
|
|
|
Інструментальна (технологічна) (відповідь на питання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату) |
|
|
Політичної соціалізації (забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури) |
|
|
|
|
|
|
Інноваційна (прагне надати прогнозам і висновкам максимальну наукову обґрунтованість і максимальну контрольовану форму) |
|
|
Прикладна (управлінська) (розробляє критерії ефективності діяльності парламенту, партій, рухів, лідерів, забезпечує інформацією про стан справі знання засобів ефективного впливу) |
|
|
|
|
|
|
Прогностична (відповідь на питання: якою буде політична дійсність у майбутньому або коли відбудуться певні події? Передбачити можливі негативні наслідки, спланувати шляхи і засоби оптимізації політичного керівництва й управління) |
|
|
Нормативна (регламентація відносин між суб’єктами політичного життя) |
3.5. Закономірності політології
Та чи інша сукупність знань про навколишній світ може претендувати на статус науки лише тоді, коли відображає не всю багатоманітність відповідних явищ і процесів, а насамперед закони їх виникнення і функціонування.
Закон — це необхідний, істотний, стійкий і повторюваний зв'язок між явищами.
Закономірність – це регулярна повторюваність вияву закону.
Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальне, стисло сформульоване теоретичне положення, яке визначає сутність соціальних і політичних явищ та об'єктивно існуючий між ними взаємозв'язок.
Є два протилежні погляди: