- •Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1. Виникнення політичної науки
- •2. Політологія, її об’єкт і предмет, наука і навчальна дисципліна
- •Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •3. Структура політології, її категорії, методи і функції
- •3.1. Структура політології
- •1. Історія політичних учень
- •2. Теорія політики
- •3. Прикладна політологія
- •3.2. Категорії політології
- •3.3. Методи політології
- •3.4. Функції політології
- •3.5. Закономірності політології
- •1. Марксистський
- •2. Позитивістський
Політологія як наука і навчальна дисципліна
Політологія як навчальна дисципліна, ґрунтуючись на отриманих даних, дає знання про:
Об’єкти та суб’єкти
політичних процесів
Завдання політології як навчальної дисципліни – дати базові знання про політику всім зацікавленим особам, а політиків озброїти навичками досягати успіху у виборчих компаніях.2
3. Структура політології, її категорії, методи і функції
3.1. Структура політології
Політологія має внутрішню структуру,основними елементами якої є:
1. Історія політичних учень
2. Теорія політики
3. Прикладна політологія
Історія політичних учень досліджує зародження, становлення і розвиток політичних поглядів, ідей, теорій тощо протягом усього періоду існування державно організованого суспільства. Основними етапами цієї історії є Стародавній світ, Середньовіччя, Відродження, Новий і Новітній час.
Теорія політики вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи:
1. концепції політики і влади;
2. теорії політичної системи і процесів;
3. моделі політичної участі й лідерства;
4. теорії формальних і неформальних інститутів політики — державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт;
5. теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.
Прикладна (практична) політологія безпосередньо стосується процесів здійснення політики:
1. розробка політичних технологій;
2. прийняття політичних рішень;
3. проведення виборчих кампаній, політичної реклами;
4. врегулювання політичних конфліктів;
5. проведення політичних переговорів;
6. лобіювання;
7. політичні прогнозування, планування й консультування;
8. методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.
Окрему галузь науки складає порівняльна, або компаративна (від лат. порівняльний) політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох. У структурі політології розрізняють також емпіричний і теоретичний рівні та аспекти знань і досліджень.
3.2. Категорії політології
Як і будь-яка інша суспільствознавча наука, політологія оперує сукупністю КАТЕГОРІЙ – загальними поняттями про політику, які невіддільні від законів. Категорії є важливим інструментарієм пізнання політичного життя суспільства. Умовно їх можна поділити на чотири групи (див. схему 2).
Схема 2
Політика,
влада, держава, демократія, свобода,
менталітет
3.3. Методи політології
Метод – це сукупність прийомів та операцій практичного й теоретичного освоєння дійсності. Методи поділяються на філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові.
Філософські методи є найбільш загальними. Основними з них є діалектика і матеріалізм. Методологічна роль матеріалізму полягає у тому, що він заперечує надприродність у явищах природи, суспільства і людської свідомості й орієнтує науку на розкриття природних, об’єктивних зв’язків. Діалектика є науковим методом матеріалістичної філософії і всієї науки в цілому, оскільки вона формулює найбільш загальні закони пізнання:
-
переходу кількісних змін у якісні;
-
єдності і боротьби протилежностей;
-
заперечення заперечення.
Методами, які мають загальнонауковий характер, є:
-
порівняння,
-
аналіз і синтез,
-
ідеалізація (пошук альтернатив шляхом ініціювання уявлення про ідеальне вирішення проблеми),
-
узагальнення,
-
сходження від абстрактного до конкретного,
-
індукція і дедукція тощо.
Водночас окремі науки використовують спеціальні методи пізнання. Спроба українських дослідників схематично зобразити деякі методи політології представлена на схемі 3.
Схема 3
Емпірика - все те, що отримано шляхом експерименту, на практиці, основане на досвіді, спостереженні.
Біхевіори́зм (від англ. behavior — «поведінка») – наука про поведінку