Політологія як наука і навчальна дисципліна

Політологія як навчальна дисципліна, ґрунтуючись на отриманих даних, дає знання про:

Об’єкти та суб’єкти політичних процесів

Завдання політології як навчальної дисципліни – дати базові знання про політику всім зацікавленим особам, а політиків озброїти навичками досягати успіху у виборчих компаніях.²

3. Структура політології, її категорії, методи і функції

3.1. Структура політології

Політологія має внутрішню структуру,основними елементами якої є:

1. Історія політичних учень

2. Теорія політики

3. Прикладна політологія

Історія політичних учень досліджує зародження, становлення і розвиток політичних поглядів, ідей, теорій тощо протягом усього періоду існування державно організованого суспільства. Основними етапами цієї історії є Стародавній світ, Середньовіччя, Відродження, Новий і Новітній час.

Теорія політики вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутрішні структурні елементи:

1. концепції політики і влади;

2. теорії політичної системи і процесів;

3. моделі політичної участі й лідерства;

4. теорії формальних і неформальних інститутів політики — державознавство, партологія, концепції груп інтересів, бюрократії та еліт;

5. теорії міжнародних відносин і зовнішньої політики.

Прикладна (практична) політологія безпосередньо стосується процесів здійснення політики:

1. розробка політичних технологій;

2. прийняття політичних рішень;

3. проведення виборчих кампаній, політичної реклами;

4. врегулювання політичних конфліктів;

5. проведення політичних переговорів;

6. лобіювання;

7. політичні прогнозування, планування й консультування;

8. методику розробки експертно-аналітичних матеріалів і політичних документів та ін.

Окрему галузь науки складає порівняльна, або компаративна (від лат. порівняльний) політологія, яка проводить порівняльні дослідження політичних явищ і процесів різних держав, регіонів та епох. У структурі політології розрізняють також емпіричний і теоретичний рівні та аспекти знань і досліджень.

3.2. Категорії політології

Як і будь-яка інша суспільствознавча наука, політологія оперує сукупністю КАТЕГОРІЙ – загальними поняттями про політику, які невіддільні від законів. Категорії є важливим інструментарієм пізнання політичного життя суспільства. Умовно їх можна поділити на чотири групи (див. схему 2).

Схема 2

Політика, влада, держава, демократія, свобода, менталітет

3.3. Методи політології

Метод – це сукупність прийомів та операцій практичного й теоретичного освоєння дійсності. Методи поділяються на філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові.

Філософські методи є найбільш загальними. Основними з них є діалектика і матеріалізм. Методологічна роль матеріалізму полягає у тому, що він заперечує надприродність у явищах природи, суспільства і людської свідомості й орієнтує науку на розкриття природних, об’єктивних зв’язків. Діалектика є науковим методом матеріалістичної філософії і всієї науки в цілому, оскільки вона формулює найбільш загальні закони пізнання:

• переходу кількісних змін у якісні;

• єдності і боротьби протилежностей;

• заперечення заперечення.

Методами, які мають загальнонауковий характер, є:

• порівняння,

• аналіз і синтез,

• ідеалізація (пошук альтернатив шляхом ініціювання уявлення про ідеальне вирішення проблеми),

• узагальнення,

• сходження від абстрактного до конкретного,

• індукція і дедукція тощо.

Водночас окремі науки використовують спеціальні методи пізнання. Спроба українських дослідників схематично зобразити деякі методи політології представлена на схемі 3.

Схема 3

Емпірика - все те, що отримано шляхом експерименту, на практиці, основане на досвіді, спостереженні.

Біхевіори́зм (від англ. behavior — «поведінка») – наука про поведінку