Тема: Анатомія, фізіологія і гігієна нервової системи

План

1. Біологічне значення нервової системи.

2. Загальний план будови нервової системи.

3. Властивості нервової системи.

4. Рефлекси та рефлекторні дуги.

5. Вікові особливості розвитку нервової системи.

Вид заняття: лекція

Мета заняття: встановити біологічне значення нервової системи; поглибити знання про будову нервової тканини, нейрона, природу нервового імпульсу; з’ясувати спосіб передачі електричних імпульсів за допомогою синапсів; довести, що нервова регуляція має рефлекторний характер; обґрунтувати шкідливий вплив алкоголю на формування нервової системи; сприяти вихованню наукового світогляду студентів.

Студенти повинні знати:

- поняття ВНД як фізіологічної основи психічних процесів;

- природжені та набуті механізми регуляції поведінки; безумовні та умовні рефлекси, інстинкти;

- значення мови як другої сигнальної системи;

- значення нервової системи в регуляції та узгодженні функцій організму, взаємозв’язку організму з довкіллям;

- будову та функції нервової системи;

- інтеграцію нервової та гуморальної регуляцій в організмі;

- вікові особливості діяльності нервової системи та рефлекторних реакцій.

Студенти повинні вміти:

• пояснювати зв'язок між будовою та функціями органів і структур нервової системи;

• визначати будову рефлекторної дуги;

• досліджувати окремі безумовні та умовні рефлекси.

Міжпредметні зв’язки: фізика, медицина.

Забезпечення заняття: атласи з нормальної фізіології, навчально-методичні картки, тематична презентація, неврологічний молоточок.

1. Біологічне значення нервової системи

Нервова система є регулюючою та контролюючою системою організму. Вона регулює, поєднує, узгоджує діяльність органів і систем організму, обумовлює оптимум функціонування, об’єднуючі усі частини організму в єдине ціле.

Нервова система забезпечує зв'язок організму з навколишнім середовищем, а також діяльність людини не тільки як біологічної, але і соціальної істоти.

Нервова система забезпечує психічні процеси (сприйняття, мовлення, навчання, пам'ять, мислення, емоції), за допомогою яких людина не тільки пізнає навколишнє середовище, але й змінює його.

• регулює роботу органів та систем органів;

• узгоджує між собою діяльність різних органів і систем органів;

• забезпечує зв'язок організму з зовнішнім середовищем і здійснює пристосування організму до змінний умов цього середовища;

• забезпечує діяльність людини як соціальної істоти.

2. Загальний план будови нервової системи

Нервова тканина складається з нейронів та нейроглії. Основною структурно-функціональною одиницею нервової системи є нейрон (від грец. neuron – нерв).

Нейрон - це нервова клітина, яка сприймає, переробляє подразнення і передає їх до різних органів тіла або інших нейронів.

Нейроглія – клітини нервової тканини, що не здатні генерувати імпульси, але забезпечують захист і живлення нейронів.

Будова нейрона

Нейрон складається з тіла і відростків (дендритів і аксонів).

Тіло нейрона має ядро, яке не здатне до поділу і виконує складні біохімічні процеси, синтез макромолекул, вироблення енергії.

Дендрити – короткі дуже розгалужені відростки (від 1 до 1000). Галуження дендритів значно збільшує їх поверхню у порівнянні з тілом. Дендрити одного нейрона одночасно контактують з тисячами інших нейронів. Служать для сприйняття імпульсів, які надходять з інших нейронів (роль антени). Збирають інформацію з внутрішнього та зовнішнього середовища і передають у вигляді імпульсів до тіла нервової клітини, утворюють сіру речовину ЦНС.

Аксон – нитковидний відросток, який проводить імпульси від тіла нервової клітини до робочих структур організму або іншим нервовим клітинам. Утворює білу речовину ЦНС.

Дендрити –це «вхід» в нервову клітину, а аксон – це «вихід» з клітини.

Нейроглія – це сукупність клітин нервової тканини, які не здатні генерувати і проводити нервові імпульси, забезпечують захист і живлення нейронів. Нейроглія диференціюється на олігодендроцити та астроцити.

Гліони утворюють мієлінові оболонки нервових клітин. Олігодендроцити спірально закручуються навколо нейрона і утворюють оболонку-електроізолятор, що сприяє збільшенню швидкості передачі імпульсу і забезпечує надійність поширення збудження по аксонам. Збудження в мієлінових волокнах поширюється стрибкоподібно (120 м/сек.), а по не мієлінових поширюється повільно від 1 до 30 м/сек. Нікотин та алкоголь пригнічують процеси мієлінізації.

Астроцити забезпечують водно-сольовий обмін в нервовій тканині, запобігають виснаженню, надмірному збудженню і глибокому гальмуванню нейронів. Саме вони забезпечують сон, руйнуючи збудливі медіатори.