Лабораторна робота №6,7-4 години

Тема № 6,7„Проектування поверхів будівлі за власним проектом та типовими нормами. "

Мета заняття: розвити у студентів вміння проектувати заклади готельно – ресторанного господарства, раціонально планувати взаємозвязок різних груп приміщень.

Основні поняття: координатні осі, внутрішні зовнішні стіни, перекриття , перегородки, сан.кабіни.

1. Мета і завдання лабораторної роботи: завдання лабораторної роботи полягає у проектуванні власного закладу готельно – ресторанного господарства.

2. Віхідні дані

2.1 Основою роботи є власний бізнес проект (лабораторна №1), загальна площа закладу (лабораторна робота 5,6)

2.2 Проектування виконується за допомогою програми ArchiCAD 12

2.3 Для оцінювання подається в друкованному вигляді формат А3

2.3 Оформити роботу на окремих аркушах і в електронному вигляді.

Хід роботи :

1 Орг.Момент

2 Мотивація теми роботи

Робота допомогає розвитку вміння просторового мислення, спонукає до творчого пошуку і розвиває творчі здібності і практичні навички.

3 Самостійна робота студентів

Роботу можно виконувати як самостійно так і групою по 2 чоловіка.

А-проектування 1 поверху;

Б- скопіювати 1 поверх і запроектувати 2 до відповідних граничних контурів;

В- запроектувати ситуаційний план

Г- запроектувати генеральний план озеленення.

2.4 Оцінення робіт

Крітерії оцінення

Максимальна кількість балів 40

10 – 1 поверх

10 – 2 поверх

10 – ситуаційний план

10 – генеральний план озеленення

5 визначення кращої роботи

1. Тип закладу згідно з лабораторною №1.

2. Заклад знаходиться в двухповерховій будівлі.

3. Показники, що характеризують будівлю.

4. Норма земельної ділянки:

Табліця 2.1Площі земельних ділянок для окремих будівель закладів ресторанного господарства

Кількість місць в залі	Площа ділянки, м /місце
До 50 включно	28
100	23
200	14
300	10
500	9
Більше 500	7

5. Ситуацйний план розробляється на основі карт (чи карти-схеми) міста . Радіус обхвату території на ситуаційному плані -до 800 м.

6. Масштаб розробки ситуаційного плану М 1:5000,М 1:2000 М 1:1000.

ф Увага! Проміжні величини площі ділянки приймати за інтерполяцією. Розрахункові показники ділянок для прибудованих закладів ресторанного господарства слід зменшувати на 25 %, для вбудовано-прибудованих - до50% При реконструкції що призводить до збільшення потужності (місць) ЗРГ, або при влаштуванні будівлі іншого призначення під ЗРГ дозволяється приймати площі ділянки, скорочені до функціонально необхідних розмірів.3. Порядок виконання роботи

1. Провести дослідження території радіусом обхвату 500-800 м, яка межує з ділянкою забудови.

2 Візначиті наявність на досліджуваній території діючих закладів ресторанного господарства (конкуренти), будівель, установ, підприємств, організацій (місця зосередження потенційних відвідувачів), джерел сировини і товарів інших будівель, що можуть викликати зацікавленість з точки зору впливу на роботові проектованого об'єкта), існуюче озеленення району, транспортні мережі (включаючи внутрішньоквартальну) інженерні мережі району, напрям сторін світу. Експлікація будівель і споруд на ситуаційному плані

3. Дати опис показників, що характеризують заклад ресторанного господарства відповідно до типу ЗРГ та варіанта:

• Розміщення закладу в містобудівній структурі

  • Було проведено дослідження території радіусом охоплення ... .м, яка межує з ділянкою забудови. Визначено, що на території функціонують наступні заклади і установи:.......(діючі заклади ресторанного господарства (конкуренти), будівлі, установи, підприємства, організації (місця зосередження потенційних відвідувачів), джерела сировини і товарів, інші будівлі, що можуть викликати зацікавленність з точки зору впливу на роботу проектованого об'єкту), існуюче озеленення району, транспортні мережі (включаючи внутрішньоквартальну), інженерні мережі району, напрям сторін світу. Існуючу містобудівну ситуацію показано на ситуаційному плані.

Ситуаційний план розробляється на основі карт (чи карти-схеми) міста. Радіус обхвату території на ситуаційному плані – до 800м).

Масштаб виконання: М 1:2000, М 1:3000.

• На ділянці будівництва [1, 2] виділяємо такі зони: зона під забудову, площею S_в =...м² (площа будівлі закладу); зони озеленення загальною площею S_оз =...м² (розрахунок за формулою 3.2.2); зелена захисна смуга шириною ....м; зона відпочинку відвідувачів, площею S_зв =...м² (0,1 м² на місце); літній майданчик на ....місць, площею S_лм =...м² (2 м² на 1 місце); автостоянка для машин відвідувачів на .... місць, площею S_ас =...м² (24 м на одне машиномісце (за нормативом 10-15 місць на 100 місць у залах закладу). Відстань від автостоянки до будівлі закладу не повинна перевищувати 150 м і бути меншою 10 м (при місткості 10-50 автомобілів), або 25 м -- понад 100 автомобілів) та (або) існуюча автостоянка за адресою........; розворотний майданчик площею S_рм =...м² (рекомендовані розміри 6мх6м...11мх11м); господарські та технічні споруди (окремо розташовані бойлери, трансформаторні підстанції, склади тари, майданчик для сміттєзбірників тощо), загальною площею S_гтс =...м²; (визначається індивідуально за прийнятим оснащенням); транспортні комунікації шириною проїжджої частини.... м; основний підхід до закладу шириною.....м; пішохідні доріжки шириною........м; загальною площею S_тк =...м² , малі архітектурні форми ......, будівлі існуючої забудови..... (протипожежні відстані між будівлями 10-15м).

Схему розташування об'єктів на ділянці будівництва та благоустрій території зображено на генеральному плані.

У випадку проведення реконструкції житлової забудови, яка склалася, необхідно передбачати планомірне упорядкування території з урахуванням існуючої містобудівної ситуації.

Площа озеленення визначається за формулою:

(2)

нормативний показник рівня озеленення ділянки - не менше 40% від площі ділянки будівництва.

Площа будівлі закладу, м², визначається за формулою:

(3)

а,b – ширина і довжина будівлі в координатних осях, м (див. техн. розділ)

– товщина зовнішньої стіни будівлі, м.

На генеральному плані також вказані: напрями руху по території (вхід для відвідувачів, персоналу, напрямок завантаження сировини), напрями сторін світу.

Генплан розробляється у масштабі (М) 1:500, іноді 1:200 та 1:1000.

• допоміжні підходи (завширшки не меньш 0,9 м);

• ширина тротуарів визначається кількістю смуг пішохідного руху враховуючи, що ширина однієї смуги 0,75 м. Мінімальна ширина тротуару повинна бути не меншою 1,5 м;

• біля входу до будівлі тротуари слід розширити. Розмірі площадки^ яка утворюються перед будівлею, визначаються за нормою 0,15 м2 на одне місце у закладі ресторанного господарства;

•у разі організованого (внутрішнього) водовідведення для пішохідних доріжок можуть бути використані вимощення навколо! будівель. Ширина вимощення приймається не менше 0,7 м. Якщо водовідведення неорганізоване (зовнішнє), тротуари розміщують не ближче ніж за 1,5 м від будівлі.

Оформлення допоміжної (транспортної) зони, прилеглої до ділянки:

• зелена захисна смуга дорогі (1-3 м);

• проїзна частина - 4-6 смуг руху (ширина смуги - 3,75 м). |Організація технологічного під'їзду до будівлі й оформлення зони 2.

• технологічний під'їзд до будівлі може здійснюватися як череї ділягіку забудови, так і з сусідньої території;

• проїзди на територію можуть бути запроектовані за тупиковою або за кільцевою схемою. Ширина проїзду повинна бути прім односторонньому русі не менше 3,5 м, при двосторонньому-6,0 м.

• для тупикових проїздів передбачається розворотний майданчЯ розмірами 12x12 м або об'їзди у формі петлі у кінці безвиході;

• до будівель і споруд по всій довжині повинний бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів з однієї сторони, якщо довжина будівлі до 18 м і з двох сторін, якщо ширина будівлі більше 18 м. І

І) Увага! Теріторія та сама забудова повинні бути освітлені у вечірній та нічні години на видному місці, на фасаді закладу, розташовується вивіска І інформація щодо його типу, класу (якщо такі є), форм організації його діяльності, фірмової назви, юридичної особи (місцезнаходження власників, про режим роботи, послуги, що надаються та інше).

• Інженерно-будівельні рішення закладу

• Заклад, що проектується (при виконанні проектів реконструкції надати характеристику будівлі до і після реконструкції), є будівлею, яка відповідає наступним вимогам [2].

• За призначенням – громадська споруда.

• За містобудівними вимогами – Unic (міського значення, тощо).

• За довговічністю – 1 (2...4 ступінь).

• За вогнестійкістю – 1 (2...4 ступінь).

• За поверховістю – малоповерховий (ін,).

• За конструктивною схемою – повний каркас (неповний, ін.).

Графічна частина виконується на комп'ютері з використанням однієї з графічних систем (AUTOCAD, ARCHICAD, COLOR DRAW та ін.).

Необхідно звернути увагу на деякі особливості будівельних креслень щодо їх графічного оформлення:

1) загальнобудівельні креслення виконуються у масштабах 1:.50; 1:100; 1:200;1:400, а окремі деталі конструкцій - в масштабах 1:10; 1:15; 1:20; 1:25. Масштаби збільшення не використовуються;

2) прийнято на загальнобудівельних кресленнях над кожним зображенням виконувати напис, що характеризує зображення;

3) товщина основних ліній не більше 1 мм. Товстими лініями виділяють лише контури перерізів. Тому на розрізах видимі контури елементів, які знаходяться за січною площиною, викреслюють лінією у 2-3 рази тоншою, ніж контури перерізів;

4) на будівельних кресленнях розмірні лінії обмежуються не стрілками, а засічками у вигляді основних ліній довжиною 2-4 мм, які проводяться під кутом 45° до розмірної лінії. Розмірні лінії повинні виступати за крайні виносні лінії на 1-3 мм;

5) розміри наводяться у мм, їх наносять у вигляді ланцюжка;

6) на будівельних кресленнях розміри можуть повторюватися на кількох зображеннях;

7) деякі розміри на фасадах, розрізах і планах можуть проставлятися у вигляді позначок відносно відлікового рівня у метрах з трьома десятковими знаками

ПРИМІТКА У багатозональних об'єктах допоміжні приміщення слід об'єднувати. У вестибюлях чи окремих приміщеннях (нішах) перед обідніми залами (або за проектом) передбачають умивальники з розрахунку не менше 1 крану на 50 місць у залі. У закусочних дозволяється встановлювати умивальники в залі. Входь до вбиралень для відвідувачів слід передбачати з вестибюлю (або за проектом). Вбіральні проектуються окремими для чоловіків та для жінок. Кількість унітазів у кожній з них приймають не менше: при загальній кількості місць у залах до 300 - 1 унітаз на кожні 60 місць, більше 300 - додатково 1 унітаз на кожні наступні 100 місць.

У чоловічих вбиральнях на кожен унітаз - один пісуар (у пивних барах - 2 пісуари). У шлюзах вбиралень передбачають не менше 1 умивальника на кожні 4 унітази. У ресторанах, барах і кафе з обслуговуванням офіціантами в шлюзах вбиралень передбачають додаткову площу не менше 4 м~ для туалетної.

Ф Увага! При кількості місць у залі менше 50 дозволяється проектувати одну вбиральню на 1 унітаз з умивальником.

При кількості місць у залах більше 100 слід додатково передбачити спеціальну кабіну для відвідувачів-інвалідів на кріслі-колясці. За меншої місткості необхідність кабіни вирішується завданням на проектування.

Для ЗРГ, розташованих на автотрасах, у зонах масового туризму та інших місцях зі значним одночасним потоком відвідувачів, рекомендоване вдвічі збільшувати кількість санітарних приладів у вбиральнях, площу вестибюлю збільшити на 30%.

Форма та фактура вертикальних поверхонь у місцях зосередження відвідувачів і на шляхах їх пересування на висоту до 2 м повинні бути травмобезпечними.

Пріміщення магазину (відділу куліранарії)

Магазіні кулінарії розташовують зазвичай у складі ЗРГ. При торговій площі залу більше 130 м2 магазини шарунарії можуть розташовуватись самостійно.

При самостійному- розташуванні магазину слід передбачити додаткову площу для прийому продуктів - 16 м і службово-побутові приміщення з розрахунку 1,4 м на 10 м торгової площі.Пріміщення роздавальні в заставах з обслуговуванням офіціантами повинне мати безпосередній зв'язок з гарячим і холодним цехами, приміщенням для нарізання хліба, сервізною, мийною столового посуд та буфетом через технологічні або дверні прорізи.

У роздавальні слід передбачити місце для встановлення касових апаратів та умивальника для офіціантів.

Якщо вказані приміщення розташовані з одного боку роздавальні, то мінімальна ширина роздавального приміщення становить 2 м. При розташуванні цих приміщень з двох та більше сторін роздавальні - не менше 3 м.

Фронт видачі страв у роздавальні при обслуговуванні офіціантами слід приймати: для гарячих цехів - не менше 0,03 м; для холодних цехів -0,015 м і для буфетів - 0,01 м на одне місце в залі.

У столових та ресторанах потужністю 5000 та більше страв на добу при обгрунтуванні дозволяється передбачати харчову лабораторію.

Овочевій цех - джерело забруднення, тому необхідні його максимальна ізоляція від інших виробничих приміщень та виключення зустрічних і перехресних потоків сировини і напівфабрикатів.

М'ясо-рібній цех має бути поряд з камерами для зберігання сировини.

Розміщення холодного і гарячого цехів має забезпечувати зручний зв'язок між ними, а також із заготівельними цехами, мийними відділеннями і роздавальною. У гарячому цеху не повинні перехрещуватися потоки сировини, напівфабрикатів і готової їжі.

Кондітерський цех має бути повністю ізольований від інших виробничих приміщень, у віддаленні від складських приміщень і заготівельних цехів. Допуськається його розміщення поряд із складом сухих продуктів.

Мійні столового і кухонного посуд мають бути відокремлені одна від одної, у крайньому випадку, між ними повинний бути бар'єр висотою 1,6 м. Проєктуючи мийні, слід передбачити їх раціональний взаємозв'язок виробничими приміщеннями і залом.

Пріміщення роздавальні в заставах з обслуговуванням офіціантам] слід розташовувати таким чином, щоб через технологічні або дверні прорізі І вони мали безпосередній зв'язок з гарячим та холодним цехами приміщенням для нарізання хліба, сервізною, мийною столового посуд та буфетом. При розташуванні згаданих приміщень з одного боку роздавальні її приміщення слід проектувати шириною не менше 2 м, при розташуванні цих приміщень з двох і більше боків - не менше 3 м.

Камера відходів має розміщуватися в холодному блоці з окремим виходом у двір (на 1-у поверсі). Вівіз харчових відходів із мийних через роздавальні і виробничі приміщення - заборонений. У камері відходів Повинне бути запроектоване підведення гарячої і холодної води для миття бачків. У сучасних ЗРГ рекомендується встановлювати утилізатори відходів безпосередньо у приміщення мийних.

Складські приміщення

Складські приміщення повинні мати безпосередній зв'язок із завантажувальною і не бути прохідними. Пріміщення для зберігання продуктів та охолоджувальних камер не дозволяється розміщувати під санітарними вузлами, а також під виробничими приміщеннями з тепловим устаткуванням.

Мінімальна ширина коридорів у складських приміщеннях і приймається поклад від кількості страв за добу:

• до 3000-1,3 м;

• від 3000 до 6000-1,5 м;

• більше 6000-1,8 м.

Охолоджувальні камери не рекомендується розміщувати поряд з і рерними, душовими, котельними та іншими приміщеннями з рпценою температурою та вологістю, над цими приміщеннями та під П. Якщо необхідно розміщення охолоджувальних камер під житловими ііщеннями та іншими приміщеннями, де постійно знаходяться люди, криття камер повинне бути відділене від міжповерхового перекриття ші вентильованим повітряним прошарком. Стіні і колони в приміщеннях для прийому та зберігання продуктів з вологим режимом повинні мати вологостійке оздоблення на висоту не менше 1,8 м, а в охолоджувальних камерах на всю висоту приміщення.

Комору для овочів розміщують поряд з овочевим цехом або під ним вона повинна мати штучне освітлення. Комору для сухих продуктів необхідно проектувати ближче до виробничих приміщень, розвантажувальному майданчику - з боку господарського подвір'я і обладнувати її навісом. Вхід у приміщення завантажувальної - для закладів з кількістю місць у залах більше 100 слід проектувати окремо від входу персоналу.

Службово-побутові приміщення

Групу службових і побутових приміщень рекомендується проектувати в єдиному блоці. Склад та площі приміщень службово-побутової групи приймається відповідно до дод. 10, 12. Мінімальна висота приміщень -2,2 м, рекомендована ширина коридору - 1,2 м.

Проєктування побутових приміщень (гардеробні, душові, туалети, кімнати особистої гігієни жінок), а також розрахунок санітарних приладів слід виконувати відповідно до вимог ДБН 2.09.04-87 та санітарними характеристиками виробничих процесів.

У туалетних кімнатах для працівників закладу повинні бути передбачені шлюзи з рукомийниками і вішалкою для спецодягу. Кількість і розміри побутових приміщень регламентуються кількістю місць, а їх обладнання - кількістю працюючих.

Розрахункову кількість людей на одну душову сітку слід приймати рівну 10. Кількість душових сіток визначають за чисельністю користувачів душовими, рівною 50% працюючих у найчисельнішу зміну (60% загальної кількості працюючих).Площу білизняної приймають у розрахунку 5 м на 50 місць у залі з наступним збільшенням на 1 м2 на кожні наступні 10 місць у залі.

Технічні приміщення

• До складу технічних приміщень входять: машинне відділення морозильних камер, водомірний вузол і тепловий пункт, електрощитова, вентиляційні камери (припливна та витяжна). Розміщуючи технічні приміщення у плані будівлі, необхідно дотримуватись вимоги щодо зручного доступу до них та наявності самостійних входів з виробничих коридорів або з боку господарського майданчику. Проєктують технічні приміщення в підвальному, цокольному та інших поверхах будівлі. Машинне відділення слід розташовувати поблизу камер. Тепловій пункт і вентиляційні камери розташовують біля зовнішніх стін поблизу групи приміщень з найбільшою потужністю обладнання. Не дозволяється проектувати електрощитові поряд або під мийними та санвузлами. Освітлення в технічних приміщеннях - штучне.

Вімоги до виконання креслення розрізу проектованої будівлі

Після зображення плану виконують розріз вертикальною площиною, яка проходити упоперек (поперечний розріз) або вздовж вздовжній розріз) будівлі. Січна площина, як правило, повинна >ходити по найбільш характерному місцю (віконних та дверних прорізах, щовому маршу худо). Розріз може бути ступінчастим. Положення січної >щини і напрям погляду обирають, враховуючи можливість отримання їбільш повної інформації про форму, конструктивні можливості та ;отні розміри елементів будівлі.

На розріз наносять:

• всі елементи будівлі, що потрапляють у січну площину: стіни, перегородки, перекриття, сходова клітина, покрівля худе;координатні осі будівлі, які проходять у характерних місцях фасаду (наприклад, у місцях виступів на плані або перепаду висот);

• позначки рівня землі, вхідних майданчиків, верху стін, низу і верху прорізів, а також розміщених на різних рівнях елементів фасаду (наприклад, козирків, балконів худе); допускається вказувати на розрізах позначки низу і верху прорізів;

• типи заповнень віконних прорізів.

При побудові конструктивного розрізу виконують деталізацію даху, перекриттів, сходів, підлоги .

Конструктівні елементи будівлі, що потрапили в розріз, але виконані з матеріалу, що є основним для даної будівлі чи споруди, не штрихують. У цьому випадку тільки ділянки стін, що відрізняються за матеріалом, виділяють умовною штрихуванням відповідно до дод. 7. Напріклад, у будівлі з цегли штрихують залізобетонні балки, перемички або рядову цегляну кладку в стінах з круглих блоків.

3. Порядок виконання ситуаційного плану

1. Провести дослідження території радіусом обхват 500-800 м, яка межує з ділянкою забудови.

2. Визначити наявність на досліджуваній території діючих закладів ресторанного господарства (конкуренти), будівель, установ, підприємств, організацій (місця зосередження потенційних відвідувачів), джерел сировини і товарів, інших будівель, що можуть викликати зацікавленість з точки зору впливу на роботу проектованого об'єкта), існуюче озеленення району, транспортні мережі (включаючи внутрішньоквартальну), інженерні мережі району, напрям сторін світ Результати досліджень звести у таблицю .

Експлікація будівель і споруд на ситуаційному плані

№за планом	Назва будівель та споруд	Характеристик;	Примітка