Порядок виконання роботи

1. Одержати накопичувальні культури аеробних спороутворюючих бактерій.

а) Одержати культури сінної палички (Bacillus subtilis).

Для одержання накопичувальної культури сінної палички помістити приблизно 1-3 г сіна в колбу на 250 мл і залити 20-50 мл водопровідної води, що нагріта до 40-50С. Добавити пучку крейди і прокип’ятити впродовж 15-30 хвилин, поки середовище не придбає колір настою міцного чаю – із сіна екстрагуються речовини, які будуть живильним матеріалом для бактерій. Вегетативні клітини й спори більшості бактерій за цей час загинуть. Тільки спори деяких бактерій, в тому числі термостійкі спори Bacillus subtilis, залишаться життєздатними. Відвар розлити в стерильні пробірки, закрити їх ватними пробками та розмістити в термостат із температурою 25-30С.

Через дві доби на поверхні середовища розвивається білувата плівка Bacillus subtilis, яка через 3-4 доби стає сірувато-зеленою. Інші мікроорганізми в цих умовах проростають рідко та в невеликій кількості.

б) Одержати культури картопляної палички (Bacillus subtilis var. mesentericus).

Промиті бульби картоплі, не очищаючи, нарізати кільцями. Поверхню їх натерти крейдою для нейтралізації середовища й помістити в чашки Петрі на подвійний шар фільтрувального паперу, змоченого дистильованою водою. Чашки з картопляним середовищем обробити текучою парою вподовж 10 хвилин і поставити в термостат із температурою 27-30С на 3-4 доби.

На поверхні шматочків картоплі з’являється щільна зморшкувата плівка культури картопляної палички. Забарвлення плівки може бути різним: білувато-сірим, рожевим, жовто-бурим, чорним, що залежить від різновидності культури, яка здебільшого розвивається.

2. Одержати накопичувальну культуру анаеробних спороносних бактерій.

Неочищену картоплю нарізають шматочками, які можуть легко увійти в пробірку, заповнюють стерильну пробірку на 1/3 об’єму, додають пучку крейди і заповнюють водою майже доверху. Пробірки ставлять на водяну баню з температурою 80С на 10-15 хв. Потім пробірки закривають пробками і переносять у термостат із температурою 25С. У цих умовах уже через 2-3 дня в рідині виявляють елективну культуру бактерій маслянокислого бродіння – Clostridium pasteurianum. Для переважного розвитку саме їх створюються анаеробні умови, безспорові форми знищуються попереднім нагріванням, добавка крейди нейтралізує кислоти, що утворюються, та сприяє розвитку бактерій.

3. Одержати накопичувальну культуру оцтовокислих бактерій (Acetobacter aceti) - аеробних безспорових бактерій.

У стерильну конічну колбу наливають тонкий шар пива (0,5-1,0 см). Товщина шару пива має значення для результату досліду, тому що для оцтовокислих бактерій треба створити аеробні умови. Колби закривають ватяними пробками і ставлять у термостат із температурою 30С на 5-7 діб.

4. Одержати накопичувальні культури молочнокислих бактерій.

Молочнокислі бактерії з морфологічних властивостей поділяються на молочнокислі палички і молочнокислі стрептококи.

а) Для одержання накопичувальної культури молочнокислих паличок (Lactobacterium plantarum) у стерильні пробірки із солодовим суслом (6-8 за Баллінгом) добавити 12-15 % (об’ємних) етанолу 96 %-ного і внести 1 % розсолу капусти або огірків. Засіяні пробірки помістити в термостат із температурою 30С.

б) Для виділення молочнокислих стрептококів (Streptococcus lactis, Streptococcus cremoris) свіже молоко наливають у стерильні пробірки і залишають при температурі 30С для розвитку бактерій. Для подальшого дослідження відбирають пробірки з молоком, в яких утворився згусток раніше, ніж в інших пробірках.

5. Одержати накопичувальні культури дріжджових мікроорганізмів роду Saccharomyces.

а) Накопичення культури пивних дріжджів (Saccharomyces carlsbergensis) необхідно провести в середовищі наступного складу: 50 мл пива; 3 г цукру (джерело вуглеводів); сухарі чорного хліба – 3 г (джерело білка, азоту, мікроелементів). Довести об’єм живильного середовища до 100 мл (у стерильній конічній колбі на 250 мл).

б) Для одержання накопичувальної культури пекарських дріжджів (Saccharomyces cereviciae) необхідно: 0,2 г сухих пекарських дріжджів; 3 г цукру, сухарі чорні – 3 г. Довести об’єм живильного середовища до 100 мл (у стерильній конічній колбі на 250 мл).

в) Аналогічно можна приготувати накопичувальну культуру винних дріжджів – Saccharomyces vini, використовуючи у якості джерела дріжджів невелике гроно винограду (50 г).

Дріжджі вирощують у термостаті з температурою 28С.

На наступному занятті переконатися в одержанні накопичувальних культур різноманітних мікроорганізмів.

Про одержання накопичувальної культури судять візуально із проявлення ознак росту мікроорганізмів: помутнінню середовища, появленню плівки, осаду, пігменту, відділенню газів, а також із мікроскопії прижиттєвих і фіксованих мікробіологічних препаратів.

На наступному занятті одержані результати оформити у вигляді таблиці.

Характеристика накопичувальних культур

Накопичувальна культура	Умови культивування	Візуальні ознаки росту	Морфологічні особливості