
- •Лекція 5 Тема: Векторні простори. Алгебри
- •2. Поняття, приклади і найпростіші властивості векторного простору
- •3. Лінійна залежність системи векторів. Базис і розмірність векторного простору Означення. Лінійною комбінацією векторів векторного простору називається вектор вигляду
- •4. Координати вектора у векторному просторі. Розкладання вектора за базисом
- •2) Розкладемо вектор за базисом :
- •Розв’язуючи цю систему будь-яким способом, знайдемо
- •4. Векторні простори із скалярним добутком
- •5. Підпростори векторного простору
- •6. Лінійний оператор та його матриця
- •6. Поняття алгебри. Приклади алгебр
- •8. Ізоморфізм та гомоморфізм алгебр
Лекція 5 Тема: Векторні простори. Алгебри
План лекції:
-
-вимірний арифметичний простір.
-
Поняття, приклади і найпростіші властивості векторного простору.
-
Лінійна залежність системи векторів. Базис і розмірність векторного простору.
-
Координати вектора у векторному просторі. Розкладання вектора за базисом.
-
Підпростори векторного простору.
-
Лінійний оператор і його матриця
-
Поняття алгебри. Приклади алгебр.
-
Ізоморфізм та гомоморфізм алгебр.
1.
-вимірний
арифметичний простір
Нехай
– деяке числове поле. Числа з
будемо позначати малими латинськими
буквами.
Означення.
Будь-який впорядкований набір з
чисел
з поля
називається
-вимірним
числовим вектором. Числа
називаються координатами
або компонентами
вектора. Позначається
.
Компоненти вектора розташовують в рядок:
або в стовпчик
.
-вимірний
вектор, всі компоненти якого дорівнюють
нулю, називається
нульовим або нуль-вектором:
.
Означення.
Два числових вектори
та
рівні
тоді і тільки тоді, коли рівні їх
відповідні компоненти:
.
Відзначимо, що два числових вектори не можуть бути рівні, якщо число компонент в них неоднакове.
Позначимо
через
множину всіх
-вимірних
числових векторів з компонентами з
.
Визначимо в цій множині операції
додавання векторів і множення вектора
на число з поля
.
Означення.
Сумою векторів
та
називається вектор
.
Означення.
Добутком
вектора
на
число
називається вектор
.
Неважко
переконатися в тому, що множина
всіх
-вимірних
числових векторів є абелевою групою
відносно додавання. Дійсно, оскільки
операція додавання
-вимірних
числових векторів зводиться до додавання
їх відповідних координат, то вона
асоціативна:
1.
– асоціативність додавання;
і комутативна:
2.
– комутативність додавання;
в множині
міститься нульовий елемент, ним є
нуль-вектор
:
3.
:
– існування нульового елемента ;
для
кожного
-вимірного
числового вектора в множині
міститься протилежний йому вектор
:
4.
:
– існування протилежного елемента;
З
означення добутку вектора
на число
випливає, що операція множення вектора
на число асоціативна:
5.
– асоціативність множення на число;
6.
.
Крім того, мають місце
7.
– дистрибутивність множення на число
відносно додавання чисел ;
8.
– дистрибутивність множення на число
відносно додавання елементів.
Означення.
Множина
всіх
-вимірних
числових векторів з компонентами з поля
разом з введеними операціями додавання
векторів і множення вектора на число з
поля
,
для яких виконуються всі властивості
лінійних дій над векторами, називається
-вимірним
арифметичним простором
над полем
.
2. Поняття, приклади і найпростіші властивості векторного простору
У різних розділах математики лінійні операції виконуються не тільки над векторами, а й над різними іншими об’єктами: матрицями, функціями, многочленами, тощо. Можливість підходити до цих об’єктів із загальної точки зору дає поняття векторного (лінійного) простору.
Нехай
– непорожня множина елементів будь-якої
природи, які будемо позначати
і нехай
– деяке поле, елементи якого будемо
позначати
.
Визначимо в множині
операцію додавання елементів:
і операцію множення елемента на число
з поля
:
.
Означення.
Множина
називається векторним
(лінійним)
простором,
якщо в
визначені алгебраїчна операція додавання
і операція множення на числа з поля
,
причому виконані наступні умови (аксіоми
векторного простору):
1.
– асоціативність додавання;
2.
– комутативність додавання ;
3.
:
– існування нульового елемента ;
4.
:
– існування протилежного елемента;
5.
– асоціативність множення на число;
6.
.
7.
– дистрибутивність відносно додавання
чисел ;
8.
– дистрибутивність відносно додавання
елементів;
Елементи
векторного простору називаються
векторами,
елемент
називається
нульовим вектором (нуль-вектором).
Будемо
позначати векторний простір, визначений
на множині
через
або
.
Якщо поле
є поле дійсних чисел
,
то векторний простір
називається дійсним
векторним простором; якщо
поле
є полем комплексних чисел, то векторний
простір
називається комплексним
векторним простором.
Приклади векторних просторів:
1) Множина
дійсних чисел із звичайними операціями
додавання і множення є дійсним векторним
простором. Множина
комплексних чисел відносно операцій
додавання комплексних чисел і множення
комплексних чисел на дійсні числа є
дійсний векторний простір
.
2)
-вимірний
арифметичний простір
є
векторним простором.
3)
Сукупність
всіх
матриць розмірності
з дійсними елементами утворює дійсний
векторний простір відносно операцій
додавання матриць і множення матриць
на число.
4) Множина
всіх геометричних векторів звичайного
тривимірного простору з початком в
точці
відносно операцій додавання векторів
і множення векторів на число утворює
дійсний векторний простір
.
Множина
всіх векторів деякої площини і деякої
прямої відносно операцій додавання
векторів і множення векторів на число
також є дійсними векторними просторами.
Позначимо їх відповідно
і
.
5)
Сукупність всіх многочленів від змінної
з дійсними коефіцієнтами відносно
операцій додавання многочленів і
множення многочленів на число утворює
дійсний векторний простір.
6)
Сукупність всіх неперервних функцій
дійсної змінної, які визначені на деякому
проміжку
,
утворює дійсний векторний простір
відносно операцій додавання функцій і
множення функцій на число. Роль
нуль-вектора відіграє функція, яка
тотожно дорівнює нулю.
З означення безпосередньо випливають наступні
Найпростіші властивості векторного простору:
1) Єдиність
нульового вектора. В
векторному просторі
існує єдиний нульовий вектор, тобто
такий, що
:
.
(аксіома 3)
2) Єдиність
протилежного елемента. В
векторному просторі
для будь-якого вектора
існує
єдиний вектор
такий,
що
.
(аксіома 4)
3) Для будь-якого
вектора
.
4) Для
будь-якого числа
і
.
5) Якщо
добуток
,
то або
,
або
.
6) Для
будь-якого вектора
елемент
є протилежним до
.