Державний комітет зв’язку та інформатизації україни
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
КАФЕДРА ________Телекомунікаційних__ систем_______________
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідуючий кафедрою
_______________ Беркман Л.Н.___
(підпис, прізвище)
“ ____ “ _____________ 2009 року
Лекція № 5
з навчальної дисципліни "Введення до спеціальності"
напряму підготовки _______телекомунікації________________________
освітньо-кваліфікаційного рівня _____бакалавр______________________
Тема _Системи та мережі електрозв’язку
(повна назва лекції)
Лекцію розроблено ст. викл. Коршун Н. В.
(вчена ступінь та звання, прізвище та ініціали автора)
Обговорено на засіданні кафедри (ПМК)
Протокол № __________
“ ____ “ _____________ 2009 року
Київ
Навчальні цілі. Знайомство з поняттямисистеми електрозв’язку та каналуелектрозв’язку, класифікацією систем та мереж електрозв’язку, базовими принципами побудови мереж. Поняття про комутацію та способи комутації.
Час - 90 хв.
План проведення лекції та розрахунок часу
Загальні положення______________________________________________-_5__ хвилин
Навчальні питання
1. Узагальнена структурна схема системи електрозв’язку - 15 хвилин
2. Класифікація систем електрозв’язку – 20 хвилин
3. Мережі електрозв’язку. Принципи побудови мереж – 20 хвилин
4. Поняття про способи комутації в телекомунікаційних мережах – 25 хвилин
Висновок_____________________________________________-5__ хвилин
ЛІТЕРАТУРА:
(рекомендована для студентів)
В. Г. Дурнев, А. Ф. Зеневич, Б. И. Крук, В. П. Кубанов, В. В. Романов, В. И. Иванов. Электросвязь. Введение в специальность. – М.: Радио и связь, 1988.
Текст ЛЕКЦІЇ
1. Узагальнена структурна схема системи електрозв’язку
В електрозв'язку переносником повідомлень є електричний сигнал, здатний розповсюджуватися у певних середовищах. З цього випливає, що для передачі на відстань повідомлення, створене джерелом, повинно бути перетворене в електричний сигнал, який долатиме простір. На місці прийому одержаний сигнал необхідно перетворити в повідомлення, що подається одержувачу. Щоб виконувати всі ці операції, необхідні відповідні технічні пристрої, які в сукупності з середовищем розповсюдження сигналу утворюють систему електрозв'язку. На рис. 5.1 зображено узагальнену структурну схему системи електрозв'язку. Вона зв'язує джерело повідомлень з їх одержувачем і складається з трьох основних частин: перетворювача повідомлення в сигнал, який називається передавачем, каналу зв'язку і перетворювача сигналу в повідомлення, який називається приймачем.
Рисунок 5.1 - Узагальнена структурна схема системи електрозв’язку
Джерелом і одержувачем повідомлень, як правило, є люди, але їх роль можуть виконувати також різні датчики, автоматичні пристрої і ЕОМ. Принцип роботи передавача і приймача залежить від вигляду і характеру повідомлень, що передаються.
Сигнали, одержані на виході передавача і такі, що подаються на вхід приймача, називаються первинними. Такі сигнали не завжди зручно, а іноді і неможливо передавати в певному середовищі розповсюдження. Тому первинні сигнали при передачі піддаються перетворенню на вході і виході каналу. Перетворювач, розташований на вході в канал, перетворює первинний сигнал у вторинний, здатний передаватися по певному середовищу розповсюдження. На приймальній стороні перетворювач проводить зворотне перетворення вторинного сигналу в первинний. Таким чином, канал електрозв'язку є сукупністю технічних пристроїв (перетворювачів) і середовища розповсюдження, що забезпечує передачу сигналів на відстань. У якості середовища розповсюдження можуть використовуватися струмопровідні металеві проводи, світлопровідні скляні волокна і відкритий простір. Відповідно канали і системи електрозв'язку, що використовують у якості середовища проводи і волокна, називаються проводовими, а канали і системи, в яких сигнали передаються через відкритий простір — радіоканалами і радіосистемами.
В реальних умовах складний і багатоетапний процес передачі повідомлень відбувається при дії безлічі завад. Найбільші труднощі і проблеми при цьому створюють завади, що спотворюють сигнал. Під завадою розуміють будь-яку дію на корисний сигнал, що змінює його інформаційний параметр і ускладнює прийом. Завади в системах зв'язку вельми різноманітні за походженням і фізичним властивостям. Джерела завад можуть бути як всередині, так і поза системою електрозв'язку.
Таким чином, в приймач надходить сигнал під впливом дії завад («сигнал+завада»). Проте повідомлення, що приймається одержувачем, повинне повністю відповідати повідомленню, переданому від джерела. Виконання цієї умови можливе лише в тому випадку, якщо всі елементи системи електрозв'язку мають певну завадостійкість.