Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ 272.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
02.11.2018
Размер:
1 Мб
Скачать

Тема 4. Глибинна психологія про розвиток дитячої особистості

Міф про Едіпа як модель стосунків у трикутнику батько-мати-дитина. Захисні механізми особистості на прикладі фобії маленького Ганса: заміщення, звертання, регресія тощо. Поняття про лібідо. Боротьба Ероса і Танатоса. Стадії психо-сексуального розвитку дитини за З.Фрейдом: оральна, анальна, фалічна, латентна та генітальна. Обумовленість культурних особливостей тих чи інших народів специфікою догляду за дітьми у ранньому віці.

Індивідуальна психологія А. Адлера: поняття про комплекс неповноцінності; механізми компенсації та гіперкомпенсації тощо. Аналітична психологія К.Г.Юнга про конфлікти дитячої душі: поняття архетипу та колективного несвідомого стосовно дитячої психіки.

Праці Г.Фрейд: акцент на психології “Я”; доповнення класичного ряду захисних механізмів. Первинні об’єктні стосунки немовля у теорії М. Кляйн: поняття персекуторної тривоги та “гарних або поганих грудей”. Ранній емоційний розвиток немовля за Д. Віннікоттом: поняття “досить хорошої матері”.

Поняття групової ідентичності та егоідентичності в епігенетичній психології Е .Еріксона. Стадії життєвого шляху особистості: їх завдання; форми егоідентичності на кожній із них. Поняття модусу органу і модальності поведінки. Ритуали у людському суспільстві: критерії ритуальних дій; стадії ритуалізації.

Література: [2-19, 22, 25, 28, 34, 36, 42, 48].

Тема 5. Формування поведінки дитини з позицій теорій соціального навчання

Дослідження Н. Мілера і Дж. Долларда: поняття соціалізації; критичні періоди соціалізації. Зв’язок виховання і розвитку у роботах Р. Сірса: фази розвитку дитини; фактори, що сприяють формуванню залежної поведінки тощо. Критичні періоди соціалізації: експерименти Харлоу, етологічні дослідження К. Лоренца тощо. Заохочення і покарання як умови формування нової поведінки: розрізнення первинного й умовного підкріплення за Б. Скінером; концепція Дж. Аронфілда. Роль наслідування у формуванні нової поведінки (А. Бандура): навчання за допомогою спостереження; проміжні процеси класичної схеми S – R. Дитина і дорослий: експерименти Дж. Гевірца та Д .Баера. Родина як фактор розвитку поведінки дитини: дослідження У. Бронфенбреннера.

Література: [3-9, 12, 16, 19, 23, 25, 29, 31, 33, 36, 39, 45, 47].

Тема 6. Вчення ж. Піаже про психічний розвиток дитини

Ключові поняття концепції Ж. Піаже: взаємовідношення цілого і частини; принцип рівноваги; ідея трансформації; ідея конструкції; процеси асиміляції та акомодації. Відкриття егоцентризму дитячого мислення. Відкриття стадій інтелектуального розвитку дитини; рівні розвитку дитини (рефлекторний, перцептивний, сенсомоторний, інтуїтивний, конкретно-операційний, формально-операційний). Розвиток моральної свідомості особистості за Л. Колбергом: доморальний рівень, конвенційна мораль, автономна мораль; види орієнтації особистості на кожній стадії.

Література: [2, 7, 13, 16, 18, 20, 23, 25, 29, 36, 40].

Тема 7. Л.С. Виготський і радянська школа вікової психології

Культурно-історичний підхід до дослідження психіки дитини: закони психічного розвитку (закон метаморфози у дитячому розвитку, закон нерівномірності дитячого розвитку, закон розвитку вищих психічних функцій); навчання як рушійна сила розвитку; поняття зони найближчого розвитку. Наукова дискусія Л.С.Виготського з Ж. Піаже: різниця у поглядах на природу егоцентризму.

Подальші кроки по шляху, відкритому Л.С.Виготським: дослідження харківської школи: теорія О.Леонтьєва: поняття провідної діяльності; праці А.В .Запорожця; роботи П.І.Зінченко; П.Я.Гальперін: дослідження предметного, операційного змісту діяльності; внесок Л.І. Божович.

Розвиток ідей Л.С. Виготського у концепції Д.Б. Ельконіна: критерії розгляду психологічного віку: соціальна ситуація розвитку, головний вид діяльності, основні новоутворення, криза.

Періодизація розвитку особистості за А.В.Петровським: поняття референтної групи; фази становлення особистості у групі (адаптація, індивідуалізація, інтеграція).

Література: [1-17, 19, 27, 33, 39, 45, 47].