Тема 10. Бібліографознавство в системі суміжних галузей знань

інформації, який при ознайомленні з книгою здійснює інфор-маційно-споживчу бібліографічну діяльність. Щодо видавничої справи, книжкової торгівлі та бібліотечної справи, то бібліогра­фічна практична діяльність є органічно вплетеною в їхню діяльність, тому що складає бібліографічний контур у кожній з перелічених галузей книжкової справи (див. рис. 6.1). Найбільш тісно бібліографічна практична діяльність пов'язана з бібліотечною справою, яка акумулює бібліографічну інформацію, вироблену на попередніх етапах життя книги, доповнює її власними бібліогра­фічними дослідженнями, переробляє в компактну, доступну для огляду та узагальнення форму і забезпечує користувачів бібліотеки як книгами, так і бібліографічною інформацією. Крім того, аналіз накоплених масивів бібліографічної інформації дає підстави для аналізу документально-інформаційних потоків, який може бути корисним як для книжкової справи, так і для суспільства в цілому. Місце бібліотечно-бібліографічноїдіяльності в соціальному кому­нікаційно-інформаційному процесі відбите на рис. 10.5.

10.5. Бібліографознавство і соціальна інформатика

На місце узагальнюючої науки дисциплін документально-книгознавчого комплексу претендувала так звана "соціальна інформатика". Концепцію соціальної інформатики розробив колектив учених — викладачів Ленінградського (Санкт-Петер­бурзького) інституту культури (нині — Санкт-Петербурзький державний університет культури і мистецтв) під керівництвом А. В. Соколова. Соціальна інформатика була покликана розгля­дати не тільки наукову комунікацію і науково-інформаційну діяльність, як це робиться у "науковій" інформатиці, а взагалі процеси соціальної комунікації та інформаційної діяльності, тоб­то стати "метанаукою". Узагальнююча наука, або метанаука (ме­татеорія) — це наука (теорія), об'єктом дослідження якої є якась інша наука чи теорія. Підкреслювалося, що потрібне "узагальню­юче вчення про соціальну інформацію (комунікацію)"'. Розробля­лася структура системи інформаційно-комунікаційних наук².

¹ Соколов А.В. Обшественное знание — обьект обобшаюшего учення // Соколов А.В. Ретроспектива-60. -СПб., 1994. -С. 213-214.

² Соколов А.В. Общая структура системи информационно-коммуникаци- онньїх наук// Соколов А.В. Ретроспектива-60. -СПб., 1994. —С. 216—221.

201

Г.М. Швецова-Водка Вступ ло бібліографознавства

Сама назва запропонованої метанауки з часом змінювалася. Вона почала називатися "Теорія соціальної комунікації"'.

Те, шо існує об'єктивна потреба у розвитку загальної теорії (метатеорії) наук інформаційно-комунікаційного циклу, розу­міють багато вчених. Але зробити це можна тільки спільними зусиллями вчених усіх споріднених галузей знань. Тому соціаль­на інформатика, абоінформологія, або теорія соціальної комуні­кації — це не тільки наука, яка дає підстави для розуміння бібліо­графознавства, але й наука, яка створюється вченими різних галузей знань, і бібліографознавцями, зокрема.

Ураховуючи ідеї теорії соціальної комунікації, пропонуємо весь цикл наук, що вивчають процеси створення та передачі інформації, об'єднати назвою "інформологія". У складі інфор-мології мають відрізнятися: теорія інформації, інформатика со­ціальна (чи теорія соціальної комунікації) та інформатика при­кладна, технічна (або "комп'ютерна наука"). У складі соціальної інформатики виокремлюється цикл наук про документ — доку-ментологія, що включає документознавство, архівознавство, книгознавство (чи бібліологію) та музеєзнавство. Бібліологія охоплює науку про видавничу діяльність — едиціологію, бібліо-полістику, бібліотекознавство, бібліографію (зокрема, науково-практичну діяльність, спрямовану на створення бібліографічної інформації, та бібліографознавство), а також філософію книги, історію книги, соціологію книги тощо.

Питання про співвідношення бібліографознавства із суміж­ними галузями знаньторкається, як ми побачили, багатьох інших питань теорії бібліографії, а також бібліотекознавства, інформа­тики, книгознавства. Процес вивчення і теоретичного осмислен­ня бібліографічної науки триває.

Соколов А.В. Обшая теория социальной коммуникации: Учеб. пособие. -СПб., 2002. -459 с.

202