5.7. Класифікація комп'ютерних бібліографічних ресурсів

Найактуальнішим завданням сьогодення є розвиток і вико­ристання комп'ютерних (електронних) засобів зберігання і по­ширення бібліографічної інформації (БІ). Водночас, теоретичне усвідомлення нових засобів створення і розповсюдження БІдешо відстає від розвитку техніки і технології. Пропонуємо розгляну­ти класифікацію комп'ютерних бібліографічних ресурсів (КБР).

КБР широко відомі під назвами "електронний каталог", "база даних" (БД), "банкданих". Співвідношення цих понять чітко не визначено. Неясно, чи можна будь-який комп'ютерний БП на­зивати базою даних; чи є електронний каталог базою даних або банком даних. Найбільш загальними поняттями для позначення будь-якого джерела комп'ютерної БІ є, на наш погляд, такі: "ком­п'ютерний (абоелектронний,абомашиночитаний) БП",атакож "комп'ютерні бібліографічні ресурси" (КБР) як збірне поняття.

Відомі пропозиції замість різноманітних термінів, що позна­чають машиночитані записи інформації (БД, банкданих, ком­п'ютерний файл даних тощо) ввести термін "електронний ресурс", що позначає будь-які матеріали, кодовані для використання за до­помогою комп'ютера. Гадаємо, що термін "електронний бібліогра­фічний ресурс" буде рівнозначним до терміна "комп'ютерний бібліографічний ресурс".

122

Тема 5. Класифікація бібліографічних посібників

Одним із методів теоретичного пізнання КБР є загальнона-уковий метод пізнання — класифікація. Питання класифікації КБР як спеціальне завдання раніше не ставилося. Воно розгля­далося побіжно як результат класифікації баз даних або інфор-маційно-пошуковихсистем (ІПС). Широко відомий поділ ІПС на фактографічні (такі, що описують певні факти) і докумен­тальні (такі, що описують документи)¹. Однак ці обидві назви викликають заперечення. Бази даних, що містять описи доку­ментів, слід було б називати документографічними, а "докумен­тальними" — будь-які бази даних, пов'язані з відображенням документів, зокрема, документографічні і повнотекстові. Назву "фактографічні" недоречно протистаатати "документографічним" (зокрема, бібліографічним) базам даних, тому що за своєю сутні­стю бібліографічна інформація теж є фактографічною, оскільки документ у даному випадку описується як факт дійсності. Пере­конливі докази цього подав А.В. Соколов². Але в зв'язку з тим, що назва "фактографічні" вже закріпилася як протиставлення "документальним" (бібліографічним) базам даних, цей термін залишився незмінним.

Загальний поділ баз даних можна було б представити таким чином:

1. фактографічні

2. документальні

1. повнотекстові

2. документографічні

1. діловодні

2. археографічні

3. музеографічні

4. бібліографічні

1. сигнальні

2. предметизовані

3. анотовані

' Див., напр.: Основнне проблеми информатітки и библиотечно-библиогра-фическая работа: Учеб. пособие лля библ. фак. / Пол ред. А.В. Соколова: ЛГИК. Л.. 1976. —С. 179; Информатика: Учеб. пособие для студентов ин-тов культу­ри, пед. вузов и ун-тов / Пол ред. К.В. Тараканова. — М.: Книга. 1986. —С. 69. ² Соколов А.В. Библиографическая информация как разновидность фактог-рафической информаиии // Сов. библиогр. 1983. № 5. С. 39—46; Також Соколов А.В. Ретроспектива-60. -СПб., 1994. -С. 104-108.

123

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

4. реферативні

5. критичні (рецензовані).

У цьому поділу до документографічних баз даних належать не тільки бібліографічні (що відображають документи книжкового типу), але й діловодні (що відображають документи діловодства), археографічні (що відображають архівні документи), музео-графічні (що відображають музейні документи, наприклад, ори­гінальні твори образотворчого мистецтва).

Бібліографічні бази даних (такі, що подають БІ) доречно по­ділити за способом (чи глибиною) бібліографічної характерис­тики на сигнальні (що містять лише бібліографічні описи доку­ментів), предметизовані (де до описів додаються предметні рубрики), анотовані (де описи супроводжуються анотаціями), ре­феративні (де описи супроводжуються рефератами) і критичні чи рецензовані (де описи супроводжуються рецензіями). Вважає­мо недоречним протиставлення "бібліографічних" баз даних "ре­феративним" , яке нерідко ще зустрічається в обігу. Про критич ні (або рецензовані) бази даних поки що повідомлень не було, але це не означає, що в принципі їх існування неможливе.

Для класифікування КБР використаємо, перш за все, ті самі напрями і ознаки класифікації, що і для будь-яких БП. У підсум­ку маємо одержати класифікацію багатоаспектну, паралельну, фасетну. Усередині окремих фасетів класифікація може бути ієрархічною.

Найважливішою ознакою класифікації БП є їх суспільне при­значення, що розуміється як сукупність цільового та читацького призначення. За цією ознакою КБР можна поділити на бібліо­течно-каталожні, державні, науково-допоміжні, рекомендаційні, видавничі і книготорговельні. Характеристика цільового і чи­тацького призначення кожного з цих видів КБР відповідає ха­рактеристиці аналогічних видів традиційних БП.

Особливістю КБР є переважання серед них бібліотечно-ката­ложних БП. Практично кожна бібліотека починає автоматизацію бібліотечно-бібліографічноїдіяльності зі створення власного елек­тронного каталогу, що є головним різновидом бібліотечно-каталож­них БП. Крім того, до бібліотечно-каталожних Б П належать елект­ронні каталоги інших бібліотек, доступні для користування через Інтернет; зведені каталоги, створені зусиллями декількох уста­нов, та інші бібліографічні посібники, які відображають склад

124