Тема 1. Поняття бібліографічної інформації

1.1. Система "документ — споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації

Система "документ — споживач інформації" — це частина чи підсистема системи документальної комунікації. Вона може розг­лядатися як самостійна система, тому що документ, створений ко-мунікантом для передачі інформації, відокремлюється від нього, існує сам по собі. Для споживача сам документ є джерелом інфор­мації, з яким у нього встановлюються різні відношення.

Система "документ — споживач" складається з двох основ­них елементів: документа і споживача. Крім них, вона містить у собі різні відношення між документами та споживачами інфор­мації та, за потребою, — посередників, які допомагають спожи­вачу одержувати інформацію з документа.

Основи теорії бібліографічної інформації (БІ) були розроб­лені Олегом Павловичем Коршуновим¹ і викладені у підручни­ку². Тим, хто бажає одержати повну інформацію з цього питан­ня, радимо звертатися до вказаних першоджерел.

Система "документ — споживач " (або її різновид — система "книга — читач") вважається джерелом виникнення БІ. Причи­на виникнення БІ полягає в тому, що між документом і спожива­чем (або між книгою та читачем) не завжди встановлюються відношення відповідності. Відповідність між документом і спо­живачем існує тоді, коли документ доступний для споживача з погляду свого місцезнаходження, можливості використання з метою одержання інформації, зрозумілості змісту і т.п.

Між документом і споживачем можливі також відношення суперечності, які інакше називають "інформаційними бар'ера-

¹ Коршунов О.П. Проблеми общей теории библиографии: (Моногр.). — М.: Книга, 1976. - 191с.

² Коршунов О. П. Библиографоведение. Обший курс: Учеб. для библ. фак. ин-тов культурьі, ун-тов и пед. вузов. — М.: Кн. палата, 1990. — С. 14-64; Коршунов О. П. Библиографоведение. Обший курс. 4.1. Основьі теории библиографии: Учеб. для библ.-информ. фак. вузов / МГУКИ. В 2-х кн. М., 2001.

12

Тема 1. Поняття бібліографічної інформації

ми". Причини виникнення інформаційних бар'єрів (або супе­речностей) полягають у дискретній формі існування (тобто відокремленості, відособленості) та якісній неоднорідності як документів, так і споживачів. Це означає, що в суспільстві існу­ють не один документ і не один споживач, які відразу знахо­дять одне одного. Не завжди той чи інший документ потрап­ляє до того (чи такого) споживача, котрому він призначений. Так само окремий споживач не завжди відразу знаходить той (чи такий) документ, у якому міститься потрібна для нього інформація.

Інформаційні бар'єри між документом і споживачем (або кни­гою та читачем) привертали увагу багатьох дослідників. Вони описували окремі інформаційні бар'єри чи всю їхню сукупність, класифікували їх і вивчали походження та можливості усунення того чи іншого бар'єра.

Існує поділ інформаційних бар'єрів на об'єктивні — тобто такі, що не залежать ані від документів, ані від споживачів, і суб'єк­тивні, що виникають завдяки певним властивостям документів або споживачів. Суб'єктивні бар'єри, у свою чергу, можна по­ділити на такі, що залежать від споживачів; такі, що залежать від авторів документів; такі, що залежать від того комунікаційного посередника, який допомагає виникненню документа (наприк­лад, видавництва чи друкарні); і такі, що залежать від того кому­нікаційного посередника, який допомагає документу потрапити доспоживача (наприклад, книжкової торгівлі чи бібліотеки).

Така класифікація інформаційних бар'єрів допомагає виді­лити ті бар'єри, на вивчення яких треба спрямувати зусилля в тому чи іншому випадку. Але деякі бар'єри можуть належати не до однієї категорії, а до кількох, залежно від аспекту розгляду.

Наприклад, візьмемо "змістовий бар'єр": коли споживач не розуміє змісту документа. Ми можемо його розглядати як такий, що залежить від споживача, бо останній не має відповідної підго­товки, щоб зрозуміти зміст документа. Але можна сказати також, ЩО в цьому бар'єрі винен автор документа, який не зміг (або не побажав) викласти зміст документа так, щоб інформація стала доступною споживачеві. У змістовому бар'єрі може бути винний такожперший комунікаційний посередник — редакція чи ви­давництво, якшо вони не звернули увагу автора на складність викладення змісту документа. Подоланню змістового бар'єра

13

Г.М. Щвецова-Водка Вступ до бібліографознавства

може сприяти (або не сприяти) другий комунікаційний посеред­ник— бібліотекар-бібліограф. який може пояснити читачеві зміст документа в анотації, рефераті чи в індивідуальній бесіді.

Отже, змістовий бар'єр може розглядатися як суб'єктивний і такий, що залежить від того чи іншого елемента системи доку­ментальної комунікації. Але цей бар'єр може розглядатися і як об'єктивний, якщо звернути увагу на зміст тієї інформації, що підлягає передаванню. Наприклад, повідомлення, щоскладається з науково-технічних термінів та формул, об'єктивно є складні­шим, ніж повідомлення побутового характеру.

Або візьмемо бар'єр просторовий, тобто недоступністьдокумента споживачеві у просторі. Його можна вважати об'єктивним, тобто таким, що не залежить ні від документа, ні від споживача. Але мож­на розглядати і як суб'єктивний бар'єр, що залежить від споживача, який можетимчи іншим шляхом діставатися до документа. Можна вважати цей бар'єр і таким, що залежить від комунікаційного посе­редника — книжкової торгівлі чи бібліотечної справи, які в змозі доставити чи наблизити документ до читача.

Можна навести ще й інші приклади, коли той чи інший бар'єр може розглядатися як суб'єктивний чи об'єктивний.

Дамо загальний перелік інформаційних бар'єрів (або супе­речностей між документом і споживачем), не поділяючи їх на об'єктивні чи суб'єктивні:

1. змістовий (про нього йшлося);

2. просторовий (теж йшлося);

1. мовний (коли споживач не знає мови, якою написаний до­кумент):

2. кількісний (коли кількість документів, в яких міститься потрібна споживачеві інформація, перевищує його можливості ознайомитися з усіма документами; або навпаки: коли невелика кількість документів не дає можливості ознайомитися з їх змістом багатьом бажаючим споживачам):

3. психологічний (коли споживач має певні психологічні упередження щодо документів деяких видів, типів, жанрів тощо):

6)орієнтаційно-вибірний (коли споживач не вміє орієнтува­тися серед документів і вибирати ті. що потрібні):

7) якісний (коли споживач не може вибрати кращі документи з багатьох, що існують ).

14