Тема 4. Бібліографування як процес виробництва біб. Ііографічної інформації

мації шо міститься у документах, та створенню вторинної інфор­мації, яка відображає як зміст, так і форму документа.

У результаті виконання методу бібліографічної характерис­тики створюють пошукові образи документів (ПОД), які можуть включатися після цього в певну ІПС. Всі способи бібліографіч­ної характеристики — це способи створення пошукових образів документів. Вони можуть бути традиційними, розрахованими на існування БІ у традиційній документальній формі (як бібліо­графічні посібники у книжковій чи картковій формі) або нетра­диційними, розрахованими на існування БІ у машиночитаній формі (електронному каталозі чи базі даних).

У бібліографічній характеристиці для електронного каталогу є свої особливості. Розроблений так званий "комунікативний фор­мат бібліографічного запису", який передбачає введення у ма­шинну пам'ять (або запис у машиночитаній формі) всіх відомос­тей про документ, які можуть бути потрібні при бібліографічному пошуку. Ці питання вивчаються у курсі інформатики.

Крім того, у деяких ІПС передбачається складання так звано­го передмашинного формату, тобто спеціальної форми аркуша паперу, на яку вносять відомості про документ для наступного введення у машинну пам'ять.

4.4. Бібліографічне групування: його способи

Бібліографічне групування — це об'єднання бібліографічних записів у групи за визначеними ознаками. Бібліографічне гру­пування проводиться для того, шоб упорядкувати певну множи­ну бібліографічних записів, полегшити споживачеві орієнтуван­ня серед них. Бібліографічні записи об'єднують у групи за розділами, підрозділами, рубриками та підрубриками бібліогра­фічного посібника. Перелік цих розділів і рубрик можна побачи­ти в "Змісті" бібліографічного посібника.

Розділи (чи рубрики) групування можуть визначатися за змістом документів або за формально-видавничими ознаками документів, а також одночасно за формальними та змістовими ознаками. Відповідно розрізняють способи бібліографічного гру­пування: за змістом документів (змістові способи); за формаль­но-видавничими ознаками документів (формальні способи); за змішаними ознаками (змістово-формальні способи).

81

Г.М. Швецова-Вобка Вступ до бібліографознавства

Способи бібліографічного групування за змістом документів

можуть бути такі:

1) Систематичне групування — розподіл бібліографічних записів за розділами певної схеми класифікації документів. Особливість такої схеми — у тому, що вона охоплює певну галузь знань або ком­плекс споріднених галузей, або всі галузі знань. В останньому ви­падку така схема створюється заздалегідь, до початку роботи над даним конкретним бібліографічним посібником. Історії бібліотеч­но-бібліографічної справи добре відомі такі схеми класифікації, що призначалися для охоплення всіх існуючих документів, принаймні всіх документів, що є у фонді бібліотеки. Найбільше поширення в усьому світі одержала Універсальна десяткова класифікація; існу­ють також інші бібліотечно-бібліографічні класифікації.

Для окремих бібліографічних посібників розробляли схеми класифікації документів, які належать до комплексу спорідне­них галузей знань, наприклад: "Суспільні науки" чи "Сільсько­господарська література". Як правило, такі схеми використову­ють у бібліографічних посібниках, які виходять у вигляді періодичних видань, випусками, що продовжують один одного.

Систематичне групування можуть також застосовувати в пе­ріодичних або неперіодичних бібліографічних посібниках, які присвячують одній галузі знань. Схему класифікації документів у таких посібниках розробляють спеціально для даного видання, з урахуванням наявності документів певного змісту.

Для систематичного групування характерний ієрархічний спосіб співвідношення розділів, підрозділів, рубрик, підрубрик, тобто розміщення розділів і підрозділів у певному порядку від вищого до нижчого, а також певна логічна послідовність розділів. Остання визначається за внутрішньою логікою знання, відпові­дно до певних філософських уявлень про його структуру.

Переваги систематичного групування такі: 1) Кожний розділ дає можливість зібрати разом документи з певної галузі знань, незалежно від того, яким питанням, вузьким чи широким, вони присвячуються. Інформацію з певних вузьких питань можна віднайти не тільки в конкретних рубриках, але й у документах більш загального змісту. 2) Схема класифікації дає можливість наочно побачити зв'язки між окремими питаннями та розділа­ми. Завдяки цьому споживач одержує додаткову інформацію, поле пошуку розширюється.

82