1. Авторський (рубрики — прізвища авторів, а також редак­торів та всіх осіб, що брали участь у створенні документа; розта­шовуються вони в алфавітній послідовності).

2. Покажчик назв (рубрики — тільки назви видань або творів, згадуваних у бібліографічному посібнику; розташовуються вони в шіфавітній послідовності).

3. Покажчик авторів та назв (рубрики включають прізвища авторів із назвами творів; розташовують їх за алфавітом авторів та назв).

4. Покажчик колективів, або організацій та установ, що вида­ли твори.

5. Хронологічний (рубрики — роки видання документів; роз­ташовуються вони у хронологічній послідовності).

6. Топографічний (рубрики — географічні об'єкти, що визна­чають місце видання документів; розташовуються за алфавітом або за адміністративно-територіальним поділом).

7. Мовний (рубрики — назви мов, якими здійснене видання).

8. Покажчик видавництв або друкарень.

9. Покажчик серій, до яких входять видання.

Можуть бути також інші допоміжні покажчики як за змістом, так і за формально-видавничими ознаками, якшо це потрібно для розкриття змісту або складу відображених у БП документів.

Види допоміжних покажчиків комплексного характеру, тобто з рубриками, які відображають як зміст, так і формальні ознаки документів, такі:

1. Іменний (рубрики — прізвища авторів та персоналій, роз­мішені в єдиному алфавіті).

2. Пермутаційний (від англ. регггштаїіоп — переставлення). Рубрики цього покажчика визначають автоматично, при вико­ристанні електронно-обчислювальної машини, шляхом перестав­лення на перше місце послідовно всіх слів з елементів бібліогра­фічного опису документа (насамперед, прізвищ авторів та слів з назви документа).

92

Тема 4. Бібліографування як процес виробництва біб. Йографічної інформації

***

Сподіваємося, що знайомство з методами бібліографування зробило більш зрозумілими загальні поняття практичної бібліо­графічної діяльності, що розглядалися у попередній темі.

Зараз, коли Ви знаєте, "як це робиться", ми можемо перейти до характеристики бібліографічної продукції як безпосередньо­го результату бібліографування.

Наостанку ще раз нагадаємо, що в даній темі містяться лише загальні відомості про методи бібліографування, тут не ставить­ся мета навчити використовувати ці методи, тому що їх практич­не застосування залежить від багатьох чинників, які треба вив­чати окремо і враховувати у практичній діяльності.

На підтвердження сказаного наведемо вислів відомого украї­нського бібліографа 20-х років Михайла Ясинського, який до­водив „доцільність спеціально студіювати питання бібліографі­чної методики в пристосуванні до різних ділянок бібліографічної роботи" та залежно від її певного призначення¹. Але для того щоб можна було це робити, треба володіти загальним знанням про існуючі методи бібліографування.

Питання для самоконтролю

1. Дайте загальну характеристику методів бібліографування: для чого вони використовуються, які операції називають мето­дами бібліографування, у чому сенс поділу методів бібліографу­вання на аналітичні і синтетичні.

2. Поясніть поняття "бібліографічне виявлення". Як співвідно­ситься поняття "бібліографічне виявлення" та "бібліографічний пошук"?

1. Дайте загальну характеристику бібліографічного відбору.

2. Поясніть змістові критерії бібліографічного відбору.

3. Які ознаки документів враховують при бібліографічному відборі за видами видань? Як розрізняють види видань?

4. Які ознаки документів враховують при бібліографічному відборі за типами літератури? Охарактеризуйте типи літератури ^За різними ознаками.

Рейнський М. Індивідуальна бібліографія // Бібліолог. вісті. -1930. —№ 1 <22). -С. 24.

93

['..¥. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

7. Охарактеризуйте такі формальні критерії бібліографічного відбору, як хронологічний, територіальний, мовний.

8. Що таке "'бібліографічна характеристика"? Поясніть спо­соби бібліографічної характеристики.

9. Що таке "бібліографічне групування"? У чому полягає його результат?

10. Охарактеризуйте способи бібліографічного групування за змістом документів.

11. Охарактеризуйте способи бібліографічного групування за формально-видавничими ознаками документів.

12. У чому особливості персонального групування? Що таке "персональна рубрика"?

13. Як визначається "найдрібніша рубрика" бібліографічно­го посібника? Для чого потрібне розташування бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики бібліографічного по­сібника?

14. Охарактеризуйте змістові способи розташування бібліо­графічних записів усередині найдрібнішої рубрики.

15. Охарактеризуйте формальні та змішані способи розташу­вання бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики.

16. Що являє собою допоміжний покажчик до бібліографіч­ного посібника? З чого він складається? Від чого залежить вибір того чи іншого виду допоміжного покажчика для певного бібліог­рафічного посібника?

17. Охарактеризуйте види допоміжних покажчиків, які ви­користовують ознаки змісту документів.

18. Назвіть види допоміжних покажчиків за формальними ознаками документів.

19. Які допоміжні покажчики відображають як зміст, так і формальні ознаки документів?

20. Візьміть бібліографічний посібник і проаналізуйте, як засто­совуватися при його складанні методи бібліографічного виявлен­ня, бібліографічного відбору, бібліографічної характеристики, бібліографічного групування, розташування бібліографічних за­писів усередині найдрібнішої рубрики, складання допоміжних по­кажчиків до бібліографічного посібника.

94