Малюнок 2. Інгулецький кар’єр

Елементами кар'єру є уступи, підуступи та заходки. Товща гірських порід розділяється за глибиною на горизонтальні шари. Шари розробля­ються в низхідному порядку уступами (східцями). Іноді уступ поділяється за висотою на підуступи (зазвичай два). Підуступи одного уступу обслуго­вуються спільними для них засобами транспорту, але мають кожний власні засоби відбивання та навантаження. Поділ усієї товщі порід на уступи й на підуступи зазвичай проводять за ознакою однорідності гірської маси, що дозволяє спростити видобуток і подальшу переробку корисної копалини. Уступ обмежений збоку укосом, нахиленим до обрію під кутом 25-70° (залежно від властивостей породи), а зверху — горизонтальною площадкою. Уступ розробляється заходками (окремими смугами), висота яких дорів­нює висоті уступу, а ширина — ширині вибою.

Основними виробничими процесами в кар'єрі є відбій, навантажен­ня, транспортування та розвантаження гірської маси. Відбій — це процес відділенні гірської породи від масиву з одночасним її подрібненням або розпушенням. Він здійснюється за допомогою бурильновибухових робіт (на кар'єрах для видобутку будівельного каменю використовуються каменерізальні машини). Навантаження на транспортні засоби здійснюється екскаваторами. У м'яких і сипучих породах (наприклад, піску) процеси відбиття й навантаження поєднуються й виконуються екскаватором. Транспортування здійснюється різними способами: автомашинами, за­лізничним транспортом, стрічковими транспортерами, підйомниками.

Малюнок 3.

Бурові установки

Малюнок 4.

Навантаження на транспортні засоби здійснюється екскаваторами

Інгулецьке родовище залізистих кварцитів, у географічному відношенні, входить до складу Криворізького залізорудного басейну, являється його південною окраїною.

Поверхня родовища до 1963 року уявляла собою горбкувату місцевість з невеликим схилом на південно-схід та схід, розчленовану річкою Інгулець та двома балками, Скелевата та Березнеговата, які упадають у долину річки.

У теперішній час поверхня порушена експлуатаційними, викривними роботами кар’єра ІнГЗКа та відвалами гірських порід.

Загальна довжина родовища – 3,5 км.

Північна частина приєднується до зони обвалу гірних робіт з видобутку багатої руди шахти „Центральна”

Інгулецьке родовище залізистих кварцитів являється сировинною базою Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.

В адміністративному відношенні воно знаходиться на території Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Клімат району – континентальний з середньорічною температурою повітря +8, мінімальною - -32, максимальною - +38. Середньорічна кількість опадів складає 400-420 мм, Вітри домінують східні, північно-східні. Глибина промерзання ґрунтів 0,3-1м.

До господарсько-питного водопостачання створили Південне водосховище (живлення за рахунок вод р. Дніпро). Технічне водопостачання збагачувального комплексу ІнГЗКа ведеться за рахунок зворотньої води із хвістосховища.

Енергопостачання комбінату здійснюється від підстанції – системи Дніпроенерго, розташованої у 40 км від нього.

У ході екскурсії збираються зразки гірських порід, характерних для певної місцевості. У школі ці породи вивчаються й описуються.