Методична розробка екскурсії.

• Хід екскурсії.

Ми з вами живемо не просто в країні-кузні, а й в місті сталеварів. Для декого з вас цей рік є останнім роком шкільного життя, постає питання вибору професії. А більшість з них пов’язана з підприємствами чорної металургії. З метою отримання більшої інформації та кращого вивчення цієї галузі, ми з учнями 9-го класу вирішили здійснити екскурсію до Інгулецького технікуму Криворізького технічного університету (ІТКТУ) - вищого навчального закладу І рівня акредитації, що розташований в м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область, Україна), що готує спеціалістів для гірничорудної промисловості.

В технікумі нас зустріла зав. кафедрою економіки Татарінова Оксана Василівна, яка провела учнів до зали технікуму та познайомила з етапами проведення екскурсії, зробила короткий екскурс в минуле, нагадавши історію гірничої справи.

Історія

Ранні археологічні свідчення про гірничі розробки відносяться до раннього кам’яного віку. Мідь видобувалась вже біля 5000 року до нашої ери. Мідь, золото і гравій видобувались за 3000 роки до нашої ери в Єгипті. Залізна руда видобувалась у 8 сторіччі до нашої ери в Альпах, кам’яне вугілля було відоме в Великій Британії вже в 9 сторіччі. Початок видобування корисних копалин поринає в сиву давнину. Ще первісна людина для виготовлення кам’яних знарядь праці вимушена була шукати і використовувати камінь, який добре піддавався обробці. Зокрема в Україні на Донбасі виявлені древні шахти кам’яної доби для видобутку кременю.

Однак по-справжньому гірнича справа почала розвиватися в період рабовласницького ладу. В цей час в сферу видобування залучаються родовища мідних та олов’яних руд, свинцю, золота, срібла, сурми, а також асфальт та будівельні матеріали. Для розробки руд використовувались бронзові знаряддя праці. Величним пам’ятником гірничій справі та будівництву старовини є Великі Єгипетські Піраміди, під якими розуміють піраміди фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина, які правили Єгиптом майже 3 тис. років до нашої ери. Вони стоять поряд на околиці м. Каїра з боку Лівійськової пустелі. Піраміди складені з блоків вапняку масою від 2,5 до 70 т. Добування вапняних блоків велося в кар’єрах на східному березі Нілу. Відокремлення блоків від масиву, імовірно, здійснювалося за допомогою так званого «клинового способу». Він зводиться до пробурювання отворів по контуру блоку, після чого в отвори забивали спеціальні дерев’яні клини і поливали їх водою. Набухаючи, дерев’яні клини відривали блоки від масиву.

До мегалітичних пам’ятників гірничій справі належать також кам’яні блоки, які видобували для гігантських фігур на острові Пасха, знаменита «Баальбекська тераса» в ліванській долині Бекаа (тут в каменоломні знаходиться найбільший з відомих оброблений людиною камінь — його вага понад 1000 т), велетенські блоки в Саксайуамані (інкська кладка). В Україні відомі велетенські рукотворні кургани — так звані «піраміди степів» датовані IV-ІІ тис. до н. е., довжина яких сягає 200 м, сучасна висота — 10 м.

В античному світі (стародавні Греція та Рим) головним фактором розвитку виробничих сил було широке застосування нового металу — заліза. Масштаби гірничих робіт досягли великих розмірів і охоплюють, крім родовищ заліза, родовища руд міді (Кіпр), золота (о-ви Сіфнос і Тасос, Фракія), срібла (Лавріонські рудні, Сіфнос, Македонія, Лідія та ін.). З розвитком феодальних відносин відбувалися значні зрушення в розвитку гірничої справи Європи, Закавказзя, Середньої Азії. Високого рівня гірнича справа досягла в середні віки в Центральній Європі (Чехія, Саксонія, Франція). Тут формуються гірничі райони, міста рудокопів (Фрайберг, Гарц, Мансфельд, Тироль, Богемія, Шварцвальд та інші). Одним із пам’ятників світової історії середніх віків є твір Георгія Аґріколи (1494 −1555, справжнє ім'я — Георг Бауер) «Про гірничу справу і металургію» в дванадцяти книгах. Це — перша енциклопедія гірничої справи і металургії, яка підвела підсумок всьому досвіду людства по видобуванню руди та плавці металів аж до XVI ст. Роки життя та діяльності Аґріколи належать до епохи Відродження, коли в ряді країн Європи почали складатися капіталістичні відносини. Праця Аґріколи протягом двох віків була основним посібником для всіх рудокопів.

Ретроспективний аналіз Гірничої справи дозволяє відзначити такі основні віхи її розвитку: 7 тис. р. до н. е. і раніше — добування нерудної сировини, 7-5 тис. до н. е. — початок видобутку кольорових металів — міді, золота, олова, сурми, ІХ-ХУІІІ ст. до н. е. — початок видобутку руд заліза, антична доба і сер. віки — початок розробки покладів вугілля та нафти, в ХХ ст. — радіоактивних мінералів. Якщо брати технології видобутку, то найдавніші — відкритим та шахтним способом, з І тис. до н. е. з’являється свердловинна гірнича технологія, а з 50-х рр. ХХ ст. — розробка родовищ на морському і океанічному дні.

Що стосується механізації гірничих робіт, то перші машини та механізми з’являються тільки в античний час, у XVI-XVII ст. вони суттєво вдосконалюються, а в XVIII-ХІХ ст. обладнуються автономним приводом. З другої половини ХХ ст. починається період комплексної механізації, а в останні десятиліття — автоматизації гірничих робіт. В кінці ХХ ст. щорічно з надр Землі видобувалося близько 120 млрд. т. гірничої маси і близько 25 млрд. тон корисних копалин. У зв'язку з поширенням потреб на залізо уже в середньовіччі виникли труднощі з добуванням у необхідних обсягах деревного вугілля, яке використовувалося для виплавки металів. По мірі знищення лісів викопне вугілля починає відігравати все більше значення в промисловості. Особливо сприятливі умови для вуглевидобутку створилися в Англії. Саме тут наприкінці XVII ст. почали будувати вугільні шахти (копальні). Починаючи з цього часу вугілля починають активно видобувати і застосовувати для потреб промисловості, а згодом і транспорту.

Далі Оксана Василівна провела нас по коридорам технікуму, показала кабінети та розповіла про основні професії, фахівців яких готує технікум.

Загальна інформація про Інгулецький технікум Криворізького технічного університету.

Ліцензія АА № 234158 — видана Міністерством освіти і науки України на надання освітніх послуг, пов’язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог молодшого спеціаліста. За постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1997 року Інгулецький технікум є структурним підрозділом Криворізького технічного університету і входить до його складу. Випускники технікуму можуть вступити до КТУ на ІІІ курс та продовжити навчання за інтегрованими навчальними програмами.

Технікум готує спеціалістів для гірничо-видобувної та гірничо-збагачувальної промисловості. Підготовка за спеціальностями відповідає встановленим стандартам освіти. В Інгулецькому технікумі Криворізького технічного університету працюють 58 викладачів: із них один кандидат наук, більшість викладачів мають вищу кваліфікаційну категорію.

Технікум підтримує тісні зв’язки з науковими установами та найбільшими промисловими підприємствами регіону, а саме: з Інститутом проблем природокористування та екології НАНУ, Українським державним науково-дослідницьким інститутом безпеки праці в гірничорудній промисловості, Криворізьким ботанічним садом, ВАТ ІнГЗК, ВАТ ПівдГЗК, ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», Криворізькою комплексною геологічною партією казенного підприємства Південукргеологія державної геологічної служби. Технікум та його студенти беруть участь у численних науково-дослідницьких конкурсах та пошукових роботах.

Головним пріоритетом подальшого розвитку навчального закладу є входження до Європейського простору вищої освіти (Болонський процес) та створення на базі технікуму інституту.

Технікум здійснює загальноосвітню та фахову підготовку молодших спеціалістів за такими напрямками та спеціальностями:

• Напрямок гірництво:

• Спеціальність технологія відкритої розробки корисних копалин. Кваліфікація гірничий технік-технолог.

• Спеціальність експлуатація та ремонт гірничого електро технічного обладнання та автоматичних пристроїв. Кваліфікація гірничий технік-електромеханік.

• Спеціальність збагачення корисних копалин. Кваліфікація технік-технолог.

• Напрямок екологія:

• Спеціальність прикладна екологія. Кваліфікація технік-еколог.

Щоб краще ознайомитися з професіями гірничих підприємств, Оксана Василівна запропонувала нам відвідати лабораторії та кабінети з фахових дисциплін.

Нас вже чекали в лабораторії загальної електротехніки. Зав. лабораторії Ільїна Н.С. Розповіла учням про спеціальність експлуатація та ремонт гірничого електротехнічного обладнання та автоматичних пристроїв. Познайомила з лабораторією загальної електротехніки. Діти могли побачити основні прилади, що використовують на гірничих підприємствах. Познайомилися з їх призначенням та правилами ТБ при їх використанні (фото 2, 3).

Наступна зупинка була в лабораторії збагачувальних дисциплін.

Викладач Франко І.О. познайомила екскурсантів з принципами роботи сепаратора і дішламатора, пояснила, як на гірничо-збагачувальних комбінатах відокремлюють магнітний матеріал від не магнітного, згущують промисловий продукт і отримують кінцеву продукцію: залізорудний концентрат (фото 4,5).

Але найбільше зацікавились діти в кабінеті гірничих машин і комплексів. Викладач Іванов Є.С. наглядно познайомив з принципами роботи гірничих машин, які, до речі, дуже зацікавили хлопчиків. Вони весь час крутилися навколо їх і задавали безліч питань (фото 6,7).

Далі нас чекали в лабораторії електромеханічних приладів. Знайомство з принципами роботи електромеханічних приладів та можливість до всього доторкнутися власноруч привернули увагу не тільки хлопчиків, але й дівчат. (фото 8)

А далі нас чекали в бібліотеці. Діти побачили величезний бібліотечний фонд, проглянули підручники, енциклопедії і дехто вже відчув себе студентом. А в читальній залі наш гід по технікуму Оксана Василівна розповіла про правила прийому до технікуму та можливості учнів в придбанні вищої освіти (фото 9,10).

Після екскурсії діти отримали завдання написати відгук і розказати, що їм сподобалось більш за все. Враження оформити у вигляді буклету або брошури.

Якісну підготовку фахівців забезпечує матеріальна база технікуму: до послуг студентів бібліотека з читальною залою, 2 комп’ютерні класи, сучасно обладнані виробничі майстерні, кабінети, лабораторії. Всі студенти технікуму є членами профспілки (фото 11).

Список літератури

1. Горная энциклопедия, том 4, - Москва, «Советская энциклопедия», 1989г.

2. Енциклопедія Криворіжжя. Бухтіяров В.П. Кривий Ріг «ЯВВА» 2005 рік.

3. С.Н. Бобилев. «Економіка природокористування»; М: ТЕИС, 1997;

4. А.В. Колосов, «Эколого-экономические принципы развития горного производства», - Москва, «Недра», 1987г.

5. www.ingok.com

Фотоматеріали