Технологічна картка Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів

Мета: продовжити формувати вміння проводити спостереження за погодою, навчитися будувати за їх результатами графіки температур, діаграми хмарності та опадів, розу вітрів; розвивати географічне мислення.
Загальні організаційні вимоги: вчитель дотримується вимог програми щодо проведення спостережень відповідно до вимог вікових особливостей учнів 6-го класу.
Вступ: організаційна частина представлена вчителем у кабінеті. Повідомлення про тривалість спостережень та час повернення до навчального закладу.
Загально інформаційна частина: теоретичні відомості про погоду.
Основна частина: вміння проводити спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів.
Підсумки: підводяться підсумки коротким узагальненням вивченого матеріалу

Структура технологічної картки

Порядковий номер екскурсії в календарному плані загальноосвітнього закладу,її назва: «Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів»

Клас, навчальна дисципліна, яка забезпечує екскурсії: учні 6-А класу загальноосвітньої школи №114, предмет – географія; тема «Атмосфера»
Вік учнів засідання: 12 років.
Кількість учасників засідання: 30 учнів.
Тема екскурсії: «Спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів»
Категорія екскурсії: По функціональному призначенню – основна; по пізнавальним цінностям - пізнавальна
Загальна тривалість екскурсій в годинах: 2 години
Загальна протяжність екскурсії в кілометрах: Шкільне подвір’я та кабінет географії
Обладнання для проведення екскурсії: календар погоди, термометр, барометр, гігрометр, опадометр
Маршрут екскурсії: КЗШ №114, вул. Каткова, 35
Етапи екскурсії: теоретичні відомості про погоду, спостереження за погодою та обробка зібраних матеріалів.
Форми опрацювання матеріалів екскурсії з учнями по її завершенні: бесіда, робота з приладами, прийом «Географічний практикум»
Дата засідання: жовтень 2010 року
П.І.Б. особи, яка оформляла ТКЕ та проводила екскурсію: Ковальова Олена Владиславівна

Табель екскурсії

Маршрут

Зупинка

Об’єкт

показу

Час

Найменування

підтем й перелік

основних

питань

Організаційні

вказівки

1.КЗШ

№114

Шкільне подвір’я,

кабінет

географії

Характеристика погоди на шкільному подвір’ї

години

Атмосфера, погода, графік, діаграма, роза вітрів, хмарність

Формувати вміння проводити спостереження , будувати за їх результатами графіки температур, діаграм хмарності та опадів., розу вітрів.

Екскурсія на тему «Збір колекції гірських порід та вивчення особливостей їхнього видобутку в Інгулецькому кар’єрі» Вступ

Мета: формувати наукові погляди на природу Землі; закріпити й поглибити знання учнів про гірські породи та корисні копалини; розвивати географічне мислення. Познайомити учнів з роботою геолога Дяченко Вікторії Іванівни.
Обладнання: колекція мінералів і гірських порід
Опорні поняття:

Гірські породи — складні природні сполуки, що відрізняються одна від одної за своїм складом, властивостями та зовнішнім виглядом. За своїм походженням вони підрозділяються на три великі групи: магматичні, осадові й метаморфічні.

Корисні копалини — гірські породи й мінерали, що використовуються людиною в практичній діяльності (у природному вигляді або після переробки). Кар'єр — сукупність гірських копалень, обладнаних для видобування корисних копалин відкритим способом (безпосередньо із земної поверхні).

Теоретичні відомості:

Під час вивчення земної кори в ній було виділено відносно просту й однорідну за своїм складом і властивостями речовину, яку назвали мінералом. Сьогодні відомо близько 3 000 різних мінералів: польові шпати, кварц, слюда, алмаз, графіт, золото, самородна ртуть та ін. Переважна більшість мінералів являють собою тверді тіла, але є рідкі (наприклад, самородна ртуть) і газоподібні мінерали.

Найбільш поширених мінералів існує лише кілька десятків, їх називають породоутворюючими. Поєднання цих мінералів утворюють більш складні природні сполуки — гірські породи, що відрізняються одна від одної за своїм складом, властивостями та зовнішнім виглядом. Гірські породи — це скупчення одного чи кількох мінералів, що являють собою самостійне тіло в земній корі. Нараховується понад 1,5 тис. гірських порід. За своїм походженням вони підрозділяються на три великі групи: магматичні, осадові й метаморфічні.

Магматичні гірські породи

Ці гірські породи є результатом застигання магми. Залежно від ділянки земної кори, на якій відбувається остигання й отвердіння магми, формуються різні магматичні гірські породи.

Граніти й лабрадорити утворюються глибоко в земних надрах, вони складаються з великих кристалів, причому величина кристалів залежить від глибини застигання й отвердіння магми: чим глибше це відбулося, тим більшими будуть кристали, що складають гірську породу. Граніти й лабрадорити важкі й міцні. На вулицях великих міст можна побачити плити, вирізані з них, і розглянути їхню будову. Базальти, обсидіани й пемза утворюються на земній поверхні в результаті поверхневого магматизму (вулканізму). Базальт є щільною гірською породою темних (від сірого до чорного) кольорів, що складається з кристалів, які не можна побачити неозброєним оком. Обсидіан, який називають також вулканічним склом, нагадує склоподібну масу. Пемза — пориста гірська порода, утворена в результаті швидкого застигання магми, вона легша за воду.