49. Методика оцінки фінансового стану підприємства

Аналіз балансу (Б) починається з визначення зміни сум Б, а також побудови Б. в агрегованому (ущільненому) вигляді, тобто з побудови Б. за основними розділами і деякими важливими групами статей. На основі агрегованого Б. здійснюється аналіз структури майна під-ва. Розглядаючи аналітичний Б. активу й пасиву, можна одержати низку важливих хар-к фінансового стану під-ва. Зокрема: - заг. вартість майна під-ва — валюта, або підсумок Б.; - вартість необоротних активів — підсумок розділу І активу Б.; - вартість оборотних активів — підсумок розділу II активу Б.; -розмір ДЗ — рядки 160—210; -суму вільних грошових засобів — рядки 230—240; - суму поточних ФІ — рядок 220; -суму вит. майб. пер.; -величину ВК — розділ І пасиву Б.; -розмір наступних витрат і платежів — розділ II пасиву Б;-суму довгострокових зобов'язань — розділ ІІІ пасиву Б.; -суму поточних зобов'язань — рядки 500—610; -суму доходів майб. пер. — рядок 630. Горизонт. аналіз цих показників дозволяє встановити їх абс. відх. та темпи зрост. за аналізований пер.. Напр., динаміка вартості майна дає можливість виявити по­тужність під-ва. Але поряд із горизонт. аналізом важливе значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу й пасиву Б. Прикметами «позитивного» Б. з погляду підвищення ефективності можна назвати наступні показники: - коеф. поточ. ліквідності; -заб-сть під-ва власними оборотними засобами; -зрост. ВК; -ДЗ перебуває в рівновазі з розміра­ми КЗ; - відсутність збитків, простроченої заборгованості банкам, бюджету; -запаси й витрати не повинні перевищувати мінім.джерел їх фор-ня (власних оборотних засобів, довгостроко­вих кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик).

50. Аналіз асортименту продукції. Як вивчають ступінь його оновлення на п-ві?

Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції їз зазначенням обсягів випуску. Вужчим поняттям є номенклатура випуску, яка хар-є тільки обсяг, різноманітність прод., що виробляється. Стр-ра – співвідношу. окремих виробів у заг. обсязі в-ва, виражене здебільшого у %. Зміна асор-ту порівняно з планом спричинює асортиментні, а стр-ри випуску – стр-ні зруш. Роз-нок показн. виконання плану з асор-ту здійсн. 3-ма способами: 1) спосіб «найменшого числа»-полягає у виборі меншої з двох сум. Береться факт. сума, але за умови, якщо вона не перевищує планового зав-ня.; 2) як заг. показник беруть найм. серед усіх виробів % викон-ня плану.; 3) полягає у знаходженні спввіднош. к-ті виробів з повним вокон-м плану й к-ті планових позицій. Цей показник пов’яз. із номенклатурою прод, звідси і його назва – коеф. номенклатурності. Оновлення асор-ту – процес заміни застаріл. зразків прод. на сучасніші та техн. досокналіші або випуск принципово нової прод-ї. Коеф. оновлен. асот-ту розрах-тя як відношення к-ті нових виробів до заг. к-ті прод. Проте його логічніше визначати як частку вироблених нових видів продукції (у грошовому вираженні) до загальної варто­сті товарної продукції. Перспективним напрямом аналізу є розрах-к частки прод., яка має товарні знаки, за реєстр.у вітчиз. і міжнарод. орг-ціях. Наявність товарн. знака на якусь прод. і захист його на споживчому ринку свідчать про оригіналь­ність виробу, його високу та стабільну якість. Слід також ураховувати, що прод. з добре відомими това­рними знаками, яка має сталий попит, — це об'єкт постійного копіювання і навіть фальсифікацій. Тому потребують обов'язко­вого розв'язання проб., пов'язані із захистом тов. марки, у т. ч. в судовому порядку. Під час аналізу асор-ту продукції, що її випускає під-во, необхідно враховувати, наскільки цей асор-т є тра­диційним, які нові види товарів сам ост.розроблено і впрова­джено у вир-во, а які вироблено за ліцензіями або за співучасті інших фірм. Дуже корисним для оцінки асор-ту був бі розрах-к допоміжних показників – к-ті застрілих зразків прод., яку випускає п-во, та відповідної частки осягу тов..прод.