12. Посилення соціального, релігійного та національного гноблення. Козацько-селянські повстання хv- поч. Хvі ст.

Інтенсивне зростання великого феодального землеволодінняРозвиток товарно-грошових відносин, втягування українських земель через Польщу в європейську торгівлю хлібом. Це зумовило появу і різке зростання фільварків, тобто власного господарства феодалівПосилення феодального гноблення селянства внаслідок формування фільваркової системи, розвитку панщини, здачі феодалами своїх маєтків в оренду та під заставу, зменшення селянських наділів.1588 р. ІІІ Литовський статут остаточно ввів кріпацтво; власник отримав право на власний розсуд регламентувати повинності селян.Наприкінці ХVІ- на поч. ХVІІст. Українськими землями прокотилося дві хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:перша(1591-1596)була порівняно короткою у часі,друга(1525-1538)-тривалішою.Головною рушійною силою народних виступів було козацтво.Основними причинами першої хвилі народного гніву були посилення кріпосницького та національного гніту,енергійна експансія шляхти на відносно вільні українські землі,колонізовані уходниками та запорожцями,зіткнення інтересів шляхетської верств,намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво.Повстання К. Косинського(1591-93)-перший великий селянсько-козацький виступ.Приводом до нього стало захоплення білоцерквійським виступом старостою К.Острозьким козацьких земель. У серпні 93р. завдав поразки козацькому війську у вирішальній битві під П’яткою та Житомирщині.Косинський з частиною козаків змушений був відійти на Запоріжжя.Під час облоги під Черкасами,військо залишилося без лідера і зазнало поразки.У 1594-почалося коз.-селянське повстання під проводом Наливайка.

Вирішальна битва відбулася в урочищі Гострий Камінь біля Трипілля.Жодна сторона не одержала перемоги.

13. Визвольна війна українського народу сер. Хvіі ст.: мета, основні етапи та наслідки

Перший етап національної революції очолив чигиринський козацький сотник Б.Хмельницький.Приводом до повстання стала особиста кривда(вбивство Чаплинським сина).У 1648р козаки блискуче витримали удар під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями.Успіхи пояснювалися:залученням на свій бік реєстрового козацтва і укладненням союзу з кримськими татарами.Однак восени 48 Хмельницький,маючи можливість розгромити польську армію ,обмежився лише викупо із Львова й перемир’я під Замостям.Б.Хмельницький вирішив не йти на Варшаву:Козацьке військо дійшло до етнографічних меж України.Національна революція могла перейти у загарбницьку війну.до того ж на своїх землях гетьман міг розраховувати на селянство.Бурхливий розвиток подій,привели до того що розум козацької верхівки був спрямований на військову ,а не на політичну сферу.Тому мета :започаткування власної державності,а порівняно поміркована-реформування державного устрою Речі Посполитої,утвердження абсолютизму та надання Україні такого ж статусу і прав,як Литві.Речі Посполита готувала комбінований удар.Під тиском Хмельницький підписав на укладнння 1649р.-Зборівського мирного договору.У цей період Хм. І його прибічники боролися лише за політичну автономію для козацького регіону.Зборівська угода не зняла суперечностей між Укр.і Польщею,і у 1650 король Ян Казимир обговорював новий похід в Україну.Вирішальна битва була під Берестечком-повстанці покинули поле бою.Битва звела на нівець автономію Козацької держави. З Москвою були укладнені «Березневі статті».Росія хотіла перетворити залежність України у цілкову. Наслідки-утворення гетьманської держави.Шведи захопили більшу частину Польщі. Але незабаром почалися невдачі, і антипольська коаліція розпалася. Його смерть значно ускладнила справу визволення України: вирвалися назовні внутрішні суперечності українського суспільства; загострилися протиріччя між старшиною, яка прагнула одержати феодальні привілеї, і рядовим козацтвом; розгорнулася боротьба старшинських груп за владу, яка призвела до Руїни.