- •1. Найдавніші державні утворення і племена
- •2. Проблема прабатьківщини слов'ян
- •3. Розселення слов'ян на межі лісової і лісостепової зон у межиріччі Дніпра і Верхньої Вісли
- •4. Перші державні об'єднання східних слов'ян
- •5. Утворення Київської Русі
- •6. Прийняття християнства та його значення
- •7. Причини та наслідки роздробленності Русі
- •8. Галицько-Волинське князівство і його історична роль
- •9. Українські землі у складі Литовсько-Руської держави
- •10. Зародження та розвиток козацтва. Суспільно-політична організація Запорозької Січі
- •11. Люблінська унія та її історичні наслідки для України
- •12. Посилення соціального, релігійного та національного гноблення. Козацько-селянські повстання хv- поч. Хvі ст.
- •13. Визвольна війна українського народу сер. Хvіі ст.: мета, основні етапи та наслідки
- •14. Внутрішнє та зовнішнє положення України другої пол. Хvіі ст.
- •15. Наступ на політичну автономію України 1-ї пол. Хvііі ст.
- •16. Зруйнування Запорізької Січі
- •17. Правобережні та західноукраїнські землі. (хvіі-хvііі ст.)
- •18. Українські землі у складі Росії у хіх ст.
- •19. Національний рух у Наддніпрянській Україні
- •20. Західноукраїнські землі у хіх ст.
- •21. Суспільно –політичний стан України на початку хх ст.
- •22. Україна в демократичній революції 1905-1907 років.Українське питання у державній думі Росії.
- •23. Столипінська аграрна реформа та її наслідки
- •24 Західноукраїнські землі на початку хх ст.: соціально-економічне,націон. Питання
- •25. Україна у першій світовій війні
- •26. Утворення Центральної Ради, її внутрішня та зовнішня політика
- •27. Українська держава гетьмана п.Скоропадського
- •28. Директорія: соціальна база, політика
- •29. Західна Україна 1918-1919 рр.
- •30. Встановлення радянської влади в Україні. Політика більшовиків
- •31. Національно-державні відносини в Україні 20-30-х рр.
- •32. Соціально-економічний розвиток та його особливості
- •33. Сталінські репресії на Україні: масштаби та демографічні наслідки
- •34. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •35. Напад фашистської Німеччини на срср. Перший період війни (червень 1941- весна 1942 рр.)
- •36. Окупаційні режими в роки другої світової війни
- •37. Рухи опору в Україні в роки другої світової війни
- •38 Звільнення України від окупантів. Вклад України у розгром нацистів
- •39 Україна у міжнародній політиці у повоєнні десятиріччя
- •40 Труднощі післявоєнної відбудови
- •41. Хрущовська “відлига” і її прояв в Україні. Дисиденство
- •42 Україна у другій пол. 60-х - першій пол. 80-х років
- •43. Україна у 60х-80х роках
- •44. Зростання суспільно-політичної активності населення кінець 80-х рр.
- •45. Проголошення незалежної України (1991) та перші кроки на шляху її затвердження
- •46. Проблеми та досягнення у сфері економіки, національно-культурному та релігійному житті
- •47. Україна на міжнародній арені
28. Директорія: соціальна база, політика
У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною боротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР, до складу якої ввійшли В. Винниченко, С.Петлюра, Ф. Швець, О.Андріївський. А.Макаренко.
Політичний курс нового режиму не відзначався послідовністю. У початковий етап існування Директорії активну роль відіграв В.Винниченко.Негайно після зайняття Києва Директорія оприлюднила ряд відозв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії. Була прийнята постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників. Частину з них притягнули до судової відповідальності. За розпорядженням нових властей проводились обшуки в особняках мільйонерів. Було оголошено про намір ліквідувати нетрудові господарства в селі, монастирське, церковне і на генне землеволодіння. Уряд мав намір позбавити промислову й аграрну буржуазію виборчих прав та планував установами в Україні національний варіант радянської влади. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. Через свій непродуманий радикалізм Директорія залишалася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців, чиновників державного апарату – всіх, без кого нормальне існування держави неможливе.
Непослідовність курсу Директорії проявилася перш за все в розробці аграрної політики. Декларуючи вилучення землі у поміщиків без викупу, Директорія прагнула заспокоїти і поміщиків, пообіцявши їм компенсації затрат на різноманітні вдосконалення, раніше проведені в маєтках. За землевласниками залишались будинки, де вони до цього жили, породиста худоба, виноградники та інше. Було також оголошено про недоторканість земель промислових підприємств і цукрових заводів, що належали промисловцям і політикам цукрозаводникам. Конфіскації також не підлягали землі іноземних підданих. В руках заможних селян залишалися ділянки площею до 15 дес. землі. Пиміщики і буржуазія в Україні були незадоволені політикою Директорії.Директорії вдалося добитися розширення міжнародних зв’язків УНР. Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан. Італія і рад інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних стосунків з українками, від яких залежала доля УНР: радянською Росією, державами Антанти, Польщею.
В кінці 1918 на початку 1919 років значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками. Роздані селянам землі вони почали відбирати і передавати в «совхози» та сільськогосподарські «комуни». По всій Україні вибухали повстання проти більшовиків але було вже запізно. В квітні 1919 року на Правобережжі були розгромлені війська Директорії і станом на весну 1919 року на території України (крім Надзбурччя і західних областей) знову було встановлено радянську владу.
Найголовнішою причиною нової поразки національно-демократичних сил була неспроможність Директорії створити життєздатний і стабільний політичний режим: державний апарат, армію, органи охорони громадського порядку, систему законодавчих і виконавчих органів у центрів, так і на місцях. До того ж широкі маси українського населення не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави.