- •384) Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •385)Київська Русь за правління Володимира Великого.
- •387.Розквіт Київської Русі : правління Ярослава Мудрого (1019—1054 pp.)
- •388.Політична трансформація к.Р. 2 пол. XI ст. Тріумвірат Ярославичів (1054—1073).
- •389.Феодальні війни та княжі з*їзди Руських князів: 2пол XI-поч.XII ст..
- •390.Спроби консолідації Київської держави:правління Вол.Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Період роздробленості Київської Русі: друга половина 12 – перша половина 13 століття.
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Культура Київської Русі.
- •394.Соціальний устрій Київської Русі.
- •395. Галицьке князівство: 2 половина хі ст.. – 1199.
- •396. Галицько – Волинське князівство 1199 – 1264р.Р.
- •397. Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення.
- •398. Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх адмін.-політ. Устрою.
- •399.Причини виникнення козацтва. Д.Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •400. Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •401. Релігійна та культурна діяльність братств.
- •402.Берестейска церковна унія: причини та наслідки
- •403) Козацько-селянські повстання під проводом к.Косинського і с.Наливайка
- •404. Державний устрій української козацької держави б.Хмельницького
- •Державотворча діяльність гетьмана і.Виговського(1657-1659)
- •406. Політична діяльність гетьмана п.Дорошенка(1665-1676)
- •407. Антимосковський виступ гетьмана і.Мазепи: причини і наслідки.
- •408. Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •409. Діяльність гетьмана п. Орлика.
- •410. Гайдамацький рух на Україні у XVIII ст.
- •411. Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині хviii ст..
- •412. Зовнішньополітична діяльність незалежної україни
- •413. Громадівський рух в Україні.
- •414. Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр.. Хх ст.. Формування багатопартійної системи.
- •415. Серпневий «путч» 1991р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •416. Українські дисиденти,їхні програмні цілі та діяльність.
- •417. Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х початку 60-х рр. ХХст. Шістдесятники.
- •418. Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •419. Міжнародне становище унр на початку 1919. Війна більшовицької Росії проти унр.
- •420. Вибух першої світової війни і ставлення до неї української громадськості.
- •421. Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України.
- •423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •424. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
- •425. Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр.
- •426. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату
- •429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки цр у її державотворчій діяльності.
- •430. Українсько – польсько-радянська війна 1920р.
- •431. Листопадове 1918 р повстання у Львові, утворення зунр.
- •432. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є. Петрушевич, с. Петлюра, п. Скоропадський, є. Коновалець.
- •433. Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919р.
- •434. Розкрийте суть операції Вісла.
- •435.Україна у Першій світовій війні
- •436. Переяславський договір 1654 р з Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •437. Розкрийте суть Варшавського договору 1920р.
- •438. Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання,умови, наслідки .
- •439. Антинацистський Рух опору в Україні в роки Другої світової війни.
- •440. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •441. Політика «радянізації» на західноукраїнських землях в 1939 – 1941 рр.
- •442. Початки національного відродження в Галичині.
- •443. Початки національного відродження. «Руська Трійця»
396. Галицько – Волинське князівство 1199 – 1264р.Р.
Саме волинському князю Роману Мстиславовичу вдалося вперше у 1199 р. об’єднати галицькі та волинські землі в єдине князівство, яке поступово стало спадкоємцем Києва. Формуючи централізовану державу, Роман Мстиславич рішуче виступив проти опозиційного йому галицького боярства. Здійснивши успішні походи проти Литви, Польщі, Угорщини, половців, Роман Мстиславич підніс міжнародний авторитет держави. У 1202– 1203 рр. він поширив свою владу на Київщину та Переяславщину. В 1205 р. під час війни з Польщею Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув. Після цього потужне державне утворення фактично розпалося. Галицькі бояри не були зацікавлені у відновленні єдиного Галицько-волинського князівства та організували заколот, унаслідок якого вдова Романа Мстиславича Ганна з малолітніми синами Данилом і Васильком змушена була тікати з Галича у Володимир-Волинський, а потім у Польщу. Почався період міжусобних воєн та іноземного втручання. Лише у 1238 р. Данило зміг оволодіти Галичем, перемігши об’єднані сили тамтешнього боярства, угорських і польських феодалів. За князювання Данила Романовича (Галицького) особливого розквіту досягла Галицько-Волинська держава. Данило (Романович) Галицький (1201-1264) – князь Волинський і Галицький, король Руси з 1254 р. Помер і похований у збудованому ним місті Холмі. Українська історіографія вважає Данила Галицького одним з найвидатніших руських князів, який в несприятливих умовах ворожого оточення зумів не лише згуртувати галицькі і волинські землі, але й перетворити князівство у високорозвинену державу, до якої з Великою повагою ставилися в Європі. Данило з братом Васильком княжив у дрібних волинських князівствах і вів активну боротьбу за об’єднання усіх галицько-волинських земель. З цією метою він створює небачене раніше на Русі військо – регулярну професійну піхоту. Добре озброєна і навчена, вона принесла князеві усі його великі перемоги. Він зумів об’єднати усі Волинські землі, а в 1238 р. Внутрішня політика Данила Галицького була скерована на посилення держави. Розбудовувалися міста, поставали нові – Львів, Холм. У 1239 р. до князівства було приєднано Київ. Зміцнювалася православна церква, розвивалася культура. Проте діяльність Данила Галицького була перервана татаро-монгольською навалою. Ще у 1223 р. галицькі війська брали участь у битві на р. Калці. Однак зашкодити навалі Батия в Данила Галицького вже не було сили. Зокрема втрачено великі міста – Галич, Володимир, Кам’янець. Згодом Данило Галицький здійснив успішні походи на Литву і Польщу. В 1243 р. він захопив Люблін і Люблінську землю. Наприкінці 1245 р. Данило їде у м. Сарай – столицю Золотої Орди, де дістав з рук Батия ярлик на княжіння. Але, повернувшись додому, він починає готуватися до боротьби з Ордою, уклавши військові угоди з польськими князями та угорським королем. В антитатарській політиці Данило Галицький намагається заручитися підтримкою папи римського Інокентія IV. У 1254 р. в м.Дорогочині Данило був коронований папським легатом. Проте антитатарська політика не була реалізована. У 1258 р. ординці на чолі з Бурундаєм змусили Данила Галицького зруйнувати власні великі фортеці – Львів, Володимир, Луцьк, Кременець. У 1264 р. Данило Романович помер.