- •384) Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •385)Київська Русь за правління Володимира Великого.
- •387.Розквіт Київської Русі : правління Ярослава Мудрого (1019—1054 pp.)
- •388.Політична трансформація к.Р. 2 пол. XI ст. Тріумвірат Ярославичів (1054—1073).
- •389.Феодальні війни та княжі з*їзди Руських князів: 2пол XI-поч.XII ст..
- •390.Спроби консолідації Київської держави:правління Вол.Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Період роздробленості Київської Русі: друга половина 12 – перша половина 13 століття.
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Культура Київської Русі.
- •394.Соціальний устрій Київської Русі.
- •395. Галицьке князівство: 2 половина хі ст.. – 1199.
- •396. Галицько – Волинське князівство 1199 – 1264р.Р.
- •397. Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення.
- •398. Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх адмін.-політ. Устрою.
- •399.Причини виникнення козацтва. Д.Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •400. Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •401. Релігійна та культурна діяльність братств.
- •402.Берестейска церковна унія: причини та наслідки
- •403) Козацько-селянські повстання під проводом к.Косинського і с.Наливайка
- •404. Державний устрій української козацької держави б.Хмельницького
- •Державотворча діяльність гетьмана і.Виговського(1657-1659)
- •406. Політична діяльність гетьмана п.Дорошенка(1665-1676)
- •407. Антимосковський виступ гетьмана і.Мазепи: причини і наслідки.
- •408. Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •409. Діяльність гетьмана п. Орлика.
- •410. Гайдамацький рух на Україні у XVIII ст.
- •411. Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині хviii ст..
- •412. Зовнішньополітична діяльність незалежної україни
- •413. Громадівський рух в Україні.
- •414. Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр.. Хх ст.. Формування багатопартійної системи.
- •415. Серпневий «путч» 1991р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •416. Українські дисиденти,їхні програмні цілі та діяльність.
- •417. Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х початку 60-х рр. ХХст. Шістдесятники.
- •418. Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •419. Міжнародне становище унр на початку 1919. Війна більшовицької Росії проти унр.
- •420. Вибух першої світової війни і ставлення до неї української громадськості.
- •421. Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України.
- •423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •424. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
- •425. Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр.
- •426. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату
- •429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки цр у її державотворчій діяльності.
- •430. Українсько – польсько-радянська війна 1920р.
- •431. Листопадове 1918 р повстання у Львові, утворення зунр.
- •432. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є. Петрушевич, с. Петлюра, п. Скоропадський, є. Коновалець.
- •433. Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919р.
- •434. Розкрийте суть операції Вісла.
- •435.Україна у Першій світовій війні
- •436. Переяславський договір 1654 р з Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •437. Розкрийте суть Варшавського договору 1920р.
- •438. Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання,умови, наслідки .
- •439. Антинацистський Рух опору в Україні в роки Другої світової війни.
- •440. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •441. Політика «радянізації» на західноукраїнських землях в 1939 – 1941 рр.
- •442. Початки національного відродження в Галичині.
- •443. Початки національного відродження. «Руська Трійця»
433. Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919р.
-
Звільнення всіх призначених при гетьманові чиновників;
-
Ліквідація нетрудових господарств, монастирського та церковного землеволодіння;
-
Намагання встановити національний варіант радянської влади;
-
Влада на місцях – Трудовим радам селян;
-
Законодавча влада – Трудовий Конгрес;
-
Непослідовність в розробці аграрної політики (недоторканість земель промислових підприємств, вилучення землі у поміщиків);
434. Розкрийте суть операції Вісла.
Операція «Вісла» — репресивна операція польського комуністичного режиму проти українського населення на території Польщі, етнічна чистка, здійснена польським комуністичним режимом у 1947 році проти українського населення країни. Полягала у примусовій депортації українців з Лемківщини, Посяння,Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині. Відбувалася в трьох етапах. Перший – тривав до кінця травня та обіймав депортацію українців в повітах Сянок, Леско та Бжозув а також Любачів. Другий етап відбувся у червні. Тоді дві дивізії польського війська направлено до виселення українців у частині любачівського повіту а також до повітів Ярослав та Томашів Любельський. Третій етап припав на місяць липень та мав на меті ліквідацію залишків УПА. Цією операцією комуністичний режим Москви досяг своєї стратегічної мети: зламав спротив УПА та українського національно-визвольного руху на території південно-східної Польщі та поширив почуття взаємної образи й ненависті між українцями і поляками. До кінця 1947 у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності. Акцію було поширено на всі українські сім’ї, без огляду на ступінь лояльності і політичної приналежності. Переселенню підлягали також сім’ї українців-офіцерів і солдатів Війська Польського, працівників органів безпеки та демобілізованих фронтовиків. Приводом до початку Операції Вісла стала загибель 28.03.1947 в районі с. Яблонне (на шосе між Балигородом і Тісною) у бою з відділом УПА (ком.-майор С.Хрін) заступника міністра оборони Польщі генерала К. Свєрчевського.
435.Україна у Першій світовій війні
Перша світова війна почалася 1 серпня 1914 p., коли Німеччина оголосила війну Росії, а 3 серпня — Франції. Європа була розколота на два воюючих угруповання: з одного боку — Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, пізніше до них приєдналися Туреччина, Болгарія, з іншого — Англія, Франція, Росія. В Першій світовій війні брали участь 34 країни. Україна не залишалась осторонь цієї трагедії. Значна територія й опинилася в прифронтовій смузі, а в Галичині, Буковині, Прикарпатті розгорнулися бойові дії. Тим більше, що Україна стала центром територіальних зазіхань з боку протиборствуючих сторін; Російської імперії та Авст-ро-Угорської, далекосяжні плани щодо України мала кайзерівська Німеччина.Неоднозначне зустріла звістку про війну громадськість цих регіонів: одна частина українства підтримала Росію, інша — Австро-Угорщину. В серпні 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок — Головну Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австрії. З українців Галичини було сформовано легіон Українських січових стрільців, який взяв участь у військових діях в районі Стрия, на Тужоцькому перевалі в Карпатах, пізніше він воював у Поділлі. Одночасно група емігрантів із Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський) створили у Відні «Союз визволення України», який поставив за мету боротьбу за створення самостійної України і вважав доцільним для досягнення цієї мети співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною. В Наддніпрянській Україні члени Товариства українських поступовців виступили з закликом виступити на захист Росії. З цією метою був створений Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст, в складі якого працювали відомі діячі українського руху А. Ніковський, Д. Дорошенко, А. Вязлов. У 1916 р. С. Петлюру було призначено помічником уповноваженого Союзу земств на Західному фронті.По-різному поставились до війни політичні партії: місцеві організації загальноросійських партій підтримали війну (крім більшовиків). Таку ж позицію зайняли українські політичні партії — ТУП, «Спілка». Українська соціал-демократична партія з питань війни не змогла виробити єдину тактику: група членів на чолі з С. Петлюрою виступили на підтримку царського уряду у війні; деякі інші на чолі з В. Винниченком зсудили війну; ще одна частина на чолі з В. Дорошенком підтримала австро-угорсько-німецький союз. Позиція політичних партій в Австро-Угорщині була однозначною: вони активно підтримували австрійський уряд у війні з Росією.6. В 1914 р. воєнні дії проходили на території Галичини. Там розгорнувся наступ російської армії, яка зайняла Львів, Чернівці, Перемишль та інші міста. В 1915 р. розпочався контрнаступ німецьких та австро-угорських військ, російські війська змушені були відступити. Однак в березні 1916 року командуючим Південно-Західним фронтом було призначено генерала Брусилова, який знову розпочав успішний наступ російських військ у Карпатах, відомий як «брусиловський прорив», в результаті якого царська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк.На окупованих територіях Західної України було створено генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським, який повів політику репресій та переслідувань проти українства: закривались українські видання, переслідувались греко-католики, заарештували і вислали до Суздаля митрополита А. Шептицького. Навіть консерватор П. Мілюков змушений був визнати політику царського уряду в Західній Україні як «європейський скандал». Але і австро-угорська адміністрація зі вступом на ці території вдавалася до нових репресій проти тих, хто, на її погляд, симпатизував Росії:десятки тисяч українців опинились в концентраційних таборах — Те-~ лергоф, Терезієштадт, Гмюнді.Війна негативно вплинула на господарство України; скоротилось промислове виробництво, особливо в харчовій та легкій галузях, значна частина території постраждала від ведення бойових дій, скоротились посівні площі, падав життєвий рівень населення, зростала кількість людських втрат. Результатом цього було наростання економічної кризи та соціального невдоволення.Війна ще більше загострила існуючі протиріччя в російському суспільстві і підштовхнула суспільство до нової революції.