15.Мультимедійне обладнання. Основні характеристики.

Мультимедійне обладнання дає можливість зображення на екрані дисплея супроводжувати звуком (музика, дикторська мова тощо). Мультимедійне обладнання включає:  - звукові плати, які розміщуються в системному блоці;  - обладнання СD-RОМ; - звукові динаміки.  Мультимедійні комп'ютери особливо привабливі для навчання. В поєднанні з гіпертекстовою та гіпермедійною формою навчальної інформації навчальний процес стає наочним і ефективним.  Для реалізації режиму мультимедіа необхідно мати комп'ютер моделі не нижче 486 з оперативною пам'яттю не менше ніж 8 Мбайт. Ширший комплект мультимедійного обладнання включає відеокамери, відеомагнітофони тощо. Зображення з відеокамери може безпосередньо вводитися в пам'ять комп'ютера, а потім виводитися на екран дисплея. Сучасні комп'ютери широко застосовують для відтворення мультимедіа (лат. multurn + medium). Під цим терміном розуміють поєднання різних форм подання інформації (текстової, графічної, аудіо- і відеоформ) в одному об'єкті-контейнері. Термін «мультимедіа» також часто використовують для позначення носіїв даних, що дають змогу зберігати значні обсяги інформації та забезпечують швидкий доступ до неї. Першими носіями такого типу були компакт-диски. У 1990-х роках мультимедійними називали комп'ютери, оснащені пристроями для читання компакт-дисків зі збереженою на них аудіо- та відеоінформацією. Зараз мультимедійною системою вважають комп'ютер, що має всі пристрої, необхідні для отримання, обробки та відтворення аудіо- та відеоданих. Такими пристроями є: мікрофон, цифрова відеокамера, цифровий фотоапарат, веб-камера, проектор, інтерактивна дошка тощо.

16. Подання інформації в компютері, одиниці вимірювання в інформації.

Опрацювання інформації через інформаційні технології відбувається за допомогою електричних сигналів, тому виникає необхідність формалізації представлення – створення певної системи, що відображає відповідність комбінації електричних сигналів потрібному повідомленню. Комп’ютер обробляє інформацію подану тільки в цифровому вигляді, це означає, що будь-яку інформацію треба перетворити на цифри, тобто здійснити її кодування. Код – сукупність знаків, символів, правил, за допомогою яких представляють певну інформацію з метою її подальшого оброблення. Уся інформація, що обробляється комп’ютером. Подається у двійковій системі числення, отже код встановлює відповідність між елементами повідомлень та сигналами і комбінацією цифр 0 та 1. Мінімальна одиниця виміру інформації – 1 біт. Як правило інформація в комп. Є комбінацією 8 бітів, яка називається байтом. 1 символ займає 1 байт. Широко використовують також ще більші одиниці інформації: 1 Кілобайт (Кбайт) = 1024 байт = 210 байт; 1 Мегабайт (Мбайт) = 1024 Кбайт = 220 байт; 1 Гігабайт (Гбайт) = 1024 Мбайт = 230 байт. Останнім часом у зв’язку із збільшенням обсягів опрацювання інформації застосовують більші одиниці такі, як: 1 Терабайт (Тбайт) = 1024 Гбайт = 240 байт, 1 Петабайт (Пбайт) = 1024 Тбайт = 250 байт, 1 Екзабайт (Пбайт) = 1024 Ебайт = 250 байт. Для представлення символів алфавіту використ. Кодові таблиці, в яких кожному символу відповідає десяткове число в діапазоні від 0 до 256 (тобто 1 байт).