30. Попит. Закон попиту. Фактори попиту.

Попит – к – сть товарів, яку за даного рівня цін, за даних умов готові купити споживачі.

Закон попиту: якщо ціни зростають, то величина попиту зменшується і навпаки.

Спадний х – тер кривої попиту обумовлений двома ефектами:

1. Ефект доходу

2. Ефект заміщення

Нецінові чинники попиту:

1. Число покупців

2. Дохід громадян

3. Споживчі смаки

4. Ціни на сукупні товари і товари – замінники

5. Очікування кращих доходів

31. Пропозиція. Закон пропозиції. Фактори пропозиції.

Пропозиція – к –сть товарів, яку за даного рівня цін, за даних умов готові виробити виробники.

Закон пропозиції: якщо ціна зростає, то величина пропозиції теж зростає і навпаки

Висхідний х – тер кривої пропозиції обумовлений двома ефектами:

1. Ефект перерозподілу ресурсів на користь виробництва з вищою ціною

2. Ефект залучення до використання гірших ресурсів

Нецінові чинники пропозиції:

1. Число продавців

2. Ціни на ресурси

3. Податки і дотації

4. Технологія

32.Ринкова ціна. Явища дефіциту та надлишку товарів. Значення конкуренції у встановленні ринк. Ціни. Антимонопольна діяльність держави.

Ринкова ціна - ціна, за якої рівні пропозиції та попиту урівноважуються. Якщо на ринку встановлюється висока ціна, то вона вигідна продавцям і не вигідна покупцям. На ринку переважає пропозиція, починають між собою конкурувати виробники, в результаті ціна знижується. Якщо на ринку встановлюється низька ціна, то вона вигідна покупцям і не вигідна продавцям, на ринку переважає попит, між собою починають конкурувати споживачі, в результаті ціна зростає.

Монополія – велике підприємство, або монополістичне обєднання. Яке займає монопольне становище у виробництві і на ринку, забезпечуючи собі монопольний прибуток. Монополія гальмує вільний вхід і вихід з ринку, підриває ринковий механізм розподілу і перерозподілу ресурсів.

Антимонопольна діяльність — комплекс заходів, які спрямовані на обмеження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства.

Антимонопольне законодавство в Україні: Конституція України(ст..42), закон України про обмеження монополізму і недопущення добросовісної конкуренції(1992), закон України про антимонопольний комітет(1993), закон України про захист від недобросовісної конкуренції(1997)

33.Різні види ринків: підходи до класифікації, загальна хар-ка.

Структура ринку – це сукупність окремих ринків. Виділяють: ринок

природних ресурсів, ринок товарів, ринок робочої сили, ринок праці,

ринок інформації, фінансовий ринок, ринок цінних паперів.

На ринку природних ресурсів здійснюють купівлю-продаж ресурсів для організації виробництва: корисні копалини, земля, водні ресурси і т. д. Найціннішим з них є земля. Ціна на землю формується під впливом попиту і пропозиції. Попит на землю залежить від ціни продукції, яку виробляють на ній, і від її продуктивності.

Ринок товарівНа цьому ринку здійснюється рух предметів споживання та засобів виробництва. Тому ринок товарів поділяють на споживчий ринок і ринок засобів виробництва. Ринок засобів виробництва охоплює ринок паливних ресурсів, верстатів, інструментів, запчастин, виробничої деревини,металів тощо. На споживчому ринку покупцями є окремі особи або домогосподарства, які шукають і знаходять продукти для особистого споживання. Продавцями є фірми й особи, котрі виробляють споживчі товари та надають послуги. При цьому лише незначна кількість споживчих товарів і послуг надходить до покупців безпосередньо від виробників. Основну масу продукції реалізують через посередників.

Ринок праці охоплює відносини, що розпочинаються при найманні на роботу і завершуються звільненням з неї. Людина працездатного віку, яка не має місця праці, але шукає його, також перебуває на ринку праці. Об’єктом ринку праці є послуги праці, незалежно від того, втілюються вони у конкретних продуктах, виробах чи є послугами безпосередньо.

Ринок праці – це система розподілу робочої сили. Робоча сила – це сукупність фізичних і розумових здібностей людини, що реалізовуються у процесі праці для створення матеріальних благ або надання послуг.

Ринок праці виконує такі функції:

- оцінює корисність (споживчу вартість) робочої сили;

- регулює попит і пропозицію праці, розподіляє робочу силу між галузями

та регіонами країни.

Ринок цінних паперів тісно пов’язаний із ринком коштів та капіталів. Цінні папери є титулом фіктивного капіталу. Цей капітал безпосередньо не бере участі у виробництві, обміні чи створенні прибутку, проте дає право його власнику на отримання частки доходу, який виникає у результаті існування реального капіталу.

Розрізняють первинний і вторинний ринок цінних паперів. На первинному здійснюють продаж нових паперів відразу після їх випуску (емісії),а на вторинному – їх перепродаж. До цінних паперів належать акції і облігації. Різниця між ними у тому, що акції – це свідоцтва про участь у акціонерному капіталі, а облігації – свідоцтва про надання позики; акції дають дохід у вигляді дивідендів, а облігації – процентів.

На первинному ринку обертаються такі цінні папери – векселі, чеки, депозитні сертифікати, боргові зобов’язання державної скарбниці.