- •1. Предмет інженерної психології
- •2. Історія розвитку інженерної психології
- •3. Завдання інженерної психології
- •4. Системний підхід до інженерної психології
- •5. Методологічні принципи в інженерній психології
- •6) Методи інженерної психології
- •7) Зв’язок інженерної психології з другими науками
- •Загальна характеристика методів
- •9) Психологічні методи
- •10) Фізіологічні методи
- •11. Математичні методи
- •12. Імітаційні методи
- •13. Особливості і класифікація системи «людина-машина».
- •14. Показники якості системи «людина-машина».
- •15. Оператор в системі «людина машина».
- •16. Психофізіологічна характеристика процесу прийому інформації
- •17. Інформаційні характеристики зорового аналізатору Характеристики зорового аналізатору
- •Пороги зорових відчуттів.
- •18. Характеристики слухового аналізатора
- •21. Процеси пам’яті.
- •22. Характеристика оперативної пам’яті.
- •23. Оперативне мислення.
- •24. Моделювання розумових процесів.
- •25. Інженерно- психологічні аспекти взаємодії людини і еом.
- •26. Психологічні аспекти прийняття рішень
- •Структура процесу прийняття рішень
- •27. Прийняття рішення на перцептивно-пізнавальному рівні
- •28. Особливості прийняття рішення на мовно-мисленнєвому рівні
- •30. Зв’язок сприйняття і руху
- •31. Антропометричні рухи
- •32. Психологічний аналіз діяльності.
- •33. Мотиви і цілі діяльності
- •35. Види та структура діяльності
- •36. Фізіологічні основи діяльності
- •37. Приймання інформації
- •Характеристики порогів чутливості різних аналізаторів
- •38. Зберігання та переробка інформації
- •39. Класифікація засобів відображення Інформації
- •40. Кодування інформації
- •45. Організація робочого місця оператора.
- •46.Функціональні стани оператора
- •47.Групова діяльність операторів
- •48.Фактори виробничого середовища
- •49. Організація пункту управління (робочого місця оператора).
- •50. Особливості проектування систем «людина —машина»
- •6.2. Стадії та процедури Стадії процесу комплексного проектування слм
15. Оператор в системі «людина машина».
Як вже зазначалося, незалежно від ступеня автоматизації СЛМ,людина залишається головною ланкою системи «людина - машина». Саме він ставить цілі перед системою, планує, направляє і контролює весь процес її функціонування. Тому діяльність оператора є вихідним пунктом інженерно-психологічного аналізу і вивчення СЛМ.
Діяльність оператора має ряд особливостей, що визначаються наступними тенденціями розвитку сучасного виробництва.
1. З розвитком техніки збільшується кількість об'єктів (і їх параметрів), якими необхідно керувати. Це ускладнює і підвищує роль операцій з планування та організації праці, з контролю і керування виробничими процесами.
2. Розвиваються системи дистанційного керування. Людина все більше віддаляється від керованих об'єктів, про динаміку їхнього стану він судить не за даними безпосереднього спостереження, а на підставі сприйняття сигналів від пристроїв відображення інформації, що імітують реальні виробничі об'єкти. Здійснюючи дистанційне управління, людина одержує необхідну інформацію в закодованому вигляді (тобто у вигляді показників лічильників, індикаторів, вимірювальних приладів і т. д.), що обумовлює необхідність декодування і уявного зіставлення отриманої інформації зі станом реального керованого об'єкта.
3. Збільшення складності?? швидкості течії виробничих процесів висуває підвищені вимоги до точності дій операторів,швидкості прийняття рішень у здійсненні управлінських функцій. У значною мірою зростає ступінь відповідальності за вчинені дії, оскільки помилка оператора при виконанні навіть самого простого акта може призвести до порушення роботи всієї системи «людина - машина»,створити аварійну ситуацію із загрозою для життя людей, які працюють. Тому робота оператора в сучасних людино-машинних комплексах характеризується значним збільшенням навантаження на нервово-психічну діяльність людини, у зв'язку з чим по-іншому ставиться проблема критеріїв тяжкості операторського праці. Основним критерієм стає не фізична тяжкість праці, а його нервово-психічне напруження.
4. В умовах сучасного виробництва змінюються умови роботи людини. Для деяких видів діяльності оператора характерно обмеження рухової активності, що не тільки проявляється в загальному зменшенні кількості м'язової роботи, а й пов'язане з переважним використанням малих груп м'язів. Іноді оператор повинен виконувати роботу в умов ахізоляції від звичного соціального середовища, в оточенні приладів та індикаторів. І якщо ці пристрої спроектовані без урахування психофізіологічних особливостей оператора або видають йому неправдиву та перекручену інформацію, то виникає ситуація, яку образно називають «конфліктом» людини з приладами.
5. Підвищення ступеня автоматизації виробничих процесів вимагає від оператора високої готовності до екстрених дій. При нормальному перебігу процесу основною функцією оператора є контроль і спостереження за його ходом. При виникненні порушень оператор повинен здійснити різкий перехід від монотонної роботи в умовах
«Оперативного спокою» до активних, енергійних дій з ліквідації виниклих відхилень. При цьому він повинен протягом короткого проміжку часу переробити велику кількість інформації, прийняти і здійснити правильне рішення. Це призводить до виникнення сенсорних, емоційних і інтелектуальних перевантажень.
Розглянуті особливості операторської праці дозволяють виділити його в специфічний вид професійної діяльності, у зв'язку з чим для його вивчення, аналізу та оцінки недостатньо класичних методів,розроблених психологією та фізіологією праці та використовуються для оптимізації різних видів робіт, не пов'язаних з дистанційним управлінням за приладами.
Діяльність оператора в системі «людина - машина» може мати найрізноманітніший характер. Незважаючи на це, в загальному вигляді вона може бути представлена у вигляді чотирьох основних етапів.
1. Прийом інформації. На цьому етапі здійснюється сприйняття надходить інформації про об'єкти управління і тих властивостях навколишнього середовища та СЛМ в цілому, які важливі для вирішення проблеми, поставленої перед системою «людина - машина». При цьому здійснюються такі дії, як виявлення.