- •1. Предмет інженерної психології
- •2. Історія розвитку інженерної психології
- •3. Завдання інженерної психології
- •4. Системний підхід до інженерної психології
- •5. Методологічні принципи в інженерній психології
- •6) Методи інженерної психології
- •7) Зв’язок інженерної психології з другими науками
- •Загальна характеристика методів
- •9) Психологічні методи
- •10) Фізіологічні методи
- •11. Математичні методи
- •12. Імітаційні методи
- •13. Особливості і класифікація системи «людина-машина».
- •14. Показники якості системи «людина-машина».
- •15. Оператор в системі «людина машина».
- •16. Психофізіологічна характеристика процесу прийому інформації
- •17. Інформаційні характеристики зорового аналізатору Характеристики зорового аналізатору
- •Пороги зорових відчуттів.
- •18. Характеристики слухового аналізатора
- •21. Процеси пам’яті.
- •22. Характеристика оперативної пам’яті.
- •23. Оперативне мислення.
- •24. Моделювання розумових процесів.
- •25. Інженерно- психологічні аспекти взаємодії людини і еом.
- •26. Психологічні аспекти прийняття рішень
- •Структура процесу прийняття рішень
- •27. Прийняття рішення на перцептивно-пізнавальному рівні
- •28. Особливості прийняття рішення на мовно-мисленнєвому рівні
- •30. Зв’язок сприйняття і руху
- •31. Антропометричні рухи
- •32. Психологічний аналіз діяльності.
- •33. Мотиви і цілі діяльності
- •35. Види та структура діяльності
- •36. Фізіологічні основи діяльності
- •37. Приймання інформації
- •Характеристики порогів чутливості різних аналізаторів
- •38. Зберігання та переробка інформації
- •39. Класифікація засобів відображення Інформації
- •40. Кодування інформації
- •45. Організація робочого місця оператора.
- •46.Функціональні стани оператора
- •47.Групова діяльність операторів
- •48.Фактори виробничого середовища
- •49. Організація пункту управління (робочого місця оператора).
- •50. Особливості проектування систем «людина —машина»
- •6.2. Стадії та процедури Стадії процесу комплексного проектування слм
22. Характеристика оперативної пам’яті.
Оперативна пам'ять забезпечує вирішення поточних завдань оператором або виконання ним конкретних дій. Доведено, що ефективність діяльності оператора пов'язана з функціонуванням його пам'яті, котра також впливає і на пропускну здатність оператора. Основними характеристиками оперативної пам'яті є ЇЇ обсяг, точність, швидкість запам'ятовування, термін зберігання інформації та особливості оперативних одиниць пам'яті. Обсяг оперативної пам'яті визначається кількістю сигналів (стимулів), що їх оператор запам'ятав після одного короткотривалого пред'явлення, і вимірюється оперативними одиницями, під якими розуміють образи або інші сполучення (поєднання) матеріалу, котрі конструюються під час активних дій оператора, спрямованих на вирішення ним конкретного завдання. Як одиниці використовують або мінімально можливі, аналітично визначені одиниці діяльності, або реально використовувані. Оцінка обсягу оперативної пам'яті людини-оператора в конкретних системах передбачає обидва типи оперативних одиниць пам'яті.
Точність оперативного запам'ятовування вимірюється за відтворенням у процесі вирішення завдань тих елементів, що необхідні для досягнення певної мети. Якість функціонування оперативної пам'яті залежить від різних умов перебігу самої діяльності оператора. Важливе значення має засвоєння певної системи кодування інформації, множинності індикаційного об'єкта, ймовірності появи певного сигналу, а також характеру поточних станів і взаємозв'язку сигналів. Усі ці умови впливають на вибір способів перетворення тестового матеріалу для його оперативного запам'ятовування. Результатом цих перетворень є оперативні одиниці пам'яті різних рівнів — нижчого, проміжного і оптимального.
Одиниці нижчого рівня за обсягом — це мінімально можливі в даній діяльності одиниці, вони стійкі до перешкод і забезпечують досягнення певної мети.
Обсяг одиниць проміжного рівня вищий за рахунок перекодування елементів інформації у більш місткі символи, але точність запам'ятовування незначна.
Оперативні одиниці оптимального рівня забезпечують високу якість оперативного запам'ятовування — значний обсяг, високу точність і стійкість до перешкод.
Формування певного рівня оперативних одиниць пам'яті залежить від процесу навчання певного виду діяльності. Одиниці оперативної пам'яті оптимального рівня формуються при організації таких умов навчання, коли оператор самостійно виділяє необхідні якості або характеристики об'єкта, обробляє їх і трансформує, що сприяє вирішенню поставлених проблемно-теоретичних завдань. За допомогою прийомів переробки та декодування інформації з'являється можливість формувати оптимальні оперативні одиниці пам'яті, що, своєю чергою, підвищує ефективність діяльності оператора. Слід зауважити, що формування таких одиниць можливе не в усіх операторів. Для цього необхідно мати певні психологічні якості та властивості (наприклад когнітивні).
При спеціальному тренуванні вплив кількості параметрів на час вирішення завдань з упорядкування може бути знятим. Аналіз цього процесу навчання показує, що оператори знаходять економічніші маршрути пошуку і впорядкування об'єктів. У цей період автоматизуються мнемонічні дії і формуються оптимальні одиниці оперативної пам'яті.
Отож, підвищення якості роботи оперативної пам'яті можливе як за рахунок раціональної побудови інформаційної моделі та пульта управління, так і завдяки організації процесу професійного відбору, навчання операторів і самої Діяльності операторів. Короткотривалий і довготривалий види пам'яті мають різні функції і в організації поведінки людини, і в професійній діяльності оператора. Короткотривала пам'ять пов'язана передусім з орієнтацією людини в довколишньому середовищі і тому спрямована на фіксацію появи сигналів, об'єктів, незалежно від їхнього інформаційного навантаження. Процес навчання, накопичення професійного досвіду, становлення професійної майстерності більше пов'язаний з довготривалою пам'яттю.
Знання специфіки кожного з видів пам'яті необхідне для раціонального управління процесами пам'яті оператора і відповідно ефективністю його діяльності в цілому.
