53. Поняття реляційних баз даних, типи відношень.

Концепція реляційної моделі бази даних запропонована Е.Ф.Коддом - забезпечити незалежність представлення та опису даних від прикладних програм. В основі цієї моделі лежать поняття відношення, подане у вигляді таблиці з дотриманням деяких обмежувальних умов. Основні взаємопов’язані поняття фізичного, спеціального прикладного та математичного рівнів побудови реляційної бази даних та їх взаємовідношення показані в таблиці, в рядках якої знаходяться еквівалентні поняття: Таблиця зрозуміла оглядово і звична для людей. Оригінальність підходу Е.Ф.Кодда полягає в застосовані до відношень впорядкованої системи операцій, що дозволяє отримувати складені відношення з бази (виводити, обчислювати, проводити арифметичні операції). Використання відношень дозволяє ділити інформацію на таку, що зберігається постійно і таку, яка отримується в результаті визначених перетворень над постійною. Під таблицею будемо розуміти структуру заголовку даної таблиці плюс сукупність записів даних у відповідності із заголовком. Стовпці відношення називають атрибутами і їм присвоюють імена. Список імен атрибутів відношення називається схемою відношення. Таблиці не дозволяють проводити узгодження наступних трьох способів маніпулювання даними: впорядкування, групування по певних ознаках, доступ по дереву параметрів. Це пов’язано з тим, що в таблиці всі три способи маніпулювання жорстко закріплені: дані впорядковані по одному параметру і не впорядковані по іншому.Відношення можна поділити на два класи: об’єктні і зв’язкові.Об’єктні відношення зберігають дані про інформаційні об’єк­ти предметної області. Зв’язкове відношення зберігає ключі двох або більше об’єкт­них відношень. Види відношень1. Рефлексивне транзитивне 2. Рефлексивне симетричне транзитивне 3. Рефлексивне антисиметричне транзитивне 4. Антирефлексивне антисиметричне транзитивне 5. Повне антисиметричне транзитивне.6. Антирефлексивне асиметричне

54. Поняття штучного інтелекту.

«Штучний інтелект» — образна назва галузі досліджень, що являє собою сукупність методів і засобів аналізу розумової діяльності людини й конструювання технічних систем, спроможних виконувати завдання, які раніше вважалися прерогативою людського мозку. Штучний інтелект поділяють на дві наукові вітки: нейрокібернетику (штучний розум) та кібернетику “чорного ящика” (машиннийінтелект).Перша вітка базується на апаратному моделюванні роботи головного мозку людини, основою якого є велика кількість (14 міліардів) пов’язаних між собою нервових клітин – нервів. Системи штучного інтелекту при цьому називаються нейтронними мережами.Для другої вітки не суттєво, яка конструкція “ думаючого” пристрою. Головне, щоб на задані вхідні дані він реагував так само, як людський розум.Основні напрямки використання та досліджень  в галузі штучного інтелекту:• Сприйняття та розпізнавання образів. • Математика та автоматичне доведення теорем.• Ігри. (Гра в шахи)• Розв’язування задач..• Розуміння людської мови. Основною особливістю інтелектуальних систем є те, що вони основані на певних знаннях. Знання тут розуміються як інформація, що зберігається та формалізована у відповідності з деякими правилами. Існують різні підходи до створення систем ШІ. На даний момент можна виділити 4 досить різних підходи:1. Логічний підхід. Основою для вивчення логічного підходу слугує алгебра логіки..2. Під структурним підходом ми розуміємо спроби побудови ШІ шляхом моделювання структури людського мозку.. 3. Еволюційний підхід. Під час побудови системи ШІ за даним методом основну увагу зосереджують на побудові початкової моделі, і правилам, за якими вона може змінюватися (еволюціонувати). 4. Імітаційний підхід. Цей підхід є класичним для кібернетики з одним із її базових понять чорний ящик..

57. Мережа internet містить мільйони веб-сторінок. Щоб ефективно їх використовувати, необхідно мати доступ до інформації, тобто систему пошуку, яка б могла виводити користувачеві інформацію про потенційно необхідні веб-ресурси. Пошукові системи (ПС) можна умовно поділити на індексні та тематичні. Останні на разі не актуальні, так як мають низьку ефективність (приклад: yahoo.com), розподіляючи інформацію відповідно до певних тем, що недостатньо звужує пошук. Навіть якщо класифікація ресурсів робиться спеціальною машиною, ККД такої системи досить малий. Індексні ж ПС є набагато зручнішими, адже така система містить весь масив даних на проіндексованих сторінках і може розпізнати необхідні слова, що їх користувач вводить, створюючи запит, який містить ключові слова. Але результат такого запиту міститиме мільйони сторінок, «корисність» та інформативність яких буде абсолютно різною. Щоб звузити пошук, різні системи використовують різні спец програми (використовують поняття вага терміна). Наприклад, Google використовує унікальну систему PageRank, що складає рейтинг сторінок. Клік користувачем на посиланні на сторінку Б зі сторінки А є «голосом» сторінки А за сторінку Б. При цьому важливим є рейтинг сторінки А, який додає значущості цьому «голосу». Таким чином створюється рейтинг сторінок, який використовує базова програма пошуку при відбиранні даних для перегляду користувачем. Ви побачити посилання на сторінки, що мають вищий рейтинг.

58. Форми – основний засіб організації інтерфейсу користувача в додатках Microsoft Access, що використовується для полегшення роботи з БД та її персоналізації. Кнопкову форму можна створити в режимі майстра або конструктора. В майстрі можна створювати до 8 кнопок. Для активізації: Сервис—Диспечер кнопочных форм. У випадку відсутності кнопкових форм з’являється повідомлення з запитом, чи створити таку форму. З’являється вікно диспечера кнопочних форм, в якому натискають кнопку Изменить. В полі Название кнопочной формы вводять назву цієї форми. Натискають кнопку Создать. З’являється вікно Изменение страницы кнопочной формы, де у полі Текст вводять коментар, у другому полі вибирають потрібну команду( наприклад відкриття форми в режимі редагування), в третьому полі вибирають назву форми. Натискають ОК. Потім повертаються у попререднє вікно, натискають Создать, тобто створюють другий об’єкт і т.д.. Всі посилання поєднуються між собою, завдяки чому можна створити «карту» даної БД, значно полегшивши роботу з нею. Для того, щоб кнопкова форма завантажувалась автоматично, після активізації БД необхідно змінити параметри запуску (Сервис—Параметры запуска). У полі Форми серед переліку вибирають потрібну кнопкову форму. Для того щоб Параметри запуска не діяли при відкритій базі даних, її активізують при натиснутій клавіші SHIFT.

59. HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) — протокол передачі даних, що використовується в комп'ютерних мережах. Основою HTTP є технологія «клієнт-сервер», тобто передбачається існування споживачів (клієнтів), які ініціюють з'єднання і надсилають запит, і постачальників (серверів), які очікують з'єднання для отримання запиту, роблять необхідні дії і повертають назад повідомлення з результатом. HTTP в даний час повсюдно використовується у Всесвітній павутині для отримання інформації з веб-сайтів. Основним призначенням протоколу HTTP є передача веб-сторінок (текстових файлів з розміткою HTML), хоча за допомогою нього успішно передаються і інші файли, які пов'язані з веб-сторінками (зображення і застосунки), так і не пов'язані з ними. HTTP використовується також як «транспорт» для інших протоколів прикладного рівня. HTTP припускає, що клієнтська програма — веб-браузер — здатна відображати гіпертекстові веб-сторінки і файли інших типів в зручній для користувача формі. Для правильного відображення HTTP дозволяє клієнтові дізнатися мову і кодування веб-сторінки і/або запитати версію сторінки в потрібних мові/кодуванні.

60. TCP/IP — це абревіатура терміну Transmissіon Control Protocol / Internet Protocol (Протокол керування передачею / Протокол Internet). Даний набiр протоколів - "Комплекс протоколiв Internet". Цей комплекс охоплює цiлу сiм'ю протоколiв, прикладнi програми i навiть саму мережу. Частина з протоколів забезпечує виконання низькорiвневих (основних) мережевих функцiй для багатьох додаткiв, таких, як робота з апаратними протоколами, пiдтримка механiзму доставки пакета за адресою призначення через багато мереж, забезпечення достовiрностi i надiйностi з'єднань та iн. Iнша частина протоколiв призначена для виконання прикладних завданнь, таких як передача файлів мiж компiютерами, вiдправлення електронної пошти або читання гiпертекстової сторiнки WWW-сервера. Завданням ТСР є доставка всiєї iнформацiї комп’ютеру одержувача, контроль за послiдовністю iнформацiї, що передається, повторна вiдправка не доставлених пакетiв у випадку збоїв в роботі мережi. Крiм того, якщо повiдомлення велике, ТСР дiлить i вiдправляє його кiлькома блоками. ТСР також здiйснює контроль за складанням початкового повiдомлення з цих блокiв на комп’ютері одержувача. Оскiльки перечислені функцiї необхiдно виконувати для багатьох додаткiв, iх об'єднали в єдиний протокол, який мiг би використовувати всi прикладні протоколи.  Сам ТСР використовує протокол IP, який забезпечує доставку пакета за адресою, тобто, адресацiю i маршрутизацiю. Функцiї, якi пропонує ТСР, необхiднi для роботи багатьох додаткiв, а отже, є життєво важливим для існування і «взаєморозуміння» в глобальній мережі Internet.

61. СУБД – це комп'ютерна програма чи комплекс програм, що забезпечує користувачам можливість створення, збереження, оновлення, пошук інформації та контролю доступу в базах даних. Функції, які виконує СУБД(=призначення): 1) Управління даними зовнішньої памяті (на дисках), 2) Управління даними оперативної памяті з використанням кешу диска; 3) Збереження змін, резервне копіювання та відновлення БД після помилок в системі; 4) Підтримка різних мов БД (мова визначення даних, маніпулювання даними). За моделями даних, СУБД поділяють на: Ієрархічні – дерево, складається з об'єктів різних рівнів. Між об'єктами існують зв'язки, кожен об'єкт може включати в себе декілька об'єктів нищого рівня тощо. Мережеві – подібні до ієрархічних, але в них є покажчики в обох напрямках, що з’єднують споріднену інформацію. Основні поняття мережевої моделі: рівень, вузол, зв'язок. Вузол - це сукупність атрибутів даних, що описують деякий об'єкт.  Реляційні. Ця модель характеризується простотою структури даних, зручним для користувача табличним представленням і можливістю використання формального апарату алгебри відношень для обробки даних. Реляційна модель орієнтована на організацію БД у вигляді двовимірних таблиць. Кожна реляційна таблиця являє собою двовимірний масив і має такі властивості: 1) Кожний елемент таблиці - один елемент даних 2) Всі комірки в стовпці мають однаковий тип 3) Кожний стовпець та рядок має унікальне ім'я. Хороша структура БД дає можливість успішно, точно й ефективно виконувати поставлені задачі. Для цього проетувати треба поетапно: 1) Визначення мети створення БД 2) Визначення таблиць, що їх повинна містити БД 3) Визначення необхідних у таблиці полів 4) Визначення полів з унікальними значеннями в записах 5) Визначення зв'язків між таблицями 6) Удосконалення структури БД (перевірка) 7) Введення даних і створення інших об'єктів БД.

62. Iнтернет дозволяє не лише одержувати різноманітну інформацію і обмінюватися повідомленнями, але й спілкуватися в текстовому режимі з будь-яким користувачем мережі. IRC (Internet Relay Chat) — сервіс Інтернет, який надає користувачам можливість спілкування шляхом надсилання текстових повідомлень багатьом людям з усього світу одночасно (в режимі реального часу). Простір IRC розбито на окремі області, які називаються каналами. Надруковане на комп'ютері користувача повідомлення стає видимим всім користувачам на тому ж каналі. Користувач може приєднатися до вже наявного каналу або налаштувати свій. Користувач може створити свій особистий канал тільки для себе і буквально однієї-двох людей. Так само, як і у короткохвильовиків, користувач може присвоїти собі унікальний «нік». Служба IRC організована так, що, під'єднавшись до одного з серверів, які підтримують її, можна вести розмову з будь-яким користувачем Iнтернета, комп'ютер якого під'єднаний до інших IRC-серверів. Деякі канали працюють постійно, а деякі створюються тимчасово і закриваються після того, як їх полишить останній учасник. Під'єднавшись до каналу, користувач бачить на екрані повідомлення, передані іншими учасниками розмови на цьому каналі. В Iнтернеті організовано декілька різних систем IRC, які не перетинаються одна з одною. Канали з однаковими іменами в різних системах є насправді різними каналами, і користувачі одного каналу не почують користувачів іншого. Вибрати ту чи іншу систему можна, під'єднавшись до вхідного до неї сервера IRC.

63. Рішення задач на комп'ютері засноване на понятті алгоритму - точне розпорядження, що визначає обчислювальний процес, що веде від змінних початкових даних до вихідного результату. Алгоритм - інструкція з виконання процесу. Алгоритмізація - це техніка розробки алгоритму для вирішення задачі на ЕОМ. Використовують такі способи опису алгоритмів: 1) Словесно-формульний (опис здійснюється в словесній формі з використанням математичних чи інших формул; 2) Графічний. Для графічного опису алгоритмів використовуються схеми алгоритмів (блоки), які з'єднуються між собою лініями зв'язку (утворюючи схему алгоритмів).  Кожен етап обчислювального процесу представляється геометричними фігурами: арифметичні або обчислювальні (прямокутник), логічні (ромб) і введення-виведення даних (паралелограм). 3) Спеціальними алгоритмічними мовами (призначені для запису алгоритмів в аналітичному вигляд,мблизькі до математичних виразів і до природних мов, виконуються за суворими правилами цієї мови); 4) У вигляді програм, написаних певною мовою програмування (VBA…) 5) Операторні схеми алгоритмів. Кожен оператор позначається буквою (наприклад, А - арифметичний оператор, Р - логічний оператор і т.д.), записуються вони зліва направо в 1 рядок в послідовності їх виконання і кожен оператор має індекс, який вказує його порядковий номер. Для запису алгоритму існує загальна методика: 1) Кожен алгоритм повинен мати ім'я, яке розкриває його зміст.  2) Необхідно позначити початок і кінець алгоритму. 3) Описати вхідні і вихідні дані.  4) Вказати команди, які дозволяють виконувати певні дії над виділеними даним. Загальний вигляд алгоритму: Назва алгоритму - Опис даних - Початок - Команди – Кінець.

64. Процес взаємодії користувача з ПК включає процедури введення вхідних даних та отримання результатів обробки ПК цих даних. Тому обов'язковою частиною ПК є різноманітні пристрої введення-виведення, серед яких можна виділити стандартні пристрої та додаткові. 1) За допомогою клавіатури в комп'ютер вводиться найрізноманітніша інформація, що потрібна для розв'язування задач. Містить окремі клавіші та передбачає комбінації з кількох клавіш. 2) Миша – це пристрій, за допомогою якого можна керувати місцезнаходженням курсора на екрані дисплея і вибирати об’єкти для подальшої роботи. 3) Необхідним пристроєм виведення інформації, що входить до апаратної частини комп'ютера є дисплей. Однією з основних частин дисплея є екран, на який виводиться інформація в різному вигляді. Дисплей приєднується до комп'ютера через відеокарту, що встановлюється на материнські платі. 4) Принтери – це пристрої, призначені для друкування на папері інформації у вигляді символів - літер, цифр тощо. Більшість сучасних принтерів можуть виводити на папір графічну інформацію. 5) Плотер – пристрій, який креслить графіки, рисунки або діаграми під управлінням комп'ютера. Графічні пристрої рисують зображення за допомогою пера і використовуються для отримання складних конструкторських креслень. 6) Для введення в комп’ютер різних зображень – текстів, малюнків та іншої графічної інформації, щоб нанесені на папір або на якусь іншу поверхню - сканери, що є 2 типів: ручні і настільні. 7) Мультимедіа - це інтерактивні системи, що забезпечують роботу з зображеннями і відео, анімованою комп'ютерною графікою і текстом, мовою та високоякісним звуком. Засобами мультимедіа є проектор, смартборд, системи акустичного звуку тощо, що використовуються для якісної передачі відео та аудіо матеріалу цільовій аудиторії.

65. Надбудова Ексель «Поиск решения» визначає оптимальний підбір певних варіантів за умови виконання певної цільової функції, якщо виконуються всі вказані обмеження. При цьому цільова функція описується лінійно і може прямувати до максимуму, мінімуму чи вказаного числа. Використання: 1) Створюємо табл., що містить вхідні дані та функції для обрахунку цільової функції, кожної нерівності чи р-ня з системи обмежень. 2) Визначаємо адресу цілової комірки + адресу(діапазон) клітин з обмеженнями + адресу (діапазон) клітин, які треба змінювати для одержання результату. 3) «Сервис»-«Поиск решения» – вводимо визначені параметри та дані у відповідні поля – «Выполнить».

66. Операційні системи (ОС) створюють програмну платформу мережі. Від того, які концепції управління локальними і розподіленими ресурсами встановлені в основу мережевої ОС, залежить ефективність роботи всієї мережі. При проектуванні мережі важливо враховувати, наскільки просто ОС може взаємодіяти з іншими ОС мережі, наскільки вона забезпечує безпеку і захищеність даних, до якої міри вона дозволяє нарощувати число користувачів, чи можна перенести її на комп'ютер іншого типу тощо. Верхнім шаром мережевих ресурсів є різні мережеві додатки, такі як мережеві БД, поштові системи, ресурси архівування даних, системи автоматизації колективної роботи та інше. Все більшого поширення набувають нові технології, які дозволяють передавати по мережевих каналах зв'язку не тільки комп'ютерні дані, але голосову і відеоінформацію. Корпоративна мережа, яка інтегрує дані і мультимедійну інформацію, може використовуватися для організації аудіо- і відеоконференцій.

Проблеми мереж: 1) мережева ОС, виконуючи в загальному випадку всі функції по управлінню локальними ресурсами комп'ютера, крім того вирішує численні задачі по наданню мережевих служб. Важким є забезпечення сумісності програмного забезпечення, розробленого на різних машинах. 2) Транспортування повідомлень по каналах зв'язку між комп'ютерами. Задачі - забезпечення надійності і продуктивності 3) Безпека даних.

67. Проектування: 1) Визначення мети створення БД 2) Визначення таблиць, що їх повинна містити БД 3) Визначення необхідних у таблиці полів 4) Визначення полів з унікальними значеннями в записах 5) Визначення зв'язків між таблицями 6) Удосконалення структури БД (перевірка) 7) Введення даних і створення інших об'єктів БД. Access дозволяє використовувати одночасно декілька таблиць в БД, що полегшує процес структурування даних і виконання завдань. Програма забезпечує повне управління реляційними базами даних, передбачає визначення первинних і зовнішніх ключів і повністю реалізує підтримку цілісності даних. Крім того, Microsoft Access має засоби для попередження введення некоректних даних. У реляційних базах даних вся інформація зберігається у вигляді таблиць. Кожний рядок таблиці являє собою запис, а стовпчик – поле. Запис містить набір даних про один об’єкт (наприклад, назва фірми, її адреса і спеціалізація), а поле – однорідні дані про всі об’єкти (наприклад, адреси всіх занесених у таблицю фірм). Після створення нової БД - У вікні БД систематизовані об’єкти бази даних: таблиці, запити, форми, звіти, макроси і модулі. Спочатку вікно нової бази даних є порожнім.

68. Задля передачі файлів в Інтернеті використовується спеціальний протокол FТР (File Transfer Protocol). Щоб отримати файл з інтернету необхідно мати на ПК програму-клієнт, а також встановити зв'язок з сервером, що надає послуги. Для того, щоб забезпечити надійну передачу, FTP використовує протокол ТСР як транспорт. Крім пересилання файлів, користувач може інтерактивно працювати з віддаленою машиною, наприклад, друкувати вміст її каталогів. Також FTP дозволяє користувачеві вказувати тип і формат запам'ятовуваних даних. Нарешті, перш ніж отримати доступ до файлу, відповідно до протоколу, користувачі повинні повідомити своє ім'я та пароль. (аудентифікація користувача). В стеці ТСР/IР протокол FТР пропонує найширший набір послуг для робот из файлами, але водночас є найскладнішим для програмування.

69. Основна відмінність Internet від інших мереж - його протоколи — TCP/IP, термін, який зазвичай означає все, що пов'язано з протоколами взаємодії між комп'ютерами в Інтернеті. Охоплює ціле сімейство протоколів, прикладні програми, і навіть саму мережу. TCP/IP — це технологія міжмережної взаємодії. Як і в інших мережах, в Інтернеті існує 7 рівнів взаємодії між комп'ютерами. Відповідно, кожному рівню взаємодії відповідає набір протоколів (тобто правил взаємодії): 1) Прикладний. Для вирішення задач користувача 2) Представницький (доступ до мережі). Рівень ОС компа, що є посередником між людиною, ПК і програмами. Протоколи представницького рівня займаються обслуговуванням прикладних програм: Web-сервер, FTP-сервер, NNTP (Net News Transfer Protocol)… 3) Рівень сеансів зв'язку. Організація доступу до інформації (паролі, лог-іни). Для кожного сеансу зв'язку створюється свій канал, усередині якого і відбувається обмін інформацією. Протоколи рівня сеансів зв'язку відповідають за встановлення, підтримку і знищення відповідних каналів. 4) Транспортний. Передавання інфи за маршрутом. Правила мережі = протокол TCP. Шлюзові програми перетворюють дані у формат TCP. 5) Мережний. Організація маршруту (інформ передається пакетами). Інтернет відрізняється від локальних мереж також і єдиною системою адресації. Протоколи цього рівня відповідають за передачу даних між пристроями в різних мережах: IP (Internet Protocol) і ARP (Address Resolution Protocol) 6) Рівень сесій. Організація зв’язку між абонентами, фізичне передавання сигналу з одного ПК на інший. Для кожного типу ліній зв'язку розроблений відповідний протокол логічного рівня, що керує передачею інформації з каналу: для телефонних ліній: SLIP (Serial Line Interface Protocol) і РРР (Point to Point Protocol). Для зв'язку через кабелі локальної мережі - ЛОМ. 7) Фізичний. Передача іноформ по фізичних каналах зв’язку. Протоколи фізичного рівня визначають вид і характеристики ліній зв'язку між комп'ютерами.

70. Процесор –  центральний пристрій ЕОМ, що виконує арифметичні і логічні операції, керує обчислювальним процесом і координує роботу пристроїв системи. Розрядність показує скільки біт даних він може прийняти і обробити в своїх регістрах за 1 такт. Для того, щоб зменшити кількість звернень до оперативної памяті (ОП), в середині процесора створюють буферну область – кеш-пам’ять. Спочатку процесор звертається до кеш-пам’яті, і тільки якщо там немає потрібних даних - до ОП. З іншими пристроями процесор пов’язаний шинами (канал пересилання даних, використовуваний спільно різними блоками системи): 1) Адресна шина. Потрібна для вибору необхідної комірки пам'яті або пристрою введення-виведення шляхом установки на шині конкретної адреси, що відповідає одній з комірок пам'яті або одному з елементів введення-виведення. 2) Шина даних. Служить для пересилання даних між процесором і пам'яттю або процесором і пристроями введення-виведення. 3) Шина команд. передаються керуючі сигнали, призначені пам'яті і пристроям введення-виведення. Ці сигнали вказують напрямок передачі даних. Також до складу проц. входять: Пристрій керування. Здійснює координацію роботи всіх інших пристроїв, керує обчисленнями в комп'ютері. Арифметико-логічний пристрій (АЛП). Пристрій для цілочислових операцій. Арифметичні операції додавання, множення і ділення, а також логічні операції (OR, AND...) обробляються за допомогою АЛП. Регістри - це внутрішня пам'ять процесора. Являють собою ряд спеціалізованих додаткових комірок пам'яті, а також внутрішні носії інформації мікропроцесора. Регістр є пристроєм тимчасового збереження даних, числа або команди і використовується з метою полегшення арифметичних, логічних і пересильних операцій.