46. Подання інформації в комп‘ютерах.

Стрімко зросли обсяги даних, з’явилась потреба в передачі дискретної інформації на далекі відстані з достатньою надійністю, проблема захисту такої інформації від несанкціанованого доступу і т. д. З розвитком комп’ютерних мереж (зокрема, INTERNET) обсяг інформації, що передається, швидко зростає і вимагає її мінімізації шляхом специфічного кодування для підтримання швидкодії мережі. Можна навести багато інших застосувань кодування інформації.

Арифметичне кодування є одним з перспективних методів стиску інформації, та, в деякому розумінні, її шифрування. Це кодування дозволяє пакувати символи вхідного алфавіту за умови, що розподіл частот цих символів відомий. При арифметичному кодуванні текст представляється числами з плаваючою комою в інтервалі від 0 до 1. В процесі кодування тексту інтервал, що його відображає – зменшується, а кількість бітів для його представлення збільшується. Наступні символи тексту зменшують величину інтервала, виходячи з значень їх ймовірностей, які визначаються моделлю. Більш ймовірні символи роблять це в меншій мірі ніж менш ймовірні та, таким чином, додають менше бітів до результату.Одиниці виміру:Інформація, яку використовують операційні системи, групується в певні блоки – файли, які мають той чи інший розмір. Для визначення розміру файлів використовується байтова система.1000 байт = 1 кБт;1000 кБт = 1 Мбайт;109 = 1 Гбайт.До носіїв інформації відносяться накопичувачі – запам’ятовуючі пристрої, призначені для тривалого зберігання обсягів інформації. Носій, що є середовищем зберігання інформації, на зовнішній вигляд може бути дисковим або стрічковим. Інформація на дискових носіях зберігається в секторах (як правило, по 512 байт).Власне носій – це плоский диск зі спеціальної плівки (майлара), що має достатню міцність і стабільність розмірів.

47. Поняття "Протоколи" в глобальної мережі Internet.

Для організації міжмережевих з'єднань, необхідний відповідний протокол. Усі параметри, від швидкості пере­дачі даних і до методів адресації при транспортуванні окре­мих повідомлень — визначаються і задаються протоколами, що використовуються в даній конкретній мережі.Протокол Інтернету — це просто сукупність пого­джень, що визначає обмін даними між різними програмами. Протоколи задають способи передачі даних, повідомлень, об­робку помилок мережі, а також дозволяють розробити стан­дарти, що не пов'язані з конкретною апаратною платформою.В Інтернеті базовим протоколом є протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol). IPвідповідає за доставку повідомлень за необхідною адресою. Необхідно мати на увазі, що TCP/IP не яв­ляється єдиним протоколом, що дозволяє з'єднувати різні ме­режі. Інтернет є багатопротокольною мережею, що інтегрує й інші стандарти. Основні серед них — стандарти взаємодії відкритих систем (OSI). Запропоновані Міжнародною організацією стандартизації (ISO) протоколи OSI одержали ши­роке поширення в Європі. Системи, що засновані на інших протоко­лах, також підключаються до Інтернет через шлюзи. Напри­клад, BITNET — це мережа, що для передачі даних використо­вує особливі стандарти, але частково, вона доступна через шлюзи Інтернет.Іншими словами, визначити Інтернет можна як взаємо­зв'язок мереж, що базується на єдиному комунікаційному протоколі — TCP/IP.