Концентратори класів I та II

Стандарт IEEE 802.3 визначає два класи репітерних концентраторів, що відрізняються друг від друга своїми функціональними можливостями і можливими областями застосування. Кожен концентратор повинний мати маркірування свого класу у виді римської цифри I або II, вміщеної в кружок.

Концентратори (репітери) класу II - це класичні концентратори, що використовувалися із самого початку в мережах Ethernet. Саме тому їхнє застосування було дозволено й у мережах Fast Ethernet. Ці концентратори відрізняються тим, що безпосередньо повторюють сигнали, які надходять на них із сегмента і передають їх в інші сегменти без якого б то ні було перетворення (тобто вони не можуть перетворювати методи кодування мережних сигналів.) Тому до них можна підключати тільки сегменти, що використовують одну систему сигналів. Наприклад, до концентратора можуть підключатися тільки однакові сегменти 10BASE-T або тільки однакові сегменти 100BASE-TX. Можуть, щоправда, підключатися і різні сегменти, але вони повинні використовувати один код передачі, наприклад 10BASE-T і 10BASE-FL або 100BASE-TX і 100BASE-FX. Але дані концентратори не можуть поєднувати сегменти з різними системами кодування, наприклад 100BASE-TX і 100BASE-T4.

Затримка сигналів у концентраторах класу II менше, ніж у концентраторах класу I. Відповідно до стандарту, вона повинна складати від 46 бітових інтервалів (для 100BASE-TX/FX) до 67 бітових інтервалів (для 100BASE-T4). Звідси випливають обмеження на доповнюваності таких концентраторів і на кількість їхніх портів (як правило, вона не перевищує 24). Зате менша затримка концентратора дозволяє використовувати кабелі більшої довжини, тому що на роботоспроможність мережі впливає сумарна затримка сигналу в мережі, що включає в себе як затримки концентраторів, так і затримки в кабелях.

Для з'єднання концентраторів класу II між собою використовується спеціальний порт розширення (UpLink port). Кожен концентратор підключається цим портом до одному зі звичайних портів іншого концентратора.

Концентратори класу II складніші у виробництві, ніж концентратори класу I, тому що тимчасові вимоги, пропоновані до них, жорсткіші. Але при цьому можливості їх менше, тому в даний час їх поступово витісняють концентратори класу I.

Концентратори (репітери) класу I характеризуються тим, що вони перетворюють сигнали, які надходять по сегментах, у цифрову форму, перш ніж передавати їх в усі інші сегменти. На відміну від концентраторів класу II, вони здатні перетворювати коди, застосовувані в різних сегментах, тому до них можна одночасно приєднувати сегменти різних типів, наприклад 100BASE-TX, 100BASE-T4 і 100BASE-FX. Але цей процес перетворення вимагає часу, тому дані концентратори виявляються повільнішими (по стандарту, їхня затримка складає не більш 140 бітових інтервалів).

Контрольні запитання

1. Яка швидкість передачі даних використовується в сучасних ЛОМ?

2. Як виникла мережева технологія Ethernet та як вона розвивається?

3. Який стандарт описує мережа Ethernet та що він визначає?

4. Яки види кабелю використовуються в класичній мережі Ethernet?

5. Які існують різновиди мережі Ethernet та якими стандартами вони описуються?

6. Які топології можуть використовуватися в мережі Ethernet?

7. З чим пов’язані умови до граничної довжини мережі Ethernet?

8. Який код використовують в мережі Ethernet для передачі інформації та як він організується?

9. Яку довжину кабелю має технологія Ethernet та Fast Ethernet?

10. Перелічить назви типів середовищ мережі Ethernet та їх характеристики.

11. Перелічить назви типів середовищ мережі Fast Ethernet та їх характеристики.

12. Для чого використовують репітери та концентратори в мережі Ethernet?

13. В чому полягають функції репітерів та репітерних концентраторів в мережі Ethernet?

14. Я

    - 58 - - 59 -

    кі класи концентраторів визначає стандарт 802.3 та чим вони відрізняються?