Тема 4.Психологічні аспекти процесу реалізації товарів.

1)Індивідуальні споживачі переважно відрізняються один від одного смаками, рівнем освіти та доходів, віком, статтю. Звичайно, неможливо проаналізувати поведінку всіх покупців споживчого ринку окремо. На поведінку споживача впливають психологічні, особистісні, соціокультурні фактори, фактори ситуаційного впливу, а також комплекс маркетингу фірми-виробника певного товару.

Психологічні фактори враховують те, що людина – не машина, і від неї неможливо чекати однозначного реагування. Тому треба враховувати її мотивацію, сприйняття, засвоєння інформації, вироблення певних переконань та ставлення до покупки. Мотив-безпосередня причина, яка спонукає покупця до дії. Мотиви бувають двох типів: раціональні та емоційні.

До раціональних мотивів належать:

• мотив економії (прагнення заощадити гроші при купівлі);

• мотив якості товару;

• мотив здоров’я, безпеки та захищеності тощо.

До емоційних мотивів належать такі:

• мотив радості, фантазії, чуттєвості;

• мотив переваги над іншими;

• прагнення до індивідуальності та самореалізації тощо.

2) Психологічна картка процесу купівлі-продажу.

Тема 5.Основи психології праці.

1)Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв’язки організму із середовищем. Джерелом активності живих істот є потреби, що спонукають її до відповідних реакцій, дій. Потреба — це стан живої істоти, в якому виявляється її залежність від конкретних умов існування. Проте активність тварин і діяльність людини суттєво відрізняються за психологічними ознаками.

Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно змінює їх відповідно до своїх потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини характеризується свідомістю і цілеспрямованістю.

Особистість як суб’єкт діяльності, задовольняючи свої потреби, взаємодіє із середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, добирає засоби для її здійснення, виявляє фізичну й розумову активність у досягненні поставленої мети. Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плануванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдосконалення. Отже, діяльність людини — це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

2) Діяльність — це специфічний спосіб ставлення людини до світу. Вона поєднує біологічну, соціальну та духовно-культурну сутність людини. Діяльність постає як засіб перетворення природи на предмети споживання, творіння культури.

Характерні ознаки діяльності людини:

• вона діє під впливом тих чи інших мотивів для задоволення певної потреби;

• вона існує завдяки взаємодії з навколишнім середовищем (інші люди, предмети; природа тощо);

• обмінюється інформацією з іншими людьми, тобто бере участь у спілкуванні;

• з самого початку життя людина грається, вчиться, а далі працює;

• саме завдяки діям, взаємодіям набуває певного досвіду;

• відчуває вплив умов ужиття як на рівні оточення (мікросередовище), так і на рівні суспільства (макросередовище);

• діяльність має ціле усвідомлений і цілеспрямований характер.

На основі того, що людська діяльність являє собою систему усвідомлених цілеспрямованих дій, що передбачає зміну або перетворення навколишнього світу можна сформулювати таке визначення:

Діяльність — це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

3) Професія товарознавця – комерсанта накладає на свого володаря певний психологічний відбиток. Як я вже казала вище, цей фах пов'язаний із людьми, він будується на спілкуванні працівників різних підприємств та професій. Для того, щоб цей відбиток(див. вище) не залишався на психіці працівника, треба прислухатися до нього, до його стану,психологічного на фізичного. Можна поспостерігати за його роботою, наскільки впав його рівень працездатності, як він розмовляє, чи не зривається на інших. Для таких людей треба затверджувати нормований робочий день,бо перевтома збільшить відсоток нервового зриву. Давати відпустки частіше, путівки до оздоровчого санаторію або пансіонату. У якості компенсації за зіпсовані нерви додавати якісь премії до заробітної плати або саме компенсації.