3. Характеристика методів організації діяльності та Формування досвіду суспільної поведінки.

на формування у дітей правильної поведінки: педагогічна вимога, громадська думка, вправлення, привчання, доручення, створення виховуючих ситуацій.

1. Вправи – це метод формування якостей особистості шляхом багаторазового повторення дій і вчинків. Педагог спеціально створює виховні ситуації, у яких діти вправляються в поведінці, внаслідок чого формується звичка поведінки. Звички – це автоматизовані дії, це прояв рівня підсвідомості.

2. - Привчання – це інтенсивно виконана вправа. Його застосовують тоді, коли треба швидко сформувати певну звичку. Гуманістична педагогіка проти жорсткого привчання, що нагадує дресирування. Вимоги: чітко пояснити дітям мету; спочатку турбуватись про точність виконання, а потім – про швидкість; показати дітям, як робити; емоційна підтримка дорослими позитивних дій (схвалення); контроль і допомога.

3. Пед. вимога - це педагогічний вплив на свідомість вихованця з метою спонукання його до позитивної діяльності, або гальмування його негативних дій і вчинків. Вимоги - є прямі і непрямі (опосередковані). Прямі: наказ, інструкція, розпорядження, догана тощо. Непрямі: натяк, порада, рекомендація, прохання тощо. Діти люблять непрямі вимоги через відсутність тиску.

Пед вимога:

- прямі – мають чітку вказівку, щодо виконання тих чи інших дій (висловлюють в авторитарній формі, що не терпить заперечень);

- непрямі (опосередковані) – у вигляді поради, натяку, прохання, довіра, схвалення, які викликають переживання та сумніви;

Педагогічними засобами реалізації вимоги є прохання, порада, вказівка розпорядження.

Розрізняють такі види вимог: вимога-натяк (може бути жарт, докір, погляд)- використовується, коли між учнем і педагогом встановлвзіоться добрі стосунки, вихованцеві здається, що виконує вимогу за власним бажанням. Вимога-прохання; вимога-довіра (у вигляді доручень); вимога-схвалення; вимога порада, вимога-осуд; вимога-недовіра, вимога-погроза.

Правила застосування вимог: - повинні бути реальними, - їх повинна бути невелика кількість, - в роботі з дітьми необхідно прагнути, щоб перехід від прямих до непрямих вимог, від вимог погроз до вимог порад. Вимога приносить виховну користь, якщо її висувати систематично і послідовно, а не від випадку до випадку

4. Громадська думка - є показником згуртованості колективу, яка має такі функції:

• виступає як опора дотримання певних норм моралі;

• сприяє активізації учнівського колективу,

• дає оцінку діяльності, вчинку конкретного учня чи групи учнів.

Тому громадська думка повинна виступати як колективна вимога.

1. спрямовуватися на тих, хто не рахується з колективними вимогами Громадська думка з'являється там, де є виховний колектив. Вправи як метод виховання полягають у поступовій організації таких умов, при яких учень виконує певні дії з мстою вироблення необхідних позитивних форм поведінки.

Метод привчання має особливе значення у вихованні. Він використовується частіше і поведінка виробляє певні практичні знання, які впливають на свідомість

5. Метод виховуючих ситуацій - кожна з таких ситуацій передбачає визначення педагогом умов необхідних для здійснення запланованого продумування ним своїх дій і поведінки в новій ситуації, виникнення в учнів нових почуттів. Прийоми створення виховуючих ситуацій:

І.творчі: доброта увага піклування, довіра.

2. гальмівні прийоми - наказ, натяк іронія, показна байдужість. Створюються природно або штучно ситуації, коли у дитини є вибір зробити так, або інакше. Такі ситуації дають можливість переосмислити свою поведінку.