Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦIЯ 6.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
02.09.2018
Размер:
82.43 Кб
Скачать

Лекція 6 Тема: Моральне виховання учнів

План.

  1. Сутність і мета морального виховання.

  2. Зміст і завдання морального виховання.

  3. Шляхи та умови здійснення морального виховання.

  4. Моральна підготовка до сімейного життя (статеве виховання).

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: Монографія. – К., 1997.

  2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. - Львів, 1999.

  3. Гусейнов А. А. Золотое правило нравственности. - М., 1979.

  4. Гусейнов А.А. Социальная природа нравственности. - М., 1974.

  5. Лихачев Б.Т. Простые истины воспитания. - М., 1983.

  6. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. – Харків, 2002.

  7. Педагогическая энциклопедия Т.З, С. І19-133, Т.4, С.812.

  8. Яновская М.Г. Эмоциональные аспекты нравственного воспитания, - М., 1986.

  9. Орієнтовний зміст виховання в національній школі. / За ред.. Є.І.Коваленко. – К., 1996.

(1) У формуванні всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.

Мораль, як історично сформовані правила і норми поведінки людей, своїми коренями сягає в далеке минуле. В кожній суспільній формації мораль не тільки породжується, але й оберігається панівними класами, які впливають на її розвиток. Суспільство оберігає мораль як духовну цінність народу, як породження народної мудрості і волі людей. Зі зміною соціально-економічних умов змінювалися і змінюються норми і правила взаємовідносин людини і суспільства, взаємовідносин між людьми і кожної особистості в самій собі.

Але більшість норм і правил поведінки людей, вироблених людством, дійшли до нашого часу і стають загальноприйнятими. Прогресивні принципи взаємовідносин між народами закріплені у Загальній декларації “Про права людини”. До неї увійшли узаконені міжнародним співтовариством норми та правила ставлення до особистості людини.

Методологічною основою морального виховання є етика – наука про мораль, природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в умовах суспільства

Моральне виховання — виховна діяльність соціальних інститутів (дитсадки, школи, вищі навчальні заклади), що переслідує мету сформувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності. Моральне виховання формує моральні поняття. погляди, розвиває моральні почуття.

Мета морального виховання – виховання моральної особистості, якій властиві якості і норми поведінки, що є цінними з точки зору загальнолюдської моралі.

Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і оцінок, що регулюють стосунки між людьми. Вона виконує пізнавальну, виховну, оцінну функції.

Моральність - етичне поняття, синонім поняття «мораль».

Однак якщо

- мораль — це форма свідомості;

- моральність — практичне втілення етичних норм і принципів, переломлення загальнообов'язкових моральних припиниш через внутрішній світ конкретної особистості.

Моральна свідомість — відображає реальні стосунки і регулює моральний аспект діяльності людини. Моральна свідомість охоплює моральні принципи, уявлення, ідеали, поняття «добро», «зло» та ін. Моральні переконаний — пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.

Моральні почуття — запити, оцінки, спрямованість духовного розвитку особистості Вони є емоційним аспектом духовної діяльності особистості, що разом із моральними переконаннями характеризує моральність особистості.

Моральні звички — корисні для суспільства стійкі форми поведінки, які £ внутрішньою Потребою особистості і виявляються в будь-якій ситуації й умовах.

Моральне виховання передбачає формування національної свідомості й самосвідомості, прищеплення національних цінностей (любові до рідної землі, свого народу та ін.). готовності до праці в ім'я Батьківщини.

Етапи формування національної свідомості й самосвідомості:

І. Етнічне самоусвідомлення (етнізація).- Це є першоосновою, корінням патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду життя в сім'ї, з колискової, казки, з дотримання дитиною народних звичаїв, обрядів, з народної пісні тощо. У ранньому віці формується культ рідного дому, сім'ї, предків, рідного села, міста.

Фундаментальне значення в процесі етнізацїї має рідна мова, якій до певного часу не повинні заважати інші мови.

  1. Націонатьно-політичне самоусвідомлення. Припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї як політичного феномена.

  2. Громадянсько-державне самоусвідомлення. Передбачає усвідомлення понять «патріотизм» і «націоналізм», виховання турботливого ставлення до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної' толерантності. На кожному з цих етапів формування національної свідомості й самосвідомості у молодої людини складається система моральних цінностей.

Систему моральних цінностей поділяють на абсолютно вічні: добро, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін), національні («патріотизм», «почуття національної гідності», «історична пам'ять» тощо); громадянські: вони стосуються прав і свобод людини, обов'язків перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо); сімейнІ (моральні основи життя сім'ї, стосунків поколінь, подружньої вірності (піклування про дітей, пам'ять про предків тощо)) та цінності особистого життя (визначають риси характеру особистості, поведінку й господарський успіх, стиль приватного життя та ін.).