2. Характеристика методів формування свідомості особистості.
Метод формування свідомості особистості - це група методів виховання яка охоалює:
методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю учнів з метою формування у них поглядів і переконань.
До них належать: і. словесні (лекції, доповіді, бесіди, розповіді, пояснення, диспути дискусії, екскурсії, читання науково-полпулярної, худ-ї літ-ри). 2. метод прикладу.
Словесні методи:
1. бесіда (фронтальна : групова, індивідуальна)
Бесіда – це діалогова взаємодія з учнем „питання – відповідь”. Є планові і непланові; індивідуальні, мікрогрупові, колективні; на різні теми. Вимоги: актуальна тема, що відповідає віку, інтересам (сензитиву) дітей; вчитель має підібрати гарні змістовні запитання (прості та складні); наочність; технічні засоби; емоційні стимули (елементи романтики, гра, поезія, пісня, емоційна мова вчителя); першими робити висновки мають діти.
дуже важтиве значення мають бесіди які викликають довіру. Структура бесіди:
- вступ - в якому обгрунтуеться тема і вказутться пробяема(маг бути актуальною)
основна частина - найважливіше дати можливість учням висловлювати свої думки На результат бесіди впливає те, скільки вчитель говорить, чим вчитель менше говорить, а діти більше тим вплив на свідомість буде більше. Завдання вчителя, направляти і поправляти учнів в ході бесіди.
підсумок всього висловленого - в якому формуванні найбільш відомі шляхи розвитку проблеми які виділялись в ході обговорення і намічається конкретна програма дій Відстрочення бесіди, прийти до вчителя о такій то годині, за цей час можна визначити причини, мотиви того, що сталося, вихованець думає над тим, що він скоїв
2. Лекція - це розгорнуте й доступне для сприймання систематичне відкладення суті тієї, чи іншої проблеми
Структурні елементи ті ж самі, що й в бесіді, але це монолог. Лекції проводяться для учнів старшого віку. До неї треба старанно готуватися. Мова повинна бути чітка, багата барвиста, вільно оперувати змістом. Велике значення лекції має позиція лектора . Лекції рідко читаються в школі.
3. Диспут - це дискусійне обговорення проблемної теми, що передбачає гострі суперечки, зіткнення протилежних точок зору. Вимоги: актуальна тема; тема повідомляється дітям заздалегідь; не більше 10 питань проблемно-дискусійного характеру; закони і правила диспуту; до диспуту виготовляється газета з крилатими висловами, правилами і законами; емоційні стимули; диспут проводиться в старших підліткових і старших класах; ведучим є підготовлений учень (але не вчитель), що має підвести до диспуту (вступ), формулювати питання, робити висновки після обговорення дітьми кожного питання і робити переходи до наступного. До диспуту готується виставка літератури. Першими висновки роблять діти, потім ведучий, а потім вихователь. Проводиться не більше двох разів на рік. для учнів середніх класів «В споре рождаетея истина» Знання здобуті в процесі зіткнення, найбільш усвідомленні і стійкі.
Під час диспуту учні «відстоюють власну позицію, переконуються в правильності чи помилковості своїх поглядів, розкриваються їх ерудиція, культура розвивається логічне мислення, вміння аналізувати. Можна обговорювати факти з життя класу, школи, літературних творів. Диспут повниен відбуватися в атмосфері невимушеності, ніхто не повинен навчати.
4. Пояснення – це тлумачення якоїсь моральної норми. Воно базується на навіюванні (сугестії). Навіювання непомітно проникає у психіку дитини і створює позитивні установки.
ІІ. Приклад (його психологічною основою є наслідування. Є дуже ефективним у підлітковому віці, тому що саме у цьому віці з’являється психічне новоутворення „пошук ідеалу”.діє у всіх вікових групах, діє на свідомість і на почуття. Сам приклад не є енним копіюванням тут відбувається і аналіз. Молодші школярі для наслідуванням обирають готові зразки (батько, мати, вчитель)
Підлітки обирають для наслідування героїв книг, або однолітків Виховання на прикладі старших дітей повинно бути дуже обережне На негативні приклади в вихованні спиратися тоді, коли йдеться про правове, антиалкогольне виховання, щоб показати недоцільність наслідування цих явищ
A.C. Макаренко характеризував методи виховання як інструмент доторкання до особистості учня Таким доторканням є слово, яке формує свідомість учня, його переконання, погляди, його душевну сферу Слово набирає форму бесіди, роз'яснення, дискусії, лекції Методи формування свідомості мають дві функції і перенесення теорії моралі, етичних знань у свідомість учнів, і узагальнення особистого досвіту школярів через свідомість
Приклад - у виховному процесі виконує численні функції Сила дії прикладу співвідноситься з авторитетом вихователя, батьків товаришів та ін. Особливу виконує приклад вчителя. Приклад, як переконуючий зразок поведінки усіх методів виховання Використання прикладу у вихованні вимагає вираховування вікових та індивідуальних особливостей учнів. При використанні методів цієї групи необхідно:
При формуванні світоглядних понять слід враховувати існуючу базу знань.
У процесі переконання впливати не тільки на розум, а й на емоціональну сферу вихованців.
■ Наводити дітям приклади близькі і зрозумілі їм.
Домагатися не лише сприйняття переконання, а й свідомого та глибокого розуміння його
При використанні даної групи мето дів значну роль відіграє особа вихователя