Лекція № 7 Тема: Використання соціальних технологій при опікунстві та піклуванні

 

Питання:

1. Поняття про соціальні технології.

2. Класифікація соціальних технологій, що використовують в опікунстві та піклуванні.

3. *Методи соціально-педагогічної діяльності при опікунстві та піклуванні.

4. *Соціальні програми опікунства та піклування у системі служб соціальної роботи.

 

* Конспект лекції, що проходила у притулку «Гармонія». Виконати у вигляді звіту про екскурсію за схемою, поданою наприкінці лекції.

 

Література [1, 4, 5, 8, 9, 13, 14, 15, 18, 20, 21, 23, 25, 26, 28, 32, 34, 35, 36, 38, 41,45]

 

1. Поняття про соціальні технології

(За підручником Социальная работа /Под общ. ред. В.Й. Курбатова. Серия «Учебники и учебные пособия» – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 576 с. /Каб/)

 

2. Класифікація соціальних технологій, що використовують в опікунстві та піклуванні

Питання класифікації соціальних технологій не є загально вирішеним, бо існують різні основи для поділу і відповідно різноманітні класифікації. Навіть найпростіші з технологій мають складну зовнішню та внутрішню структури, власні макро- та мікрорівні, завдяки чому будь-яку класифікацію не можна уявити лінійною.

Так сучасні дослідники (Зайнишев, Золотарьова, стор. 27) серед основних ознак класифікації виділяють:

– ступінь асоційованості об’єкта впливу (особистість, суспільство, соціальна група, трудовий колектив);

– масштаби та ієрархія впливу (глобальні, континентальні, регіональні);

– сфери соціалізації та життєдіяльності людей (виробнича, політична, соціальна, духовна);

– ступінь зрілості соціальних об’єктів;

– інструментарій, способи та засоби впливу, що використовують для вирішення завдань;

– галузь суспільного життя: економіка, освіта, охорона здоров’я, наукова діяльність;

– рівень розробки соціальних технологій (теоретичний, конкретно-прикладний);

– мета, що реалізовується завдяки використання даної технології.

 

І.Д. Звєрєва виділяє два типи технологій:

– соціальні програми, що містять певні засоби та способи діяльності;

– саму діяльність, побудовано відповідно до таких програм.

До наведеного списку автор додає ще:

– ступінь практичного втілення в організаційний процес (інноваційні, конструктивні, традиційні);

– за місцем експериментальної перевірки та апробації (кабінетні, лабораторні, польові).

 

В.І. Курбатов виділяє дві групи технологій соціальної роботи:

– загальні (до яких відносіть технології опіки та піклування);

– окремі (відповідно до проблеми: соціальна робота з людьми похилого віку, соціальна робота з сім’єю; соціальна робота з сиротами; соціальна робота з інвалідами тощо).

Прикладами окремих технологій, що використовували під час опікунства та піклування, можна вважати:

– технологію соціальної роботи з регулювання адаптивних процесів (на прикладі людей похилого віку, що потрапляють до будинку-інтернату, або соціальна реабілітація осіб, що перебували в ув’язненні);

– технологію роботи з людьми похилого віку;

– технологія впровадження інноваційних форм опіки;

– технологія створення прийомної сім’ї або технологія створення дитячого будинку сімейного типу.

 

У найбільш загальному вигляді будь-який технологічний процес, у тому числі і у соціальній сфері, можна представити у вигляді кількох взаємопов’язаних етапів:

1) етап визначення проблеми;

2) етап цілепокладання;

3) етап вибору способів впливу на об’єкт та побудови програми впливу;

4) етап організації впливу на об’єкт за певною програмою дій;

5) оцінка та аналіз результатів впливу, кореляція впливу, якщо є необхідність;

6) створення методичних рекомендацій щодо розв’язання програми за пропонованою технологією.

 

(Екскурсія у притулок «Гармонія»)

 

І   Схема аналізу діяльності організації (закладу)

1) назва організації;

2) структурні підрозділи;

3) підпорядкування організації;

4) об’єкти діяльності;

5) суб’єкти діяльності;

6) аспекти та зміст діяльності;

7) методи діяльності;

8) форми організації діяльності;

9) засоби діяльності;

10) результат діяльності.

 

ІІ   Етапи соціально-педагогічної технології:

1) етап визначення проблеми;

2) етап цілепокладання;

3) етап вибору способів впливу на об’єкт та побудови програми впливу;

4) етап організації впливу на об’єкт за певною програмою;

5) етап оцінки та аналізу результатів впливу, корекції впливу, якщо виникає необхідність;

6) етап надання методичних рекомендацій щодо ров’язання проблеми за певною технологією.

 

ІІІ   Основні ознаки класифікації соціальних технологій:

1) ступінь асоційованості об’єкта впливу (особистість, суспільство, соціальна група, трудовий колектив);

2) масштаби та ієрархія впливу (глобальні, континентальні, регіональні);

3) сфера соціалізації та життєдіяльності людей (виробнича, політична, духовна тощо);

4) ступінь зрілості соціальних об’єктів;

5) інструментарій, способи та засоби впливу;

6) галузь суспільного життя (економіка, освіта, охорона здоров’я тощо);

7) рівень розробки соціальної технології (теоретичний, прикладний тощо);

8) мета, яка реалізовується завдяки використанню технології;

9) ступінь практичного втілення в організаційний процес (інноваційні, традиційні, конструктивні);

10) за місцем експериментальної перевірки та апробації (кабінетні, лабораторні, польові).