8. Ідея та ідейний зміст літературного твору. Взаємозв’язок і взаємозумовленість елементів змісту літературного твору.

Якщо проблематика виявляє і організовує тематичний зміст, то ідеї характеризують авторське ставлення до змісту.

Ідея – це думка, що має узагальнюючі, емоційні та образні властивості, знаходиться в основі твору мистецтва.

• У вузькому розумінні – це авторська думка, оцінка того, що зображено в творі.

• У широкому – весь смисл, що органічно витікає з усіх структурних елементів твору.

Сукупність ідей, систему авторських думок про світ і людину, втілену в художніх образах називають Ідейним змістом.

Тенденція – це напрям розвитку якогось явища, процесу чи ідеї.

Тема, проблема, ідея – це елементарні складові змісту.

Предметно-тематичне наповнення твору складає його будівельний матеріал.

Проблематика його структурує.

Ідея довершує художньо-організаційну єдність систем авторських висловів та оцінок світського характеру.

9. Основні властивості і особливості художнього образу. Розбіжності у використанні поняття «образ».

Художньою літературу робить її образність, тобто така властивість словесної інформації, яка в уяві читача викликає виразні, конкретно-чуттєві картини, збуджує асоціативне мислення та естетичні емоції і переживання. Завдяки естетичній природі літературний образ здатний перетворювати буденну дійсність на художній світ, який існує за власними законами і правилами. Образність у творі постає як своєрідний код, який вимагає для свого розшифрування духовно-психологічних та інтелектуальних зусиль.

Створюючи образ, письменник у словесній формі пропонує художню загадку, яка потребує творчого розгадування.

Основна функція образу – донести читачеві естетично закодовану інформацію і спонукати до активної роботи душі й розуму.

Художній образ має багато визначень:

• Результат умовного творення нового, уявного світу.

• Основний елемент внутрішньої форми літературного твору, формальне вираження змісту.

• Конкретна й разом з тим узагальнююча картина створена в світі естетичного ідеалу автора через творчий фактор і художне слово.

Основні властивості художнього образу:

1. Єдність об’єктивного і суб’єктивного.

2. Поєднання загального (властивого багатьом) та окремого (того, що виділяється з-поміж подібного).

3. Поліфункційність художнього образу.

4. Самодостатність художнього образу.

Лише за умови відповідності усім властивостям художнього образу зображуване чи картина можуть мати статус Художнього образу

Художній образ виконує естетичну, пізнавальну і виховну функції.

10. Сутність і співвідношення понять персонаж, дійова особа, герой (антигерой), характер, тип, образ; образ автора і ліричний герой. Класифікація художніх образів.

Художні образи як широке поняття класифікують за певними ознаками:

• За предметом зображенні (образи людей, тварин, явищ природи, предметів, абстрактних понять).

• За метою і характером оцінки (комічні, героїчні, сатиричні, нейтральні).

• За родовою притаманністю (епічні, драматичні, ліричні, ліро-епічні).

• За художньою структурою (реальні та умовні, алегоричні, символічні, гротескові, гіперболічні, літотні).

Персонажі – це усі мешканці художньої реальності, персонаж – будь-який представник художнього образу, суб’єкт дії.

Дійова особа – це персонаж, який реалізується в дії та характеризується нею.

Літературний герой – дійова особа, яка здатна здійснити і здійснює непересічний вчинок (в залежності від того чи вчинок добрий, чи злий, персонаж є героєм або антигероєм).

Літературний характер – модель поведінки людини, вдача; сукупність стійких властивостей персонажа чи героя.

Літературний тип – це художньо-узагальнена модель поведінки персонажів.

Усі ці поняття є представниками художнього літературного образу.

Ліричний герой – це своєрідний емоційний двійник автора, що з’являється та діє за обставин, не підвладних реальному авторові; один зі способів розкриття авторської свідомості.

Образ автора – це художньо-умовна модель авторської особистості в аспекті естетичного ідеалу та обраного амплуа.

Мікрообраз – найелементарніша складова художнього образу мовленнєвого порядку; найдрібніша частка художнього образу (епітети, порівняння, метафори).

Макрообраз – конкретно-абстрактна картина абстрактно-узагальнюючої якості.