Заняття 7. Ультразвукова, радіонуклідна, магнітно-резонансно- томографічна семіотика захворювань
гепатобіліарної системи
Мета загальна: вміти оцінити ультразвукові, радіонуклідні, магнітно- резонансно-томографічні ознаки патології гепатобіліарної системи.
Досягнення цієї мети забезпечується конкретними цілями:
1.Виявити ультразвукові, радіонуклідні, магнітно-резонансно- томографічні ознаки захворювань гепатобіліарної системи.
2.Виділити провідні ультразвукові, радіонуклідні, магнітно- резонансно-томографічні синдроми захворювань гепатобіліарної системи.
3.Трактувати їхній морфологічний субстрат.
4.Вибрати найбільш інформативні методи променевого обстеження для виявлення патології травної системи.
Теоретичні питання, на базі яких можливо виконання цільових видів діяльності.
1.Ультразвукова, радіонуклідна, магнітно-резонансно-томографічна семіотика захворювань органів гепатобіліарної системи.
1.Провідні ультразвукові, радіонуклідні, магнітно-резонансно- томографічні синдроми патології печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів та їхній морфологічний субстрат.
Для підготовки до практичного заняття вивчите наступні матері-
али:
Радіологія. Т.1. Променева діагностика/За редакцією М.С.Каменецького. – Донецьк, 2010. – С. 249-259.
Лекція за даною темою.
Граф логічної структури теми (додаток 6).
Далі Вам пропонується вирішити низку завдань.
Завдання 1
Хворому М., який звернувся до лікарні зі скаргами на слабкість, зниження апетиту, нудоту, жовтяницю, гіркоту у роті, поряд з повним клінікобіохімічним дослідженням, виконано гепатосцинтиграфію. Визначено деформацію печінки за рахунок зменшення правої та компенсаторного збільшення лівої частки, зниження та нерівномірність накопичення радіоколоїду у печінці, збільшення розмірів селезінки, значне підвищення її радіоактивності, візуалізацію кісток скелету.
Про що свідчать виявлені семіотичні ознаки?
21
А.Вірусний гепатит С. В.Вірусний гепатит А. С.Рак печінки. D.Цироз печінки. Е.Жирова дистрофія печінки.
Завдання 2 У пацієнта Г., 23 р., під час проведення магнітно-резонансної томо-
графії у нативному режимі визначено утворення у задніх відділах правої частки печінки, овоїдної форми, з чіткими хвилястими контурами, розміром 4х3 см. При динамічній томографії з парамагнетиком у проекції утворення знайдено пошарове посилення інтенсивності зображення, починаючи з його периферії.
Про який морфологічний субстрат можна думати за даними дослідження?
А. Кіста печінки. В. Гепатома. С. Цироз-рак. D. Гемангіома печінки. Е. Абсцес печінки.
Завдання 3
Перед проведенням ударно-хвильової літотрипсії з приводу жовчнокам'яної хвороби у пацієнта Р., 60 р., йому виконали сонографію жовчного міхура.
Який провідний променевий синдром має спостерігатися у цьому випадку?
А.Гіпоехогенний осередок. В. Анхогенний осередок. С. Гіперденсивний осередок. D. Гіподенсивний осередок. Е. Гіперхогенний осередок.
Завдання 4
Під час складання плану обстеження хворого П., 42 р., якого направлено до клініки з підозрою на наявність ехінококової кісти у печінці між хірургом та променевим діагностом виникла розбіжність у думці щодо необхідних методів променевої діагностики.
Який діагностичний метод, на Вашу думку, найбільш доцільний у даному випадку?
А.Гепатосцинтиграфія. В.Внутрішньовенна холецистохолангіографія (холеграфія). С.Сонографія печінки. D.Операційна холецистохолангіографія. Е.Гепатобілісцинтиграфія.
Еталон відповіді до завдання 2
D. Гемангіома печінки.
22
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім ви отримаєте завдання для самостійної роботи – променеві зображення зі стандартизованою схемою описання. Після перевірки та обговорення правильності вирішення завдань для самостійної роботи буде проведено тестовий контроль з підведенням його підсумків.
Заняття 8. Рентгенологічна семіотика захворювань сечової системи
Мета загальна: вміти оцінити рентгенологічні ознаки патології сечової системи.
Досягнення цієї мети забезпечується конкретними цілями:
1.Виявити рентгенологічні ознаки захворювань сечової системи.
2.Виділити провідні рентгенологічні синдроми захворювань сечової системи.
3.Трактувати їхній морфологічний субстрат.
Теоретичні питання, на базі яких можливо виконання цільових видів діяльності:
1.Рентгенологічна семіотика захворювань органів сечової системи.
2.Провідні рентгенологічні синдроми патології сечової системи, їхній морфологічний субстрат.
Для підготовки до практичного заняття вивчить наступні матері-
али:
Радіологія. Т.1. Променева діагностика/За редакцією М.С.Каменецького. – Донецьк, 2010. – С.288-303.
Лекція за даною темою.
Граф логічної структури теми (додаток 7).
Далі Вам пропонується вирішити низку завдань.
Завдання 1 Хворій З., яка страждає на хронічний пієлонефрит, виконано інфузій-
ну урографію. За результатами дослідження лікар-рентгенолог висловив пропущення про наявність у неї пухлини сечоводу з інфільтративним ростом.
Яку рентгенологічну ознаку виявив лікар у даної пацієнтки?
23
А. Циркулярний дефект наповнення. В. Крайовий дефект наповнення. С. Центральний дефект наповнення. D. Дислокація тіні. Е. Загальне збільшення тіні.
Завдання 2 Пацієнту Ж., 52 р., з приводу ниркової коліки виконано екскреторну
урографію, яка виявила пієлокалікоектазію (поширення миски і чашечок) зліва.
Який рентгенологічний синдром спостерігається у даному випадку? А.Обмежене збільшення тіні. В.Інтенсивна тінь. С.Загальне збільшення тіні. D. Обмежене зменшення тіні. Е.Загальне зменшення тіні.
Еталон відповіді до завдання 2
С.Загальне збільшення тіні.
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім ви отримаєте завдання для самостійної роботи – рентгенограми органів сечової системи зі стандартизованою схемою описання. Правильність виконання самостійної роботи буде перевірено та обговорено у другій половині заняття, після чого будуть підведені підсумки заняття.
Заняття 9. Ультразвукова, радіонуклідна, магнітно-резонансно- томографічна семіотика захворювань сечової системи
Мета загальна: вміти оцінити ультразвукові, радіонуклідні, магнітно- резонансно-томографічні ознаки патології сечової системи.
Досягнення цієї мети забезпечується конкретними цілями:
1.Виявити ультразвукові, радіонуклідні, магнітно-резонансно- томографічні ознаки захворювань сечової системи.
2.Виділити провідні ультразвукові, радіонуклідні, магнітно- резонансно-томографічні синдроми захворювань сечової системи.
3.Трактувати їхній морфологічний субстрат.
Теоретичні питання, на базі яких можливе виконання цільових видів діяльності.
1. Ультразвукова, радіонуклідна, магнітно-резонансно- томографічна семіотика захворювань органів сечової системи.
24
2. Провідні ультразвукові, радіонуклідні, магнітно-резонансно- томографічні синдроми патології сечової системи, їхній морфологічний субстрат.
Для підготовки до практичного заняття вивчить наступні матері-
али:
Радіологія. Т.1. Променева діагностика/За редакцією М.С.Каменецького. – Донецьк, 2010. – С. 303-314.
Лекція за даною темою.
Граф логічної структури теми (додаток 8).
Далі Вам пропонується вирішити низку завдань.
Завдання 1 Хворому С., 38 р., який скаржиться на періодичне підвищення тем-
ператури тіла, слабкість, поганий апетит, набряки під очами у ранкові часи, поряд з повним клініко-біохімічним дослідженням, виконано нефросцинтиграфію. Визначено зменшення силуету обох нирок з нерівномірним зниженням накопичення РФП.
Про що свідчать виявлені ознаки?
А.Метастази злоякісної пухлини у нирках. В.Полікістоз нирок. С.Зморщені нирки. D.Ехінококкові кісти у нирках. Е. Гострий двобічний пієлонефрит.
Завдання 2 Хворій Ш., 62 р., зі скаргами на підвищення артеріального тиску, біль
у проекції правої нирки, виконано магнітно-резонансну томографію. У правій нирці визначається осередок з низкою інтенсивністю сигналу, неправильної форми, з нерівними контурами, який деформує миску і розповсюджується на нижню порожнисту вену.
Чим може бути зумовлена описана картина?
А.Туберкульоз нирки. В.Кіста нирки. С.Доброякісна пухлина нирки. D.Осередок склероза у нирці. Е.Злоякісна пухлина нирки.
Завдання 3 Хворій К., 47 років, яка надійшла до урологічної клініки з підозрою
на ниркову коліку, проведено сонографію. Визначено поширення порожнинної системи правої нирки. Конкремент виявити не вдалося.
Який променевий метод обстеження показано для визначення локалізації конкременту?
А.Ренографія. В.Екскреторна урографія. С.Динамічна нефросцинтиграфія. D.Статична нефросцинтиграфія. Е.Ангіографія.
25
Еталон відповіді до завдання 2
Е.Злоякісна пухлина нирки.
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім ви отримаєте завдання для самостійної роботи – променеві зображення зі стандартизованою схемою описання. Після перевірки та обговорення правильності вирішення завдань для самостійної роботи буде проведено підведення підсумків заняття.
Заняття 10. Променева семіотика захворювань сечової системи і молочної залози
Мета загальна: вміти оцінити рентгенологічні, ультразвукові, радіонуклідні, магнітно-резонансно-томографічні ознаки патології сечостатевої системи і молочної залози.
Досягнення цієї мети забезпечується конкретними цілями:
4.Виявити променеві ознаки захворювань сечостатевої системи і молочної залози.
5.Виділити провідні променеві синдроми захворювань сечостатевої системи і молочної залози.
6.Трактувати їхній морфологічний субстрат.
7.Вибрати найбільш інформативні методи променевого обстеження для виявлення патології сечостатевої системи і молочної залози.
Теоретичні питання, на базі яких можливе виконання цільових видів діяльності.
3.Променева семіотика захворювань органів сечостатевої системи і молочної залози.
4.Провідні променеві синдроми патології сечостатевої системи і молочної залози, їхній морфологічний субстрат.
Для підготовки до практичного заняття вивчить наступні матері-
али:
Радіологія. Т.1. Променева діагностика/За редакцією М.С.Каменецького. – Донецьк, 2010. – С.326-337.
Лекція за даною темою.
Граф логічної структури теми (додаток 9).
Далі Вам пропонується вирішити низку завдань.
26
Завдання 1
Жінці 37 років, з метою профогляду виконано сонографію молочних залоз. У лівій молочній залозі виявлено кальцінат.
Який симптом було визначено при дослідженні даної пацієнтки?
А. Осередок тіні у лівій молочній залозі. В. Осередок просвітлення у лівій молочній залозі. С. Анехогенний осередок у лівій молочній залозі. D. Гіперехогенний осередок у лівій молочній залозі. Е. Осередок неоднорідної структури у лівій молочній залозі.
Завдання 2 Хвора М., 26 років, звернулась до гінеколога з приводу відсутності ва-
гітності протягом двох років. В анамнезі - запалення придатків матки. Проведено гістеросальпінгографію яка виявила поширення тіні ампулярних відділів обох маткових труб до 1,5 - 2 см на протязі 3 - 4 см з нерівними контурами на трьох послідовно зроблених знімках (на 5, 10, 15 хвилинах). У черевну порожнину контрастна речовина не надійшла.
Про яку патологію свідчить описана рентгенологічна картина?
А. Двобічний гідросальпінкс. В. Пухлини маткових труб. С. Кісти маткових труб. D.Кісти яєчників. Е.Пухлини яєчників.
Еталон відповіді до завдання 2
А. Двобічний гідросальпінкс
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім ви отримаєте завдання для самостійної роботи – променеві зображення зі стандартизованою схемою описання. Після перевірки та обговорення правильності вирішення завдань для самостійної роботи буде проведено тестовий контроль з підведенням його підсумків.
Виконайте контрольні завдання для перевірки інтеграційного рівня засвоєння вивченого змістового модуля.
Завдання 1
При ірігоскопії хворого Н., 55 р., в сигмоподібній кишці спостерігались множинні локальні округлі збільшення тіні до 1см в діаметрі, які вузькими перешийками з‟єднувались з просвітом кишки.
Який морфологічний субстрат наведених змін?
27
А. Виразки слизової оболонки сигмоподібної кишки. В. Поліпи сигмоподібної кишки. С. Дивертикули сигмоподібної кишки. D. Калові каміння. Е. Глистна інвазія.
Завдання 2
При комп'ютерній томографії черевної порожнини та позаочеревного простору хворого Б., 47 р., який скаржиться на гематурію, у паренхімі лівої нирки визначено неоднорідний осередок з нерівними контурами та гіперденсивними й гіподенсивними включеннями .
Який морфологічний субстрат може зумовлювати цю картину?
А. Пухлина. В. Осередок склерозу. С. Рентгеннегативний камінь. D. Рентгенпозитивний камінь. Е.Кіста.
Завдання 3
На гістеросальпінгограмах пацієнтки, яка скаржиться на відсутність вагітності протягом 3 років, визначено пухлину у порожнині матки, що обтурує ліву маткову трубу.
Який провідний синдром було виявлено при дослідженні даної жінки? А. Затемнення у порожнині матки і лівої маткової труби. В. Просвітлення у порожнині матки і лівої маткової труби. C. Збільшення тіні порожнини матки і лівої маткової труби. D. Зменшення тіні порожнини матки і відсутність тіні лівої маткової труби. Е. Зменшення тіні порожнини матки і
лівої маткової труби.
Завдання 4
До хірургічного відділення поступив хворий З., 44 років зі скаргами на переймоподібний біль у животі, який раптово виник 4 години тому. На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини, виконаній у вертикальному положенні хворого, визначаються множинні напівкруглі просвітлення с горизонтальними рівнями тіні під ними (чаші Клойбера) у мезогастрії.
Чим може бути зумовлена описана картина?
А. Пенетрація виразки шлунку. В. Гострий ентерит. С. Прободіння виразки шлунку. D. Кишкова непрохідність. Е. Гострий холецистит.
Завдання 5
При сонографічному дослідженні нирок у пацієнта Н., 41 р., визначено конкремент у мисці лівої нирки.
Який провідний синдром було виявлено у даному випадку?
28
А. Дефект наповнення. В.Інтенсивна тінь. С."Холодне" вогнище. D.Гіперехогенний осередок. Е.Гіпоехогенний осередок.
Завдання 6
Хвору Ш., 59 років, направлено до хірургічного відділення з діагнозом механічна жовтуха. Під час попереднього обстеження виникла підозра на наявність пухлини в області воріт печінки. При проведенні рентгенівського контрастного обстеження жовчних шляхів на операційному столі визначені тіні незмінених внутрішньопечінкових жовчних проток, жовчного міхура. У середній третині спільної жовчної протоки документується локальне збільшення тіні розміром 5х7 см, яке зв'язане з протокою.
Який морфологічний субстрат описаної рентгенологічної картини найбільш вірогідний?
А.Здавлення зовні середньої третини спільної жовчної протоки. В.Рак спільної жовчної протоки. С.Кістозне поширення спільної жовчної протоки. D.Гострий холангіт. Е.Конкремент у спільній жовчній протоці.
Завдання 7
Хворому, страждаючому раком прямої кишки, виконали гепатосцинтиграфію, за даними якої печінка дифузно збільшена, контури її нерівні. У лівій частці печінки визначається зона різко зниженого включення радіофармпрепарату, неправильної округлої форми з нерівними контурами. Селезінка звичайних розмірів, форми і положення, типово включає радіоколоїд.
Який морфологічний субстрат може обумовлювати описану карти-
ну?
А. Метастаз. B. Хронічний холецистит. C. Цироз печінки. D. Гострий вірусний гепатит. E. Хронічний гепатит.
Завдання 8 Перед проведенням ударно-хвильової літотріпсії з приводу жовчно-
кам‟яної хвороби у пацієнта Р., 60 р., вирішено визначити функціональний стан жовчного міхура.
Який з променевих методів діагностики доцільно вибрати? А.Операційна холецистохолангіографія. В.Гепатобілісцинтиграфія.
С.Гепатосцинтиграфія. D.Комп'ютерна томографія. Е.Сонографія.
Завдання 9
Хворому Д., 36 років, який скаржиться на утруднення сечовипускання, виконано сонографію сечового міхура і передміхурової залози. У пара-
29
тригональній області сечового міхура визначається ехопозитивне утворення круглої форми, неоднорідної структури, з анехогенними включеннями, діаметром 2 см.
Чим може бути зумовлена описана картина?
А.Конкремент у сечовому міхурі. В.Доброякісна пухлина сечового міхура. С. Доброякісна пухлина передміхурової залози. D. Кіста передміхурової залози. Е. Злоякісна пухлина сечового міхура.
Завдання 10 У Г., 53 років, при МРТ у печині визначено неоднорідний осередок з
гіпота гіперінтенсивними включеннями, нерівними контурами, діаметром 4 см. Чим може бути зумовлена описана картина?
А. Конкремент. В.Доброякісна пухлина. С. Зона склерозу. D. Кіста. Е. Злоякісна пухлина.
Завдання 11 Хворий К., 68 років, звернувся до уролога з приводу утруднення та пі-
двищення частоти сечовипускання. Після ректального дослідження пацієнта лікар запідозрив аденому передміхурової залози.
Який метод променевого дослідження дозволить підтвердити або спростувати це припущення?
А. Оглядова рентгенографія сечовивідних шляхів. В. Динамічна нефросцинтиграфія. С. Екскреторна урографія. D. Інфузійна урографія. Е.Сонографія.
Завдання 12 Хворого Т., 12 р., направлено на рентгенологічне дослідження з при-
воду того, що він проковтнув металевий хрестик, який застряв усередині стравоходу. Який метод рентгенологічного дослідження доцільно використати в цьому разі?
А. Оглядова рентгенографія черевної порожнини в умовах природного контрастування. В. Рентгеноскопія ШКТ в умовах штучного контрастування. С. Оглядова рентгенографія черевної порожнини в умовах штучного контрастування. D. Томографія. Е. В. Рентгеноскопія ШКТ в умовах природного контрастування.
30