ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ПРОМЕНЕВА СЕМІОТИКА ПАТОЛОГІЇ КІСТОК ТА СУГЛОБІВ, ЦНС І ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ
Вміння діагностувати травматичні пошкодження кісток та суглобів входить до кваліфікаційної характеристики лікарів різного профілю. Крім того, лікар за любим фахом повинен вміти орієнтуватися в променевій картині найбільш поширених захворювань скелету. В останні роки спостерігається неухильне поширення захворювань головного та спинного мозку в осіб працездатного віку. Оцінка структурного та функціонального стану щитовидної залози посідає значне місце в практичній медицині, особливо у післячорнобильський період, коли спостерігається зріст захворювань цього органа. Актуальність теми зумовлена тим, що підвищення ефективності діагностики патології згаданих органів і систем, визначення форми захворювання і стадії розвитку процесу сприяють призначенню своєчасного адекватного лікування.
Обсяг матеріалу, що вивчається, потребує проведення трьох практичних занять:
1.Рентгенологічна діагностика травматичних пошкоджень кісток та суглобів.
2.Променева семіотика захворювань кісток та суглобів.
3.Променева семіотика патології ЦНС і щитовидної залози.
Ціль даного змістового модулю (згідно держстандартів): аналізувати променеву семіотику функціонально-морфологічних змін при патології кісток та суглобів, ЦНС і щитовидної залози.
Для реалізації названих цілей необхідні базисні знання-уміння: оцінювати морфологічні та функціональні патологічні зміни у кістках
та суглобах, ЦНС і щитовидній залозі (кафедра патологічної анатомії, кафедра патологічної фізіології).
Для з'ясування питання про відповідність Вашого вихідного рівня необхідно вирішити наведені далі завдання.
Завдання 1 Хворий М., 51 рік, знаходиться на лікуванні у неврологічному відді-
ленні з приводу паралічу нижніх кінцівок протягом 2 місяців.
Які морфологічні зміни кісток нижніх кінцівок мають визначатися у хворого?
Завдання 2 Пацієнтка В., 32 років, балерина, професійний стаж 26 років.
Які морфологічні зміни кісток нижніх кінцівок у неї спостерігатимуться?
31
Завдання 3 Хвора Л., 54 р., надійшла до неврологічного відділення зі скаргами на
сильний головний біль, значне запаморочення. З анамнезу відомо, що жінка тиждень тому впала і вдарилась головою.
Які зміни головного мозку, на Вашу думку, могли стати причиною описаного стану хворої?
Завдання 4 Пацієнтка Р., 56 р., скаржиться на слабкість, сонливість, погіршення
пам'яті. При огляді: блідість та сухість шкіри, волосся рідке, мовлення мляве, набряки нижніх кінцівок. Щитовидна залоза збільшена до 1-2 ступеня. Частота пульсу 62 у хвилину, тони серця приглушені. Вважає себе хворою протягом останнього року після перенесеного гострого інфекційного захворювання.
За даними радіоімунологічного аналізу знайдено зниження рівня трийодтироніна, тироксіна, підвищення вмісту тиреотропного гормону гіпофізу в сироватці крові.
Яка патологія – первинний чи вторинний гіпертиреоз – зумовлює клінічну картину у даному випадку?
Еталонні відповіді до завдань
Завдання 2 Регіонарний остеосклероз кісток нижніх кінцівок.
Завдання 3
Забиття головного мозку.
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань, Ви знайдете у наступній літературі:
Шлопов В.Г. Основи патологічної анатомії людини. - К., 1999. - С.
113-117, 133-134, 138-156, 229, 318-321.
Зайко М.Н., Биць Ю.В. Патологічна фізіологія.-К.,1995.- С. 545-603.
Заняття 11. Рентгенологічна діагностика травматичних ушкоджень кісток та суглобів
Мета загальна: вміти діагностувати травматичні ушкодження кісток та суглобів на рентгенограмах.
Досягнення цієї загальної мети забезпечується конкретними ціля-
ми:
1.Вміти виявити рентгенологічні ознаки травматичних пошкоджень кісток та суглобів.
2. . Вміти діагностувати травматичні ушкодження кісток та суглобів.
32
Теоретичні питання, на базі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
1.Рентгенологічна семіотика травматичних пошкоджень кісток та суглобів.
2.Рентгенологічні ознаки репараційних явищ травматичних пошкоджень кісток та суглобів.
3.Рентгенологічна семіотика ускладнень травматичних пошкоджень кісток та суглобів.
Для вирішення цих питань необхідно вивчення наступних матеріалів:
Радіологія. Т.1. Променева діагностика/За редакцією М.С.Каменецького. – Донецьк, 2010. – С. 190-196.
Лекція за даною темою.
Граф логічної структури теми (додаток 10).
Далі Вам пропонується вирішити низку завдань.
Завдання 1 Дівчинка 5 років отримала пошкодження правого променево-
зап'ясткового суглобу. Рентгенографія цієї області визначила епіфізеоліз. Який симптом був виявлений на рентгенограмі даної пацієнтки?
A. Невідповідність суглобових відділів кісток. В. Зміщення епіфізу відносно метафізу. С. Лізіс епіфізу. D. Лінія перелому переходить з метафізу на епіфіз. Е. Нерівність контуру епіфізу.
Завдання 2 Хворому М., 45 р., через 6 місяців після перелому середньої третини
діафіза ліктьової кістки виконано контрольну рентгенографію передпліччя. На рентгенограмі визначається лінія перелому у вигляді просвітлення. Край проксимального відламка - увігнутий, дистального - опуклий, контури їх високоінтенсивні, закривають порожнину кістково-мозкового каналу.
Який стан зумовлює дану тіньову картину?
А.Зрощений перелом. В.Перелом, що зростається. С.Хибний (фальшивий) суглоб. D.Новий суглоб. Е.Незрощений перелом.
Завдання 3 Хворому Т., 63 років, через 5 місяців після перелому середньої тре-
тини стегна виконано контрольну рентгенографію. На рентгенограмі виявляється підвищення прозорості з потоншенням кортикального шару стегнової кістки, на тлі якого визначається лінія перелому у вигляді просвітлення з малоінтенсивним затемненням навколо.
Що може бути субстратом описаної картини?
33
А. Зрощений перелом. В. Перелом, що в'яло зростається. С. Хибний суглоб. D. Новий суглоб. Е. Незрощений перелом.
Еталони відповідей до завдань
Завдання 1 В. Зміщення епіфізу відносно метафізу.
Завдання 2 С.Хибний (фальшивий) суглоб.
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім ви отримаєте завдання для самостійної роботи – рентгенограми органів грудної порожнини зі стандартизованою схемою описання. Правильність виконання самостійної роботи буде перевірено та обговорено у другій половині заняття, після чого будуть підведені підсумки заняття.
Заняття 12. Рентгенологічна семіотика захворювань кісток та суглобів
Мета загальна: вміти виявити та інтерпретувати рентгенологічні ознаки патології кісток та суглобів.
Досягнення цієї мети забезпечується конкретними цілями.
1.Виявити рентгенологічні ознаки захворювань кісток та суглобів.
2.Виділити провідні рентгенологічні синдроми захворювань кісток та суглобів.
3.Трактувати їхній морфологічний субстрат.
Теоретичні питання, на базі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
1.Рентгенологічна семіотика захворювань кісток та суглобів.
2.Провідні рентгенологічні синдроми патології кісток та суглобів, їхній морфологічний субстрат.
Вивчить наступні матеріали:
Радіологія. Т.1. Променева діагностика/За редакцією М.С.Каменецького. – Донецьк, 2010. – С.158-185.
Лекція за даною темою.
Граф логічної структури теми (додаток 11).
34
Для перевірки якості підготовки виконайте низку завдань.
Завдання 1
У хворого М., 45 років, хронічний гематогенний остеомієліт лівого стегна. Хворіє півтори роки. Процес багаторазово загострювався. На даний момент скаржиться на біль у стегні, підвищення температури тіла. Проведено рентгенологічне дослідження.
Які рентгенологічні симптоми можуть бути виявлені на рентгенограмі даного хворого?
А. Затемнення у кістковій тканині. В. Просвітлення у кістковій тканині, обмежене затемненням, і шаруватий періостит. С. Здуття кістки. D. Шаруватий періостит. Е. Скривлення осі кістки.
Завдання 2
Під час флюорографічного дослідження грудної порожнини у В., 30 років, було визначено ураження правої плечової кістки. При детальному рентгенологічному дослідженні у верхній третині діафізу плечової кістки виявлено збільшення кістки у об'ємі з витонченням кортикального шару та просвітленням.
1. Визначте провідний рентгенологічний синдром у даному випадку. А.Потовщення кістки. В.Здуття кістки. С.Ущільнення кісткової тка-
нини. D. Розрідження кісткової тканини. Е. Скривлення кістки.
1. Які патоморфологічні зміни зумовлюють цю тіньову картину?
А. Остеосклероз. В. Атрофія. С. Деструкція запального характеру. D. Деструкція пухлинного характеру. Е. Остеопороз.
Еталони відповідей до завдання 2
1.В.Здуття кістки.
2.D.Деструкція пухлинного характеру.
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім ви отримаєте завдання для самостійної роботи – рентгенограми органів грудної порожнини зі стандартизованою схемою описання. Правильність виконання самостійної роботи буде перевірено та обговорено у другій половині заняття, після чого будуть підведені підсумки заняття.
35
Заняття 13. Ультразвукова, радіонуклідна, магнітно-резонансно- томографічна семіотика захворювань
кісток та суглобів
Мета загальна: вміти виявити та інтерпретувати радіонуклідні, ультразвукові, магнітно-резонансно-томографічні ознаки патології кісток та суглобів.
Досягнення цієї мети забезпечується конкретними цілями.
4.Виявити радіонуклідні, ультразвукові, магнітно-резонансно- томографічні ознаки захворювань кісток та суглобів.
5.Виділити провідні радіонуклідні, ультразвукові, магнітно- резонансно-томографічні синдроми захворювань кісток та суглобів.
6.Трактувати їхній морфологічний субстрат.
Теоретичні питання, на базі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
3.Радіонуклідна, ультразвукова та магнітно-резонансно- томографічна семіотика захворювань кісток та суглобів.
4.Провідні радіонуклідні, ультразвукові, магнітно-резонансно- томографічні синдроми патології кісток та суглобів, їхній морфологічний субстрат.
Вивчить наступні матеріали:
Радіологія. Т.1. Променева діагностика/За редакцією М.С.Каменецького. – Донецьк, 2010. – С.185-198.
Лекція за даною темою.
Граф логічної структури теми (додаток 11).
Для перевірки якості підготовки виконайте низку завдань.
Завдання 1
Пацієнту, що скаржиться на біль у лівому стегні, виконали МРТ. У лівій стегновій кістці виявлено гіпоінтенсивний осередок неправильно круглої форми, який виходить за межі кістки. Що може бути його субстратом?
А. Осередок запалення. В. Метастаз.
С. Пухлина.
Завдання 2
Шахтарю М., 25 р., який скаржиться на біль у лівому колінному суглобі, проведено сонографію. Виявлено анехогенний простір у проекції суглобної сумки.
36
Що є морфологічним субстратом цієї ультразвукової картини?
А. Фіброз суглобної сумки. В. Кальціноз суглобової сумки. С. Рідина у суглобній сумці. D. Пухлина суглобної сумки.
Еталон відповіді до завдання 1
С. Пухлина.
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім ви отримаєте завдання для самостійної роботи – рентгенограми органів грудної порожнини зі стандартизованою схемою описання. Правильність виконання самостійної роботи буде перевірено та обговорено у другій половині заняття, після чого будуть підведені підсумки заняття.
Заняття 14. Променева семіотика патології ЦНС і щитовидної залози
Мета загальна: вміти виявити та інтерпретувати променеві ознаки патології ЦНС і щитовидної залози.
Досягнення цієї мети забезпечується конкретними цілями.
1.Виявити рентгенологічні, радіонуклідні, ультразвукові, магнітно- резонансно-томографічні ознаки патології ЦНС і щитовидної залози.
2.Виділити провідні променеві синдроми патології ЦНС і щитовидної залози.
3.Трактувати їхній морфологічний субстрат.
4.Вибрати найбільш інформативні методи променевого обстеження для виявлення патології кісток і суглобів, ЦНС і щитовидної залози.
Теоретичні питання, на базі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
1.Променева семіотика патології головного та спинного мозку, щитовидної залози.
2.Провідні синдроми патології головного та спинного мозку, щитовидної залози, їхній морфологічний субстрат.
Для вирішення цих питань необхідно вивчення наступних матеріалів:
Радіологія. Т.1. Променева діагностика/За редакцією М.С.Каменецького. – Донецьк, 2010. – С. 345-350, 356-364, .
Лекція за даною темою.
37
Граф логічної структури теми (додаток 13).
Виконайте завдання для затвердження матеріалу.
Завдання 1 Пацієнт Н., 37 р., захворів 2 роки тому, коли вперше стали з'являтися
безпідставні головні болі, запаморочення, порушення сну. Останнім часом відзначає погіршення стану. З підозрою на об'ємне утворення головного мозку хворий госпіталізований і направлений на МР-томографію, яка виявила пухлину у лівій скроневій області розміром 2 см.
1.Яким синдромом проявилася патологія у даному випадку?
А. Гіперденсивна зона. В. Гіподенсивна зона. С. Гіперехогенна зона. D. Гіпоехогенна зона. Е. Зона з інтенсивністю сигналу, що відрі-
зняється від інтенсивності сигналу нормальної тканини мозку.
2.Які додаткові патологічні ознаки змін структур головного мозку можуть бути виявлені у даного пацієнта?
А. Здавлення лівого шлуночка мозку. В. Звапнення у лівому шлуночку мозку. С. Розширення лівого шлуночка мозку. D. Збільшення об'єму головного мозку. Е. Зменшення об'єму головного мозку.
Завдання 2 Хвора П., 47 р., скаржиться на безпричинний неспокій, підвищену
психічну збудженість, схуднення, пітливість, тахікардію. Після консультації ендокринолога їй виконано сцинтиграфію щитовидної залози, за даними якої в правій частці залози визначено „гаряче” вогнище.
Поясніть субстрат виявленої картини.
А. Кіста щитовидної залози. В. Дифузний токсичний зоб. С. Аденома щитовидної залози. D. Склероз щитовидної залози.
Завдання 3 Хворий В., 40 р., який мешкає у зоні радіоактивного забруднення,
потребує обстеження щодо функціонального стану щитовидної залози з приводу виникнення скарг на аритмію, схуднення, правосторонній екзофтальм.
Який метод променевого обстеження доцільно використати?
А.Тест захвату радіойоду. В.Сонографія з прицільною біопсією. С.Тиреосцинтиграфія. D.Радіоімунологічне дослідження вмісту тиреоідних гормонів. Е.Радіонуклідне сканування.
Завдання 4 Спортсмен З., 19 років, травмував ліктьовий суглоб. Рентгенографія
патологічних змін у суглобі не виявила. Лікар-травматолог запідозрив пошкодження м'якотканинних структур суглоба.
Який метод променевої діагностики слід призначити для перевірки цієї підозри?
38
А.Томографія. В. Сцинтиграфія. С. МРТ. D. Функціональна рентгенографія. Е. Ангіографія.
Еталонні відповіді до завдання 1
1.Е. Зона з інтенсивністю сигналу, що відрізняється від інтенсивності сигналу нормальної тканини мозку.
2.А. Здавлення лівого шлуночка мозку.
Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття
На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім ви отримаєте завдання для самостійної роботи – променеві зображення зі стандартизованою схемою описання. Після перевірки та обговорення правильності вирішення завдань для самостійної роботи буде проведено тестовий контроль з підведенням його підсумків.
Для перевірки інтеграційного рівня засвоєння вивченого змістового модуля Вам пропонуються контрольні завдання.
Завдання 1 За даними ультразвукового сканування щитовидної залози пацієнта
Е., 63 р., визначено кісту в області лівої частки.
Який променевий синдром спостерігався у даного пацієнта? А.Анехогенний осередок з ехопозитивною «доріжкою».
В.Гіперехогенний осередок. С."Холодне" вогнище. D."Гаряче" вогнище. Е.Гіподенсивний осередок.
Завдання 2 Хвора С., 45 р., протягом 10 років відмічає біль і дискомфорт у ділян-
ці шиї та верхньо-грудного відділу хребта, неможливість повного відведення правої руки назад, біль у правому плечовому суглобі. Звернулась до невропатолога, який призначив їй рентгенографію шийних хребців. На рентгенограмах визначається нерівномірне звуження щілин поміж 4 і 5, 5 і 6 хребцями, збільшення інтенсивності тіні субхондральних відділів тіл цих хребців.
Які морфологічні зміни зумовлюють описану рентгенологічну карти-
ну?
А. Дегенерація міжхребцевих дисків, субхондральний склероз. В. Дегенерація міжхребцевих дисків, субхондральна деструкція. С. Запалення
39
міжхребцевих дисків, субхондральний склероз. D. Запалення міжхребцевих дисків та тіл хребців.
Завдання 3 Пацієнтка 53 років поступила в клініку з явищами лівобічного геміпа-
резу (порушеннями рухів в лівих кінцівках). На КТ-сканограмі в правій ті- м'яно-скроневій області паренхіми мозку виявлено гіперденсивну зону неправильно округлої форми з чітким контуром, що здавлює правий шлуночок. Чим обумовлена описана картина?
А. Субдуральна гематома. В. Внутрішньомозгова гематома. С.Епідуральна гематома. D. Зона ішемії.
Завдання 4 Хворий звернувся до судмедексперту зі скаргами на болі в нижній
щелепі. З його слів був побитий сусідом. На рентгенограмах, виконаних в першу добу після травми, в тілі нижньої щелепи визначається смуга просвітлення шириною 0,5 см з чіткими, рівними, високої інтенсивності краями. Чим може бути обумовлена описана рентгенологічна картина?
А. Свіжий перелом. В. Перелом, що зростається. С. Перелом, що зрісся. D. Неправильно зрощений перелом. Е. Старий незрощений перелом.
Завдання 5 У жінки, яку прооперували з приводу рака молочної залози, з'явився
біль у плечовій кістці. Онколог запідозрив метастази.
Який променевий метод дозволить підтвердити це припущення? А. Рентгенографія. В. Сцинтиграфія. С. Ультразвукове сканування. D. Функціональна рентгенографія. Е. Ангіографія.
Завдання 6 Хворий П., 29 р., впав і сильно вдарився скроневою частиною голови.
Деякий час пробув без свідомості і машиною "швидкої допомоги" був доставлений у нейрохірургічне відділення. Лікар-нейрохірург запідозрив у пацієнта внутрішньочерепний крововилив.
Який метод променевої діагностики слід призначити хворому для виявлення цієї патології?
А. Допплерографія судин головного мозку. В. Сцинтиграфія головного мозку. С. Комп'ютерна томографія головного мозку. D. Оглядова рентгенографія черепу у двох проекціях. Е. Ультразвукове сканування головного мозку.
Завдання 7 Шахтар, 32 р., в забої був придавлений грудою породи. Травматичне
зусилля направлено ззаду на грудний відділ хребта. Проведено рентгено-
40