Загальне поняття про лексику. Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення
Лексика сукупність слів певної мови і їх значень.
Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
Слово - це найменша самостійна одиниця мови, що складається зі звука чи комплексу звуків і називає певні предмети, процеси, явища або лише вказує на них
За наявністю - відсутністю лексичного значення слова поділяються на:
повнозначні
і неповнозначні.
Повнозначніслова мають лексичнезначення: земля, він, ясний, працюємо.
Неповнозначні
слова не мають лексичного
значення:від, до, з, на, під, б, би,
же, хай, нехай, і, а, але, проте, та.
Слово має,як правило, 2 значення:
Лексичне (окрім неповнозначних слів)
граматичне
Лексичне значення слова- це його основний, реальний зміст.
З його допомогою слова називають поняття.
Поняття- це одиниця людського мислення,яка є узагальненимвідображеннямв нашій свідомості дійсності.
Якщо, наприклад, нам відомо, що дощ - це атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води, то це означає, що у нашій свідомості сформувалося поняття про явище природи. Поняття дощ виражається й закріплюється в слові дощ.
Слово і поняття нерозривні: поняття виражається словом, значення слова відповідає поняттю.
Слово й поняття хоча й нерозривні, але не тотожні. Не кожне слово співвідноситься з поняттями. Не називають понять власні назви, слова-терміни.
Синоніми, антоніми, омоніми, пароніми та багатозначні слова в юридичному тексті
Синоніми.
Українська мова багата на абсолютні
синоніми - слова, що відрізняються лише
звучанням. Із двох слів для називання
того самого поняття мовці перевагу
чомусь надають іншомовному, запозиченому,
а не оригінальному українському.
|
Українське |
Запозичене |
|
|
важливий (сучасний, сво- |
актуальний |
|
|
єчасний) |
|
|
|
вигадка |
фікція |
|
Антоніми. Антоніми(від гр. anti – проти, onyma – ім'я) – це слова пере-важно однієї частини мови, які мають протилежне значення. Хоча в антонімічні відношення можуть вступати слова і словосполучення різних частин мови. І якщо синоніми об'єднуються в ряди, то анто-німи об'єднуються в пари, наприклад:праця – безділля
Вони використо-вуються тоді, коли потрібно найкращим способом дати вичерпну ха-рактеристику явищам дійсності на основі зіставлень і порівняння.
Пароніми. На відміну від синонімів - слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного,-для паронімів така взаємозамінність неможлива. Перевірити значення паронімів можна за словником: Гринчишин Д. Г., Сербенська O.A. Словник паронімів української мови. - К., 1986.
Виборний - виборчий
Виборний - який визначається або обирається голосуванням: Виборна посада.
Виборчий - пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборча урна, виборчий бюлетень, виборче право.
Омоніми. Омоніми - слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за значенням:піщана коса - дівоча коса ( повні омоніми); про те - проте, мріяти - мрія ти, три(числівник) - три (дієслово) (неповні омоніми).
Багатозначні слова. Багатозначними називаються слова, які вживаються з двома або кількома значеннями. Із розвитком мови слово, первісно однозначне, може набувати нових значень. Це відбувається тому, що два і більше предмети чи явища можуть мати спільні ознаки й отримати однакову назву.
Так, спадщиною називають “майно і т. Ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи”. При перенесенні назви в інтелектуальну, культурну, матеріально-побутову сфери людської діяльності слово набуває значення “явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів”.
Основне, номінативне значення слова називається прямим. Воно зрозуміле в контексті й поза текстом.
У наслідок переосмислення прямого значення і використання його для позначення інших предметів, явищ, ознак позамовної дійсності виникає переносне значення.
Останнє можна витлумачити тільки в контексті або у сполученні з іншими словами.
Наприклад, у словосполученні розбудовувати хату дієслово вжито у прямому значенні – йдеться про розширення, зростання у висоту, довжину і т.д. В українській мові розбудовувати передає також зміст “розвивати, зміцнювати”: розбудовувати національну культуру – переносне значення.