4. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату

Реферат як жанр академічного письма  це стислий виклад у письмовому вигляді змісту наукових праць з певної теми.

Складові реферату:

1. Титульна сторінка (назва міністерства, якому підпорядкована установа; назва закладу; назва кафедри, на якій виконано роботу; назва дисципліни; тема реферату; назва виду документа (реферат); посада (студент) та номер групи, у якій навчається автор; прізвище, ім'я, по батькові автора; місто і рік написання).

2. План.

3. Текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків.

4. Список використаної літератури.

4. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті

4. Основні вимоги до виконання та оформлення курсової, бакалаврської, магістерської робіт

Курсова робота - самостійна робота об’ємом до 30 сторінок дослідницького характеру спрямована на вивчення конкретної проблеми. Метою курсової роботи є:

Матеріали курсової роботи можуть бути використані для подальшої дослідницької роботи - написання дипломної або магістерської роботи.

Структура курсової роботи

1. Титульна сторінка

2. ЗМІСТ

3. ВСТУП - обґрунтовується актуальність теми, ЇЇ значення для теорії та практики певної науки, мета, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження.

4. Основна частина поділяється на теоретичний і практичний розділи.

- Теоретичний розділ включає аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження; певні авторські висновки з визначенням перспектив подальших дослідницьких пошуків.

- Практичний розділ містить опис виконаного дослідницького завдання та розроблення навчально-методичних та досліджуваних матеріалів.

5. ВИСНОВКИ  ідеально, їх кількість повинна відповідати кількості підрозділів

6. ДОДАТКИ (за потреби)

7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: на усі наукові джерела, що представлені в бібліографії, повинні бути покликання в тексті курсової роботи.

Дипломна робота (бакалаврська, магістерська) - самостійне оригінальне наукове дослідження студента обсягом до 60 сторінок з актуальних проблем фаху.

Нумерація сторінок роботи починається з четвертої сторінки: титульну сторінку, зміст, першу сторінку вступу враховують, але не нумерують. Номери проставляють посередині верхнього берега аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм.

Оформлення

Такі роботи друкуються:

• шрифтом Times New Roman,

• 14 кеглем,

• міжрядковий інтервал полуторний,

• вирівнювання за шириною,

• інтервал між абзацами не встановлюється,

• поля (або як ВИ нам казали на лекції  береги) встановлюються такі: верхнє, ліве і нижнє  по 20 мм, праве  10 мм.

4. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці

4. Науковий етикет

Науковий етикет  це мовний етикет у сфері науки.

Мовний етикет – це стійкі формули у ситуаціях спілкування.

Науковий передбачає врахування таких факторів:

• адресат мовлення (студенти, колеги, науковці, учасники конференції та ін.),

• форма спілкування

• мовне оформлення етикетних висловів.

• посилання та цитування

Врахування адресата мовлення. Найбільшою ритуальністю (і консервативністю) вживання по­значені етикетні вислови, що обслуговують процедуру публічного захисту дисертацій (напр., звертання до голови і членів спеціалізо­ваної ради, вислови подяки опонентам тощо). Приміром: Вельмишановний голово спеціалізованої вченої ради.

Врахування форми спілкування. Структура мовного етикету в науковому стилізалежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використовувати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати ці мовні формули. Ці зміни залежать від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування.

Мовне оформлення етикетних висловів. Потрібно запам’ятати такі мовні формули: автора…, слушною є думка…, слушно вважати, що…

Посилання та цитування. Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, без найменшого спотворення змісту джерела. Можна зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив. 

Посилання в роботах слід оформлювати у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у “Список використаних джерел”, а потім (через кому) – номер сторінки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку робиться посилання, наприклад, “… текст цитати … [25, с. 235 – 237]".