Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Укр. проф. экзамен 1-40.docx
Скачиваний:
1068
Добавлен:
09.05.2018
Размер:
48.95 Mб
Скачать

Лучше скачайте документ, потому что в электронном формате изображения плохо отображаются)

По вопросам из методички Мамич «Українська мова за правознавчим спрямуванням»

Вопросы 1-40

Остальные во второй части документа

Українська мова за професійним спрямуванням экзамен

  1. Предмет і структура курсу «Українська мова за професійним спрямуванням». Зв'язок предмету з правовими дисциплінами.

Українська мова за професійним спрямуванням (для юристів)– це курс словесності в юриспруденції.

Предмет курсу  офіційно-діловий та науковий стилі української мови, мовні та позамовні засоби спілкування, документ як матеріальне втілення офіційно-ділового стилю.

Завдання курсу:

  • розширення мовної підготовки юристів

  • вивчення професійного спілкування,

  • розвиток мовної інтуїції

Зв'язок предмету з правовими дисциплінами. Курс “Українська мова за професійним спрямуванням” пов’язаний із правовими дисциплінами.

  • Зокрема, вивчення питання про правовий статус державної мови в чинному законодавстві України, обговорення таких важливих понять, як взаємозалежність нації, держави, мови мас зв’язок із конститу ційним правом.

  • Залучення до аналізу ст. 19 Кримінально-процесуального кодексу, яка регламентує застосування державної мови в кримінальному судочинстві, розгляду питань, пов’язаних з мовними особливостями, створення текстів процесуальних документів, має зв’язок з дисципліною ”Кримінальний процес”.

  1. Поняття національної ті літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови

Національна мова- це мова, що є засобом усного й письмового спілкування нації. Поняття національна мова охоплює всі мовні засоби спілкування людей: літературну мову, територіальні й соціальні діалекти, просторіччя.

Літературна мова- це унормована, загальноприйнята форма національної мови, що має розвинену систему стилів, наявність усної й писемної форм багатий лексичний фонд.

Найістотніші ознаки літературної мови:

- унормованість;

- стандартність;

- наддіалектність;

- поліфункціональність;

- стилістична диференціація;

- наявність усної і писемної форми.

Найістотнішою ознакою літературної мови є її унормованість, тобто наявність усталених мовних норм,- найбільш поширених, уніфікованих зразків репрезентації мовної системи.

У плані уніфікованості (стандартності) літературна мова зберігає свою цілісність і єдність, хоча має різноманітні мовні засоби та їх варіанти.

Наддіалектність полягає в тому, що літературна мова, на відміну від територіальних діалектів, функціонує без будь-яких обмежень на всій території України. Наддіалектність літературної мови допускає її регіональне варіювання.

Маючи усну й писемну форму вираження, літературна мова охоплює всі сфери комунікативної практики суспільства за допомоги мовнови-ражальних засобів. Це і є її поліфунаціональність.

Літературна мова характеризується розгалуженою системою стильових різновидів, що взаємодіють між собою і сприяють розвиткові мовновиражальних засобів.

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному мовленні, їм властиві основні загальномовні норми, проте кожна з них має й свої особливості, що пояснюється специфікою функціонування літературної мови в кожній із форм.